За даними Опендатабот, у перший рік великої війни таких рішень було 858, у 2023 році - ще більше, а у 2024 році кількість зросла до 2 406, а вже цього року суди призупинили 1 973 провадження
Від початку повномасштабної війни українські суди призупинили щонайменше 7 312 кримінальних справ, у яких фігурантів мобілізували до лав Збройних сил. Така практика з’явилася у 2022 році після внесення змін до Кримінального процесуального кодексу і з кожним роком застосовується дедалі частіше. Лише за 2024 рік розгляд справ зупиняли понад 2,4 тисячі разів - це рекордний показник за час дії норми.
За даними Опендатабот, у перший рік великої війни таких рішень було 858, у 2023 році - ще більше, а у 2024 році кількість зросла до 2 406. Вже цього року суди призупинили 1 973 провадження.
Найчастіше таке рішення ухвалювали у Київській області (617 випадків). Також випадки фіксують на Львівщині (582) та Дніпропетровщині (559).
Юристи наголошують: зупинення провадження не означає автоматичного звільнення від кримінальної відповідальності, але фактично відкладає розгляд на невизначений час. Це створює ризики зловживань - особливо у резонансних корупційних справах чи випадках, коли обвинувачений займає тилову посаду й не бере безпосередньої участі у боях.
Щоб закрити ці прогалини, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №13284. Він передбачає можливість продовження досудового розслідування і судового розгляду у справах певних категорій навіть попри мобілізацію обвинуваченого. Також пропонується, щоб зупинення справи дозволялося лише за умови підтвердженої участі у бойових діях, засвідченої бойовим наказом чи розпорядженням командира.
Старша юристка Asters Тетяна Поповська вважає, що закон має також запровадити механізм оскарження зупинених проваджень.
"Мобілізація не повинна нівелювати принципи правосуддя, зокрема доступ до суду та невідворотність покарання. Але важливо враховувати й тих військовослужбовців, які хочуть відстояти свою репутацію, перебуваючи на фронті", - наголосила вона.
Мобілізація ув'язнених в Україні стала реальністю після того, як 17 травня 2024 року президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №11079-1. Цей закон дозволяє деяким категоріям в'язнів добровільно вступати до складу ЗСУ для участі в оборонних операціях.
Згідно з новими правилами, мобілізація не стосується тих, хто вчинив тяжкі злочини або має строк покарання, що залишається більше трьох років. На відміну від РФ, яка використовує засуджених, як гарматне м'ясо, українські в'язні долучаються до армії за власною згодою.
Ув'язненим, які хочуть воювати у ЗСУ, спершу слід пройти ВЛК та підтвердити психологічну придатність до служби. При цьому командир військової частини може відмовитись від в'язнів, якщо з певних причин вони не підходять.