В Україні легалізують ринок криптовалюти - адвокати проаналізували законопроєкт №10225-д
Адвокати звернули увагу на прихований ризик курсових різниць
Верховна Рада підтримала у першому читанні проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні (№10225-д від 24.04.2025 року). Він вносить зміни до Податкового кодексу України, Закону України "Про віртуальні активи", пропонуючи викладення його в новій редакції Закону України "Про ринки віртуальних активів" та низки інших нормативних актів. Про це Інформатору розповіла Анна Даніель, адвокатка, кандидатка юридичних наук, керуюча адвокатським бюро «Анни Даніель».
Основна його мета, як стверджують ініціатори – створення правової основи для регулювання обороту віртуальних активів в Україні, забезпечення їх легального використання, оподаткування та захист прав учасників ринку. Завданнями визначено наступні:
- Визначити правовий статус віртуальних активів та їх класифікацію.
- Встановити чіткі вимоги до постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, включаючи обов’язок реєстрації та подання звітності.
- Запровадити механізми оподаткування операцій з віртуальними активами, зокрема прибутку від їх продажу.
- Забезпечити захист прав споживачів та інвесторів через прозорість і безпеку операцій.
- Створити умови для розвитку ринку віртуальних активів, залучення інвестицій та інноваційних технологій.
- Запобігти використанню віртуальних активів у незаконній діяльності шляхом посилення контролю.
На думку авторів, прийняття закону створить умови для стабільного та безпечного розвитку ринку віртуальних активів, сприяючи економічному зростанню, забезпечуючи захист інтересів громадян та суспільства.
"Ініціатива важлива і правильна. Проєкт гармонізує українське законодавство з міжнародними стандартами, зокрема, щодо боротьби з відмиванням коштів та легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, у сфері віртуальних активів. Однак, це тільки половина шляху, робота триває, адже наразі, 3 вересня 2025 року, законопроєкт прийнято тільки за основу, і, за процедурою, очікуємо на друге читання", - акцентувала Даніель.
За словами адвокатки, аналізуючи текст поданого законопроєкту, у своєму висновку Комітет ВРУ з питань антикорупційної політики підтримує необхідність законодавчого врегулювання питання обігу віртуальних активів. Разом із тим, наголосив на тому, що у проєкті Закону виявлено корупційний ризик в окремому положенні, який може бути усунутий під час підготовки законопроєкту до другого читання.
Положення проєкту Закону наділяють Регулятора низкою спеціальних повноважень, характерних для органів досудового розслідування (зокрема, огляд приміщень, отримання інформації, документів, носіїв даних та інших матеріалів, збір доказів, опитування свідків), без належного врегулювання порядку використання цих повноважень та забезпечення гарантій захисту прав і свобод осіб, стосовно яких здійснюється розслідування. Так, відповідно до статті 114 проєкту Закону, Регулятор уповноважується на проведення розслідувань на ринках віртуальних активів. Для цього його посадові особи наділяються низкою прав, зокрема: заходити до приміщень емітента, оферента, особи, яка подає заявку на допуск до торгів або постачальника послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів; отримувати доступ до приміщень фізичних та юридичних осіб за рішенням адміністративного суду; отримувати інформацію, документи, носії даних та інші матеріали, що стосуються розслідування, на підставі відповідної постанови з обґрунтуванням їх зв’язку з розслідуванням; збирати та додавати до справи докази, знайдені під час розслідування, а також використовувати докази, надані іншими особами; проводити аудіо-, фото- та відеофіксацію розслідування, опитувати свідків за постановою Регулятора.
Таким чином, посадові особи Регулятора наділяються повноваженнями, наближеними до окремих слідчих (розшукових) дій, що належать до виключної компетенції органів досудового розслідування, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України. Це створює ризик наділення органу, який не віднесений до переліку органів, уповноважених здійснювати досудове розслідування (стаття 216 Кримінального процесуального кодексу України), функціями досудового розслідування, зокрема, у частині здійснення огляду приміщень, збору доказів, проведення допитів. Фактичне здійснення слідчих дій без чіткого законодавчого врегулювання порядку їх проведення та за відсутності передбачених законом гарантій захисту прав і свобод осіб створює потенційні корупційні ризики. Головне науково-експертне управління Апарату ВРУ також висловило низку зауважень.
