В НБУ пояснили, чим небезпечні дропи, та як з ними борються

Голова НБУ Андрій Пишний наголосив на тому, що детінізація, контроль спосіб — це наразі пріоритетні завдання для Національного банку

Заступник голови Нацбанку України Дмитро Олійник
Заступник голови Нацбанку України Дмитро Олійник

У серпні минулого року НБУ оголосив про плани обмежити P2P-перекази для фізичних осіб із метою боротьби з «дропами» (особи, які здають в оренду свої рахункки тіньовому бізнесу, інша назва фінансові мули). Із 1 квітня були скасувані регуляторні обмеження на Р2Р-перекази, оскільки ринок самоорганізувався шляхом підписання відповідного Меморандуму. Документ впроваджує обмеження на рівні банків. Завдяки цим заходам загальний обсяг переказів (включно з IBAN) має низхідну динаміку, починаючи з травня 2024 року (початок комунікації НБУ з ринком і суспільством щодо проблем з дропами), та у лютому 2025 року досяг найнижчого показника. Про це повідомив заступник голови Нацбанку України Дмитро Олійник в інтерв'ю NV Бізнес. 

Він зазначив, що фінансовий сектор підтримав обмеження, а БЕБ та інші правоохоронні органи почали виявляти «дропів» та їхніх організаторів, які обслуговували тисячі карток. Були випадки, коли у людей зламували акаунти й використовували мережі карток різних банків. Так само ці мережі карток можуть використовуватися загалом для підриву демократії в різних країнах через фінансування чорних інформаційних кампаній і проросійських наративів. Цей «міксер» дозволяє маскувати будь-що. Маскування протизаконних платежів через P2P-перекази є проблемою
для ринків, що розвиваються, й навіть для розвинених країн. Голова НБУ Андрій Пишний наголосив на тому, що детінізація, контроль спосіб — це наразі пріоритетні завдання для Національного банку.

“За нашими підрахунками, обсяг P2P-переказів зменшився з 250 млрд грн до 170 млрд грн на місяць. Це приблизно 50−60 млрд грн, які використовувалися для нелегальних операцій та економічних злочинів”, - каже Дмитро Олійник.

Як зазначив заступник очільника НБУ, за даними, що доступні у ЗМІ за 1 квартал 2025 року, держава отримала близько 5,39 млрд грн податків від «ігорки», що на 1,14 млрд грн більше, ніж у аналогічному періоді 2024 року. Це свідчить про збереження тенденції зростання податків від сегменту азартних ігор у 2025 році. Припускаючи, що щомісяця 50 млрд грн були нелегальними операціями, річний обсяг міг досягати 240 млрд грн. Навіть при мінімальному оподаткуванні сума втрачених податків могла становити близько $1 млрд.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube