Анна Саліванчук пояснила, чому розлучилася з колишнім продюсером Кварталу, а нині нардепом
Актриса Анна Саліванчук, яка відома завдяки ролі у комедійному серіалі “Одного разу під Полтавою” поділилася, що стало причиною її розлучення з чоловіком, колишнім продюсером “Квартал 95”, а нині депутатом Верховної Ради України Олександром Божковим. Також вона зізналася, хто дітям зараз заміняє батька. Про це вона розповіла в інтерв’ю OBOZ.UA.
Вісім років актриса прожила разом з чоловіком Олександром Боковим і помітили дуже цікаву тенденцію. Її чоловіка постійно дивували відносини дружини зі своїми родичами - вони спілкувалися дуже багато та весело і безконфліктно. Анна вважає, що це характерна риса сімей з Західної України. А от люди зі східної частини країни менш емоційні і, відповідно, не мають такого щільного зв’язку з родичами.
“Мабуть, саме це стало однією з головних причин, чому ми більше не разом. Мій колишній чоловік родом із Маріуполя. Коли ми вперше поїхали до моїх рідних, він щиро дивувався: чому всі такі веселі, чому всі так раді бачити одне одного. Мою маму спершу навіть вважав трохи дивною – вона постійно усміхалася. Потім приїхав додому й розповідав батькам про "людей, у яких завжди все добре".
Нікого не хочу образити, але мені здається, що люди зі сходу України ментально більш стримані, ніж ми, із заходу. В них не така сильна прив’язаність до родини – можуть не так часто спілкуватися з братами-сестрами. Але можливо, це лише мій особистий досвід. Проте в мене все інакше. Для мене сім’я – це святе. Різдво, Новий рік – ми завжди разом, і це для мене надзвичайно важливо”, - вважає Саліванчук.

Анна вже два роки як розлучилася, але ж у неї зростає двоє синів. Через особливості професії актриса не завжди встигає приділити їм достатньо уваги. Саме через це їй доводиться навіть відмовлятися від роботи. Наприклад, вона вийшла з надуспішної антрепризної вистави “Основний інстинкт”, яку їй доводилося грати по дванадцять разів на місяць. Тепер її роль грає Ольга Сумська.
“Кожні два місяці до Києва приїжджає тато й живе близько місяця. Потім знову повертається додому. І такий формат батькам дуже підходить – їхня любов по телефону навіть міцніша (усміхається).
Діти дуже люблять дідуся. Їм бракує чоловічої енергії, тому вони не відходять від нього. Коли він приїжджає, я завжди ледь стримую сльози – молодший біжить до нього, буквально цілує руки. Каже: "Дідусю, ти ж поліцейський – я теж буду". Але тато втомлюється – йому вже 70 років. Іноді, сміючись, каже мамі: "Не знаю, як ти витримуєш! Я з ними місяць – і вже без сил". Я безмежно люблю батьків – і це взаємно”, - каже Саліванчук.