В Україні прогнозують істотне подорожчання цукру: все через ціни на газ
Ситуація із карколомним зростанням ціни на ринку енергетичних ресурсів ставить під загрозу виробництво цукру із цукрових буряків урожаю 2025 року, і, вірогідно, призведе до зростання оптово-відпускних цін на цукор, оскільки енергетична складова у виробництві цукру складає 20-30%
У червні ціна газу для промислових споживачів в Україні зросла з близько 16–18 тис. грн за тис. кубометрів до 32 тис. грн — рівня, який раніше був типовим лише для зимових піків. Через це A’SPIK GROUP цього сезону не запустить один з трьох цукрових заводів. Один із них забезпечений вугіллям, інший — комбінований, на ньому є як газові, так і вугільні котли. Не запустять завод, що працює винятково на газу. Для іншого заводу компанія не закупила поки що блакитне паливо під сезон.
«Ми поки не закуповуємо газ. Чекаємо, можливо ситуація зміниться. Ціна зараз вдвічі вища, ніж узимку, хоча зазвичай літом вона знижувалась. Більше 10 років так працювало», — пояснює Дмитро Панчук, заступник генерального директора з економічних питань.
A’SPIK — не виняток. Літній сезон 2025 року для агросектору почався з нетипового виклику: різке здорожчання газу зруйнувало звичний сценарій підготовки до сезону, коли підприємства формували запаси ресурсу влітку під осінню переробку та посівну. Причини цього стрибка комплексні й пов’язані як з глобальними подіями, так і з внутрішньою ситуацією на ринку.
Геополітика та імпортна залежність
Одним із головних чинників, який запустив хвилю подорожчання, стала напруга в Перській затоці. Через Ормузьку протоку проходить третина світового експорту нафти, газу та карбаміду. Андрій Халявка, власник компанії GROSSDORF, пояснює: загроза перекриття протоки миттєво підняла ціни на енергоносії та фрахт, спричинила зростання страхових премій і створила нові логістичні обмеження. За його словами, нинішнє зростання вартості добрив — на 25–30% — переважно емоційна реакція ринку на ризики, а не на реальний дефіцит ресурсу. Пояснює, що ринок просто грає на очікуваннях. До глобальних факторів додалися й внутрішні. Україна увійшла в сезон із рекордно низькими запасами газу в ПСГ. Як зазначає Роман Кравець, керівник напрямку LNZ Energo компанії LNZ Group, ці обсяги тиснули на внутрішню ціну, яка фактично зрівнялася з імпортною або навіть її перевищила.
«Цього літа ми фактично повернулися до довоєнної логіки ринку: імпорт формує внутрішню ціну. І це нова реальність — з усіма її обмеженнями в інфраструктурі, контрактах і об’ємах», — зазначає він.
Роман Кравець також додає, що частина споживачів газу, зокрема елеватори, мають альтернативні джерела (сушіння на біомасі тощо), і тому при певному рівні цін можуть не використовувати газ взагалі.
«Ті, хто ще не закупився, або чекають, або працюватимуть по ситуації. На ринку продавці хочуть продати дорого, а покупці — купити дешево. Проте угод майже не укладається», — каже він.
Наразі ситуація з запасами газу стабілізується, каже Халявка. Завдяки активному імпорту та пожвавленню власного видобутку закачка газу в підземні сховища йде доволі динамічно — близько 50 млн кубів на добу. Тож, за його словами, питання фізичної наявності газу вже не є критичним. Проблема — у вартості.
«Газ дорогий, і саме це сьогодні стримує повноцінне відновлення виробництва добрив в Україні. Говорячи просто: сировина є, але собівартість неприйнятна для багатьох гравців», — додає виробник.
Проблема і в ціні, і в наявності газу
Цукрова промисловість традиційно одна з найбільш вразливих до стрибка ціни на газ. Як повідомила голова асоціації «Укрцукор» Яна Кавушевська, у 2025 році переробку буряків здійснюватимуть 27 заводів, з яких 11 — повністю на газу, ще 11 — на змішаному паливі, і 5 — без використання газу. Загальний обсяг потреби в газі — щонайменше 155 млн кубометрів. Енергетична складова у виробництві цукру становить 20–30%, тому енергетичні ризики напряму впливають на фінальну ціну.
«Проте ситуація із карколомним зростанням ціни на ринку енергетичних ресурсів ставить під загрозу виробництво цукру із цукрових буряків урожаю 2025 року, і, вірогідно, призведе до зростання оптово-відпускних цін на цукор, оскільки енергетична складова у виробництві цукру складає 20-30%», — каже вона.
Утім, як зауважує Кавушевська, наразі проблема не стільки в ціні газу, скільки в його фізичній відсутності на ринку: виробники не можуть законтрактувати необхідні обсяги. Це створює додаткову невизначеність на ринку та може поставити під загрозу стабільність осінньої переробки.
Як раніше повідомляв Інформатор, понад один мільярд кубометрів газу потрібно Україні для нового опалювального сезону. Щоб розв’язати проблему, яка виникла через російські обстріли газової інфраструктури, треба як поповнити власні запаси, так і імпортувати газ. Таку думку висловив експерт із питань енергетики й голова правління асоціації «Нафта і газ України» Андрій Закревський.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
