Українці відмовляються від долара: чи варто робити ставку на євро
На думку експерта, найнебезпечнішим періодом для гривні поки що можна вважати 2026 рік, у якому ще не закрите питання зовнішнього фінансування видаткової частини нашого бюджету
Свіжа фінансова статистика показує зниження інтересу громадян до долара і підвищення — до євро. Справді, євро зараз активно витісняє валюту янкі. Але чи варто робити ставку виключно на євровалюту? В цьому розбирається фінансовий аналітик Олексій Козирев.
Євро зміцнюється на світових ринках: про що насправді це говорить
За словами аналітика, світовий валютний ринок готується до чергового струсу. Традиційно, ралі пари євро/долар уже в середині червня спровокує засідання Федрезерву США щодо відсоткових ставок, яке намічено на 18 червня. Рішення регулятора цього разу будуть особливо важливими, оскільки сформують тренд за доларом щонайменше до кінця 2025 року.
Річ у тім, що 5 червня Європейський центральний банк вкотре знизив свої ключові ставки ще на 0,25 б.п. Таким чином, розрив між ставками ЄЦБ та ФРС став ще більшим: ця різниця вже досить довго перевищує 2% річних. Нагадаю, що поки що ставки Федрезерва знаходяться в межах коридору 4,25−4,5% річних, і вже тричі поспіль чиновники Федрезерва залишають їх незмінними.
“Такий суттєвий розрив ставок, теоретично, мав би спрацювати на зміцнення позицій долара. Адже американські активи дають вищу дохідність, ніж європейські, що має приваблювати інвесторів. Але цього не відбувається. Щобільше, євро періодично витісняє долар на міжнародних ринках, а завжди обережна та політкоректна голова ЄЦБ Крістін Лагард навіть заговорила про можливості євро змінити долар, як світову резервну валюту. І це при тому, що раніше подібних висловлювань не допускали навіть у кулуарах найбільш представницьких міжнародних фінансових тусовок. Основною причиною таких потрясінь є непередбачувані дії Дональда Трампа щодо інших країн і в економічному, і в політичному плані”, - каже Олексій Козирев.
Напруженість посилюють зіткнення американської нацгвардії з протестувальниками проти примусових депортацій мігрантів у Лос-Анджелесі, чергові «рекомендації» Дональда Трампа голові ФРС США Джерому Пауелу щодо монетарної політики, відкритий конфлікт голови Білого дому з його колишнім найближчим союзником Ілоном Маском.
“Тому не важко припустити, що розпал пристрастей навколо засідання ФРС на світових валютних ринках досягне піку вже до кінця цього тижня, наступний — для дилерів і валютних спекулянтів мине «на пороховій бочці». На цьому тлі євро для інвесторів виглядає привабливіше, ніж залежний від геополітичних і торговельних забаганок Трампа долар: дії ЄЦБ прогнозованіші, спостерігається відносний прогрес у зниженні інфляції в ЄС до цільових показників 2%”, - каже Олексій Козирев.
На думку експерта, тим, хто робить ставку на євро, варто враховувати, що:
- економіка Євросоюзу все ж таки поки що залишається на межі рецесії та стагнації. За оновленими даними Євростату, у першому кварталі ВВП зони євро зріс щодо попередніх трьох місяців лише на 0,6%.
- Поруч із кордонами ЄС вирує війна РФ проти України.
- Посилюється економічна нерівність між членами Євросоюзу, і навіть «локомотиви» економіки Європи — Німеччина та Франція — не можуть «витягувати» показники всього блоку.
- Зберігається серйозна залежність ЄС від цін на енергоносії. Вони вже давно використовуються як зброя багатьма регіональними центрами впливу, не кажучи вже про енергетичний шантаж росії.
- Великі фінансові програми (такі, скажімо, як план переозброєння Європи на 800 млрд євро), які допоможуть перезапустити європейську економіку, поки що проходять процедури остаточного узгодження. З огляду на неповороткість місцевої бюрократичної машини, на це піде ще не менше року-півтора.
- В умовах жорсткої конкуренції за ринки збуту на тлі сегментації світових ринків сильне зміцнення євро щодо долара та інших основних світових валют не влаштує ані самого ЄЦБ, ані європейських виробників, оскільки це знижує конкурентоспроможність європейських товарів.
“Тому зараз робити ставку тільки на євровалюту та її постійне зміцнення щодо інших провідних світових валют все ж таки не варто”, - каже Олексій Козирев.