"Законопроєкт 10225-д — це класична дилема між необхідністю легалізації та ризиками надмірного регулювання. З одного боку, мільярди гривень обертаються поза податковою системою, а міжнародні криптобіржі з українським корінням заробляють сотні мільйонів доларів на рік. З іншого — спроби зарегулювати інноваційну галузь традиційними методами можуть знищити саме те, що робить її успішною. Щодо позитивних моментів: базовий принцип оподаткування — з прибутку, а не з доходу — безумовно гарне рішення. Умовно: коли ви купили біткоїн за $30,000, а продали за $40,000, платитимете податок тільки з цих $10,000 прибутку — не з усієї суми продажу. Але це ж ніби очевидно, навіщо на цьому зупинятись? В цьому полягає частина проблеми, оскільки ми навіть це максимально логічне рішення вже сприймаємо як позитив. Річ у тім, що криптосфері навіть щодо цього існували побоювання, і вони, на жаль, були виправдані, враховуючи якість інших законів, які були ухвалені парламентом раніше. При цьому сукупна ставка залишається високою порівняно з основними конкурентами України. До прикладу, Сінгапур, ОАЕ та Швейцарія взагалі не оподатковують довгострокові криптоінвестиції приватних осіб. Німеччина звільняє від оподаткування активи, які утримуються понад рік. А ми пропонуємо сукупну ставку у 23% (18% ПДФО + 5% військового збору). Хоч вона і застосовується до прибутку, все ж робить українську юрисдикцію менш привабливою на тлі країн, що борються за крипто-капітал нульовими або пільговими ставками", - наголосив адвокат Яків Воронін.
Окремо він звернув увагу на прихований ризик курсових різниць. Оскільки облік ведеться в гривнях, навіть якщо ви продали умовний криптодолар за ту ж вартість, що й купували, але курс гривні за цей час впав — у вас виникне оподатковуваний «прибуток». Це може стати неприємним сюрпризом для багатьох інвесторів.
"Найцікавіша наразі частина для пересічного власника віртуальних активів — це «крипто-амністія» на 10%. Уявіть: у вас є біткоїни, які ви купували кілька років тому за готівку чи через сумнівні обмінники. Документів немає, банк про ці операції не знає. І раптом держава каже: покажіть нам ці активи, заплатіть 10% від їхньої поточної вартості — і ми більше не питаємо, звідки вони взялися. Головне питання тут — довіра. Державі слід подумати над тим, як гарантувати, що участь в амністії не призведе до подальших «питань» від органів контролю. Бо з одного боку, це реальний шанс для тисяч українців вийти з тіні. З іншого — фактично легалізація будь-яких коштів за відносно невелику плату. Навіть якщо ці гроші мають «темно сіре» походження. Дуже важливі деталі — як це буде працювати? Поки що не дуже зрозуміло, як доводити, що активи придбані до набрання чинності закону. Скриншоти з бірж п'ятирічної давності? Квитанції з P2P-обмінників? Я вже уявляю, як ДПС створюватиме «методичні рекомендації» щодо підтвердження походження активів. І тут може початися справжній головний біль. Бо одна справа — красива ідея в законі, інша — її практична реалізація чиновниками. Якщо критерії будуть занадто жорсткими, «амністія» перетвориться на імітацію", - підкреслив Воронін.
Ще один болючий нюанс — заборона для ФОПів на спрощеній системі працювати з криптоактивами. Тисячі IT-фрілансерів та стартапів, які зараз легально працюють як ФОПи, будуть змушені або припинити діяльність, або переходити на дорожчу загальну систему. Це неприємний удар по одній з наших головних конкурентних переваг – низьким бар'єрам входу для IT-підприємництва.
"Занепокоєння також викликає не податкова частина, а регуляторна бюрократизація. Вимоги до ліцензування всіх постачальників послуг, складні процедури комплаєнсу, жорсткі звітні зобов'язання — все це може призвести до відтоку інноваційних проєктів у більш гнучкі юрисдикції. В цьому контексті важливо зазначити, що значна частина цих вимог є наслідком гармонізації українського законодавства з європейським регламентом MiCA (Markets in Crypto-Assets). Це крок до євроінтеграції, але він неминуче підвищує поріг входу на ринок для невеликих компаній. Суперечка між НБУ та НКЦПФР, яку ми спостерігали раніше, щодо того, хто стане регулятором — індикатор відсутності чіткого бачення ролі криптоактивів в економіці. НБУ як регулятор ризикує застосувати традиційний банківський підхід з акцентом на контроль та обмеження, що може загальмувати інновації. Головне — не поспішайте з рішеннями до остаточного ухвалення закону. Україна стоїть перед вибором: стати східноєвропейським хабом для цифрових активів та інновацій, або ж черговою країною, де величезний потенціал було вбито надмірним регулюванням. Сподіваємось, що здоровий глузд переможе", - заявив Воронін.
Адвокат Ігор Ясько зазначив, що документ вводить чітке розмежування прав власності на криптоактиви, визначає механізми емісії та контроль, що відкриває легальне поле для операцій з криптоактивами як для фізичних, так і для юридичних осіб. Принцип оподаткування базується не на всіх операціях, а виключно на "прибутку", що наближає це до підходів європейських юрисдикцій.
