Захист фігуранта справи Мідас Міндіча апелював до того, що в Україні нібито дуже небезпечно перебувати через постійні обстріли, але суд не визначив ці аргументи, як вагомі
Вищий антикорупційний суд відмовив у скасуванні підозри для Тімура Міндіча, фігуранта справи про масштабні розкрадання в "Енергоатомі" ("Операція "Мідас"). Міндіч не приїхав на суд, а його захист вимагав скасувати підозру. Мовляв, перебувати в Україні нібито занадто небезпечно.
Про це повідомив Центр протидії корупції. За даними ЦПК, апеляційна інстанція ВАКС за підсумками розгляду скарги захисту Міндіча відмовила у скасуванні підозри.
Захист поясняв неприбуття Міндіча на засідання суду тим, що "в Україні тривають обстріли". При цьому клопотав за долучення фігуранта до засідання в режимі онлайн.
"В Україні тривають обстріли, а справа проти нього - це політичне переслідування. Як тільки відпадуть побоювання за життя і здоров'я, він готовий приїхати та спілкуватись", - заявив адвокат.
У ЦПК іронічно зазначають, що обстріли не заважали Міндічу останні кілька років перебувати в межах України. Також, за даними Національного антикорупційного бюро, обстріли не завадили Міндічу створити злочинну організацію, яка займалася розкраданнями.
"Зрештою, суд відмовив через перебування Міндіча в розшуку, відсутність обставин, що перешкоджають прибуттю до суду, а також неможливість належно підтвердити його особу при підключенні онлайн. Крім того, суд відмовив і по суті апеляційної скарги та залишив рішення ВАКС про відмову у скасуванні підозри без змін", - додали у ЦПК.
Нагадаємо, справа "Мідас" триває понад півтора року та включає сотні обшуків, аудіозаписи розмов і документальні докази. Серед ключових фігурантів - Тимур Міндіч, відомий бізнесмен і співвласник студії "Квартал 95", який, за версією слідства, організував корупційну мережу разом з іншими посадовцями та бізнесменами.
Діяльність підозрюваних у справі "Мідас" стосується масштабної корупційної схеми в енергетичній галузі України, яка, за даними слідства, передбачала систематичні "відкати" від підрядників державної компанії Енергоатом у розмірі 10-15 % від суми контрактів. У схемі, крім Міндіча та Цукермана, фігурували також інші посадовці та ключові фігуранти, яким повідомили підозри у причетності до організації злочинної групи і легалізації коштів.
П’ятьох фігурантів затримали з можливістю внесення застави. Серед них - колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк та виконавчий директор з безпеки "Енергоатома" Дмитро Басов. Народний депутат Ярослав Железняк заявляв, що Андрій Єрмак фігурує у матеріалах НАБУ під псевдонімом "Алі Баба". Цю інформацію так і не підвердили, проте після проведення обшуків у Єрмака президент Володимир Зеленський повідомив про його відставку.
15 лютого детективи затримали ще одного з фігурантів, ексміністра енергетики Германа Галущенка під час спроби виїзду з України. Наступного дня йому оголосили підозру в участі у злочинній організації та відмиванні коштів. 17 лютого суд обрав Галущенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 200 млн грн.
Тим часом сам Міндіч, який встиг втекти в Ізраїль, подав судовий позов проти народного депутата з фракції "Голос" Ярослава Железняка. Він хоче "захистити честь, гідність та ділову репутації". Водночас він хоче стягнути з політика 200 гривень.
Також Міндіч під час розмови з народним депутатом Олексієм Гончаренко заявив, що готовий повернутися в Україну. Однак зробить це, за його словами, якщо для нього визначать "справедливий" розмір застави.
Доречі, 31 березня стало відомо, що Офіс генерального прокурора України направив Ізраїлю запит на видачу Тимура Міндіча та Олександра Цукермана. Це відбулося у межах справи "Мідас". У відомстві пояснили, що затримка сталася через низку недоліків та помилок у клопотанні НАБУ.