За прогнозом аналітика:
- На нас чекають серйозні ралі за парою євро/долар до 18 червня (середа) з піком щоденних коливань у 0,6−1,3 американських центів на євро 17−18-го числа. Інвестори особливу увагу приділять не лише рішенню Федрезерва щодо ставок, а й коментарям голови ФРС Джерома Пауелла щодо найближчих перспектив американської економіки. При цьому фінансовий істеблішмент США вже обговорює кандидатури можливого наступника Джерома Пауелла, оскільки його повноваження на посаді голови ФРС закінчуються в травні 2026 року і вже зрозуміло, що з Трампом на другий строк він не захоче працювати і не зможе.
- Голова Федрезерва не піддасться на пропозицію Трампа знизити ставки відразу на 1% річних. 18 червня регулятор, найімовірніше, знизить їх на 0,25% річних, максимум — на 0,5% річних. При цьому голова Федрезерва, напевно, згадає про збереження загрози рецесії та чергового сплеску інфляції в США через можливе зростання тарифів із 9 липня за європейськими товарами та невизначеність у торговельних відносинах із Китаєм.
- 11 червня, Трамп написав у соцмережі Truth Social, що делегації США і Китаю домовилися за тарифами: в рамках угоди Вашингтон знизить мита на китайські товари до 55%, а Пекін на американські — до 10%.Крім того, США знову дозволять китайським студентам проходити навчання в американських вузах.Угодумають схвалити голови двох держав.Тепер з'явилася надія, що тарифний дедлайн для всього світу, що закінчується за місяць, швидше за все, не буде таким жорстким, як здавалося спочатку.
“Але, як показує практика, ситуація може кардинально змінитися в будь-яку хвилину. А за такого розвитку подій, наступне зниження ставок для активізації американської економіки буде можливим лише наприкінці літа, або, що найімовірніше, восени цього року. Ключовим для прийняття такого рішення Федрезерва будуть не лише дані щодо ринку праці, інфляції та ВВП США, а й вступні за остаточними домовленостями Штатів та Китаю щодо мита”, - каже Олексій Козирев.
На його думку, після чергового ралі за парою євро/долар перед, під час і відразу після оголошення червневого рішення Федрезерва щодо відсоткових ставок із внутрішньоденними коливаннями в межах 0,6−1,3 американського цента на євро — коридор за парою євро/долар до наступного засідання ФРС США (30 липня) перебуватиме в межах 15 євро. Потім сценаріїв ситуації з котируваннями пари євро/долар буде два:
- Прогрес в американо-китайських торгових переговорах призведе до того, що цей коридор здебільшого перебуватиме в області від 1,118 до 1,132 долара за євро.
- Якщо щось знову завадитьукластиторговельнуугодуміж СШАі Китаєм, а Штатине домовлятьсяза тарифамиз Європою, коридор за парою євро/долар перебуватиме здебільшого в межах від 1,132 до 1,155 долара за євро.
У разі провалу переговорів США-ЄС щодо мит, ЄЦБ на своєму наступному засіданні щодо відсоткових ставок 24 липня візьме паузу у пом'якшенні монетарної політики, щоб оцінити наслідки такого розвитку подій для європейської економіки. Якщо ж ФРС все ж таки піддасться тиску Трампа і знизить свої ставки відразу на неприйнятні одноразові 1% річних, долар швидко просяде щодо євро — до рівнів коридору 1,146−1,178 вже до кінця червня.
Курс долара та євро в Україні: як відкоригувати свій портфель
На тлі потрясінь, які привніс у світову економіку та геополітику Дональд Трамп, українці почали обережніше ставитися до долара. На тлі світового просідання долара щодо основних світових валют, а також посилення торгової та військової інтеграції української економіки та населення з Євросоюзом частка євро у заощадженнях наших громадян та товарообігу країни продовжить активно зростати.
«Чистий попит на готівкову валюту в Україні значно знизився у квітні-травні 2025 року. Це переважно сталося за рахунок зменшення інтересу населення до долара США», — заявив заступник голови Національного банку Юрій Гелетій на брифінгу 5 червня.
За його даними, у квітні чистий попит на готівковий долар становив $58 млн, а зараз упав до $10 млн. Ситуація з євро є прямо протилежною. Попит на євро залишається стабільним, а чистий попит становить 190 млн євро. Щоправда, він все ж таки нижчий, ніж на початку року, під час ситуативної девальвації гривні. Тоді, за словами Юрія Гелетія, чистий попит на долар сягав приблизно $900 млн, а євро — 365 млн.
“Певне зниження довіри в Україні взагалі до всіх фіатних валют спостерігається і загалом за статистикою готівкового ринку, що є позитивним для гривні: у травні 2025 року, вперше з серпня 2023 року, населення навіть більше продало безготівкової валюти, ніж купило, а саме на $32 млн. Для порівняння: ще у січні негативне сальдо становило $189 млн, у березні — $77 млн, а у квітні — $2 млн. Хочу зазначити, що в умовах жорстких валютних обмежень Нацбанку і стабільного поки що надходження західної фінансової допомоги, НБУ має всі можливості для стримування девальвації гривні в червні-липні 2025 року, навіть попри певне зниження ЗВР”, - каже Олексій Козирев.
