Міністр фінансів Елко Гайнен провів закриті дебати у Брюсселі, щоб переконати партнерів передати Києву до 210 млрд євро заблокованих коштів РФ
Нідерланди відновили в Євросоюзі дискусію про передачу Україні до 210 мільярдів євро заморожених державних активів Росії - щоб профінансувати українську оборону у 2026 році. ЄС раніше вже спрямував перші виплати на користь Києва з доходів від заморожених коштів. Тепер Гаага хоче піти далі - і передати не лише прибутки, а й самі заморожені кошти.
Міністр фінансів Нідерландів Елко Гайнен у вівторок провів закриті дебати у Брюсселі, де намагався переконати колег з ЄС підтримати цю ініціативу. Про це пише Politico.
Йдеться про заморожені державні активи Росії, які зберігаються на рахунках у Європі. Нідерланди наполягають: ці кошти мають піти на підтримку України, а не залишатися заблокованими без діла.
Проте питання лишається вкрай суперечливим. Болгарія, Франція, Італія та Мальта раніше виступали проти пропозиції Єврокомісії - вони не готові підтримати пряму передачу коштів. До цього нагромадилися й правові ризики: наприкінці 2024 року прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер конфліктував з Єврокомісією через побоювання, що Бельгія може бути змушена повернути мільярди, якщо Росія успішно оскаржить їх через суд.
Окремий чинник ризику - позиція Європейського центрального банку. Там неодноразово застерігали: якщо заморожені активи конфіскують, інші держави можуть відмовитися зберігати резерви в єврозоні. Це вдарить по міжнародній довірі до євро і зробить європейську валюту менш привабливою для центробанків по всьому світу.
Центральна проблема - правова невизначеність. Заморозити активи і конфіскувати їх - юридично різні дії. Конфіскація вимагає або рішення суду, або окремої законодавчої бази, якої в ЄС поки немає. Саме цим пояснюється обережність таких країн, як Франція та Італія: вони не хочуть нести юридичну відповідальність у разі міжнародних позовів з боку Москви.

Водночас годинник тікає. Нідерланди розуміють, що 2026 рік критичний для фінансування оборони України. Гаага шукає рішення, яке дозволить задіяти заблоковані кошти без нових внесків з бюджетів країн-членів. Вона розраховує, що спільний тиск союзників допоможе зрушити позиції скептиків.
За інформацією Politico, Німеччина, Франція та Італія - так звана європейська "трійка" у межах G7 - наполягають на тому, щоб США та Японія підтримали план Брюсселя щодо централізованого використання заморожених російських коштів на користь України. Про це йшлося у грудні 2025 року.
Кая Каллас казала, що Євросоюз не зможе вирішувати питання щодо репараційного кредиту без згоди Бельгії, оскільки саме там зберігається найбільша частка російських активів. Важливо, щоб Бельгія була разом з партнерами України.
Журналісти зазначили, що ще влітку представники адміністрації Дональда Трампа розглядали сценарій, за яким після мирних домовленостей частина заморожених російських активів буде повернута Москві. При цьому інша частина коштів мала бути розподілена між американськими інфраструктурними проектами, інвестиціями в Україну та спільним американо-російським фондом.