Економічний і соціальний контекст
Україна займає провідну позицію у світі за поширенням криптовалюти: близько 16% громадян мають такі активи, а річний прибуток від бірж становить понад $300 млн. Запровадження легалізації дає шанс для виведення великого сегмента економіки з тіні та посилює надійність фінансової системи країни.
Ризики та перспективи
Антикорупційний комітет звернув увагу на можливі загрози, пов’язані з наданням регулятору повноважень на слідчі дії, що може стати джерелом конфліктів та корупційних ризиків. Водночас автори законопроєкту декларують готовність скорегувати ці положення до другого читання, знизивши ризики для правової системи.
"Законопроєкт є кроком до прозорої криптоекономіки в Україні та відкриває нову можливість для громадян, але фіналізація механізмів контролю та оподаткування залишає простір для подальших дискусій", - додав Ясько.
Передісторія появи
Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики на своєму засіданні 24 квітня 2025 року (протокол засідання № 195) розглянув проєкт Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні (реєстр. № 10225 від 07.11.2023 року), поданий народним депутатом України Совою О.Г., та проєкт Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні (реєстр. № 10225-1 від 17.11.2023 року), поданий народним депутатом України Швачком А.О. Обидва документи є проєктами законів України, які вносять зміни до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів, зокрема, пропонують викладення в новій редакції Закону України "Про віртуальні активи", з метою створення правової бази для регулювання віртуальних активів. Вони спрямовані на легалізацію цієї сфери, встановлення правил оподаткування та регулювання діяльності учасників.
Попри спільну мету та деякі спільні риси, однакові положення та концепції, документи мають відмінності у деталізації, підходах та акцентах щодо регулювання сфери віртуальних активів в Україні. Законопроєкт № 10225 пропонує всебічне регулювання з акцентом на стабільність, захист інвесторів, та деталізацію і регламентацію більшості аспектів діяльності у сфері віртуальних активів. При цьому, законопроєкт № 10225-1 передбачає стимулювання розвитку ринку через пільги, спрощене регулювання та інноваційні інструменти, але менш деталізований у питаннях нагляду та ринкових операцій.
Суттєві відмінності між законопроєктами також полягають у механізмах державного регулювання сфери віртуальних активів. Відповідно до законопроєкту № 10225 повноваження щодо державного регулювання розподілені між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (основний регулятор) та Національним банком України (токени електронних грошей). Законопроєкт № 10225-1 пропонує відвести основну роль Міністерству цифрової трансформації України, яке вестиме реєстри та здійснюватиме авторизації, а Національний банк України регулюватиме лише токени електронних грошей. Законопроєкт № 10225 пропонує всебічне регулювання з акцентом на стабільність, захист інвесторів, та деталізацію і регламентацію більшості аспектів діяльності у сфері віртуальних активів. При цьому, законопроєкт № 10225-1 передбачає стимулювання розвитку ринку через пільги, спрощене регулювання та інноваційні інструменти, але менш деталізований у питаннях нагляду та ринкових операцій.
Комітетом на засіданні був розглянутий доопрацьований проєкт Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні. Основною метою доопрацьованого проєкту є створення правової основи для регулювання обороту віртуальних активів в Україні, забезпечення їх легального використання, оподаткування та захисту прав учасників ринку.
Легалізація ринку криптовалют в Україні
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №10225-д, який передбачає легалізацію ринку віртуальних активів в Україні та встановлює правила їх оподаткування. Як повідомив народний депутат Олексій Жмеренецький, законопроєкт враховує регулювання Євросоюзу MiCA і захищає інтереси України на перехідний період. За його словами, документ об’єднує попередні законодавчі напрацювання і комплексно описує як регулювання криптоактивів, так і їх оподаткування.
«Законопроєкт запроваджує вимоги до ліцензування платформ, включаючи стандарти капіталу, прозорості та процедуру «знай свого клієнта» (KYC). Також документ окреслює процедури звітності для транзакцій віртуальних активів і надає чіткі класифікації та визначення типів віртуальних активів, таких як: криптоактиви, токени електронних грошей (EMT) та токени, пов’язані з активами (ART)», – вказував народний депутат.
Він наголосив, що законопроєкт повністю відповідає стандартам MiCA – єдиним в ЄС правилам для криптоактивів, які спрямовані на захист споживачів, фінансову стабільність та інновації. За словами Жмеренецького, до другого читання у законопроєкт будуть внесені правки, напрацьовані комітетами спільно з Мінцифрою.
Слідкуйте за нами у Telegram