На думку експерта, найнебезпечнішим періодом для гривні поки що можна вважати 2026 рік, у якому ще не закрите питання зовнішнього фінансування видаткової частини нашого бюджету.
“Також вимагатиме від уряду, Мінфіну та Нацбанку адекватних рішень необхідність закрити потребу у додаткових 200−400 млрд гривень на потреби оборони беземісійним шляхом”, - каже Олексій Козирев.
На думку аналітика, найімовірніше, буде задіяно механізми отримання додаткових фіскальних доходів, вилучення до бюджету частини прибутку Нацбанку та сплати податку на прибуток банками, збільшення обсягів ОВДП в обігу. Також можлива і певна девальвація гривні, але не критична — до рівнів 42−43 гривні з нинішніх близько 41,50 гривень за долар до кінця року, що, в принципі, кореспондує з розрахунками уряду щодо бюджету 2025 року.
“Чинник невизначеності щодо джерел закриття бюджетних видатків 2026 року зараз працює проти гривні. І якщо уряд спільно з нашими західними партнерами (насамперед, схоже, це будуть європейські, а не американські гроші) вирішать питання фінансування наступного року — це позитивно вплине на настрої всіх учасників валютного ринку України. Але негативне зростаюче сальдо торгівлі все одно тисне на курс гривні щодо валют наших основних торгових партнерів”, - каже Олексій Козирев.
На його думку, значна волатильність на зовнішніх ринках за парою євро/долар істотно впливатиме на ціни імпортних товарів в Україні, що, зі свого боку, посилить інфляційний тиск. Тому НБУ, за можливості, згладжуватиме на українському міжбанку не лише коливання долара (до якого поки що прив'язана гривня), а й стрибки євро щодо гривні. Для цього Нацбанк, як основний продавець валюти на міжбанку, періодично «підіграватиме» зниженню котирувань долара на торгах у моменти сильного зміцнення євро щодо долара на зовнішньому ринку і цим «компенсуватиме» зростання курсу однієї з валют щодо гривні за рахунок деякого «притискання» котирувань до гривні іншої.
Крім цього, після скасування з Євросоюзом «торговельного безвізу» для українських товарів, Нацбанку доведеться активніше працювати на міжбанку щодо продажу валюти, оскільки розпродаж експортного виторгу з боку клієнтів знизиться за збереження попиту на валюту з боку клієнтів. Чиновники Нацбанку називали орієнтовну суму втрат українського експорту в межах до $800 млн до кінця цього року. І ці обсяги доведеться на торгах закривати Нацбанку, продаючи її імпортерам із золотовалютних резервів.
“Зважаючи на те, що гривня перебуває під постійним тиском воєнних та економічних чинників, а ситуація на світових ринках розвивається дуже динамічно, ставку лише на одну з валют під час вибору інструментів для своїх заощаджень я вважаю дуже ризикованим рішенням”, - каже Олексій Козирев.
На його думку, просідання долара, викликане політикою Трампа, і паралельне посилення позицій євро, саме за рахунок цього чинника, не можна вважати великою перемогою європейської економіки. Радше, це просто ситуативний вибір інвесторів на користь прогнозованішої валюти та «меншого із двох лих».
На період до кінця липня-початку серпня грошову частину заощаджень Олексій Козирев радить тримати в наступній пропорції:
- 50% — у гривневих інструментах із фіксованою дохідністю (депозити, ОВДП, облігації найвідоміших українських емітентів).
- 50% — у доларі, євро та швейцарському франку у пропорції (до 50% — в американській валюті, до 40% — у євро, до 10% — у швейцарських франках).
Весь портфель активів на цей період підвищеної турбулентності аналітик рекомендує розподілити наступним чином:
- кошти — 30% активів у зазначеній вище пропорції.
- нерухомість і земля — 40% (причому із цієї суми 80% — я тримав би саме у житловій нерухомості, 20% — у землі чи комерційній нерухомості).
- 20% — фондовий ринок (у період такої глобальної невизначеності я поки що віддавав би перевагу активам із фіксованою дохідністю).
- 5−7% — золото, або, як економваріант, срібло;
- до 3−5% криптовалюта — за бажанням і з апетитом до ризику. Якщо бажання ризикувати немає, то цю частину коштів я теж вклав би додатково в золото, як в актив-притулок.
Крім цього, з огляду на напружену геополітичну та воєнну обстановку у світі, Олексій Козирев радить обов'язково переглядати зазначені пропорції своїх активів щомісяця і вносив необхідні корективи до свого портфелю, залежно від ситуації, яка на той момент складається.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
