Удар по українських портах: путін намагається продемонструвати, що з ним потрібно рахуватись, але це доводить протилежне

Бомбардуючи інфраструктурні об’єкти, які використовувалися в рамках «зернової ініціативи», кремль намагається довести, що без його сприяння розв’язувати питання глобального голоду та нестабільності неможливо. Водночас такі дії москви можуть свідчити про те, що вождь росіян володимир путін вважає, що ймовірність такого розвитку подій є. Світ зараз набагато менш вразливий до шантажу кремля, але питання дешевого транспортування українського збіжжя все ще залишається актуальним. Україна закликає Туреччину дозволити транзит українського зерна, попри погрози росіян. Тепер усе залежить від позиції президента Реджепа Ердогана, але він навряд вдасться до якихось кардинальних дій, поки не використає інші важелі впливу.

Кремль хоче покінчити із «Чорноморським коридором»?

У росії цілковито підтримують рішення свого вождя вийти із «зернової угоди», це, навіть, трохи повернуло йому авторитет, який постраждав після «бунту Пригожина». Ще більше його авторитет зріс після бомбардування українських зернових терміналів у порту Одеси. Такі дії росіян, на перший погляд, можуть свідчити про твердий намір відмовитися від «чорноморської ініціативи». За «зернову угоду» кремль постійно критикували, вважалося, що Захід розв’язує проблему нестабільності в Африці та Близькому Сході й міграції, яку це спровокує, натомість росія, нібито, через санкції «не отримувала нічого». Насправді це не так і путін прекрасно знає, що саме отримувала росія залишаючись частиною «зернової ініціативи».

Завдяки ініціативі кремль утримував прихильність країн, залежних від низьких цін на зерно. За деякими дослідженнями, як от JCC Payment Systems, 57 % зерна з України йшло до країн, що розвиваються, причому в Китай надходило майже чверть нашого експорту. Путін налагодив гарні стосунки з Ердоганом і зміг використовувати Туреччину для обходу західних санкцій.

Не в останню чергу завдяки угоді, експорт зерна з росії за 2022–2023 рік зріс. За оцінками Міністерства сільського господарства США, росія експортувала рекордні 45,5 мільйона тонн пшениці. Є там і зерно з південних окупованих територій України. Тож, намагаючись знищити портову інфраструктуру, путін ще й тимчасово усуває конкурента, намагається створити дефіцит та підняти ціни на ринку.

Бомбардуванням Одеси, як це було з бомбардування острова Зміїний, путін хоче просигналізувати, що будь-які домовленості про продовження «зернового коридору» без погодження з москвою неможливі. Для нас же це означає, що в кремлі не впевнені щодо того, чи не вирішать західні країни разом з Глобальним півднем, що зернову угоду потрібно продовжувати, хай там що. Зрештою, за міжнародної підтримки зруйновані зернові термінали можна відбудувати відносно швидко, а кілька Patriоt, як ті, про передачу яких говорила на саміті НАТО Німеччина, зможуть суттєво знизити ризики російських ракетних та авіаційних ударів у небі над Одесою. От тоді замість нових послаблень санкцій кремль отримає дзвінкого ляпаса.

Захід не дуже хвилюється

Коли стало відомо про укладання «Чорноморської ініціативи» у 2022 році, ціни на зернові впали одразу на 20 %. Варто було б очікувати якогось панічного здорожчання, коли кремль заявив про своє рішення вийти з угоди, але цього не сталося. Як пише The Time, світові ринки зреагували набагато спокійніше: ціни на пшеницю зросли приблизно на 3 % до 6,81 долара за бушель. Пізніше, у той же день, вони ще і впали. Схоже на те, що ринок не дуже вірить, що відмова путіна від зернової угоди суттєво впливає на стан справ, або ж, що вона не буде остаточною. Але чому так?

Аналітики не хвилюються, вони переконані, що в цього разу ринки швидко адаптуються і, як би це сумно для нас не звучало, зможуть замінити українські зернові. Цинічний бізнес знає, що санкції щодо росії виключають обмеження на торгівлю сільськогосподарської продукції, вона нікуди не зникне. Крім того, російські пропагандисти розмірковують про те, що за найгіршого для них варіанту розвитку подій, за аналогією до вже запроваджених граничних цін на нафту, можуть бути запроваджені подібні заходи щодо збіжжя. Є також відомості про те що Європа та Аргентина цьогоріч збільшують поставки пшениці, а Бразилія має гарний рік для урожаю кукурудзи.

Крім того, до «зернової угоди» Україна шукала шляхи в обхід чорноморських портів і наразі є напрацювання. Можна експортувати наше збіжжя через Європу наземним та річковим транспортом. Йдеться про рух гирлом Дунаю в порти Румунії та Болгарії, а звідти до країн-споживачів. До припинення «зернової угоди»  через цю ріку переправляли до 20% зернових, які йшли на експорт.

Литва й Хорватія теж заявили, що готові допомогти Україні з експортом, надаючи до послуг власні порти в Балтійському та Середземному морях. Виправити ситуацію з пропускною спроможністю залізниці можуть так звані «сухопутні порти», які будуються на кордоні з Польщею — біля Ягодина та Шегині. За даними «Української зернової асоціації», за весь час дії «зернової угоди» Україна змогла вивезти залізницею та автошляхами 15 млн тонн, а морем, через порти, приблизно 50 млн тон. Тобто сухопутні перевезення складають 30%, це вдвічі більше, ніж до повномасштабної війни. Залізницею й автошляхами перевезли половину того, що йшло через «зерновий коридор»( 33 мільйони тонн, як заявляв Рнджеп Ердоган).

Чорноморська ініціатива має тривати

Водночас транспортуванням через Європу обмежене логістичними можливостями залізниці, уряди сусідніх держав перебувають під тиском своїх аграріїв, оскільки українська продукція витісняє їхню на внутрішніх ринках, але головне — це збільшує вартість зерна і його доступність для бідних країн. Тому для збереження стабільності у світі важливо зберегти постачання Чорним морем.

На щастя, ми маємо в цьому питанні союзників, зрештою, путін розірвав лише свій договір. Наша угода з ООН та Туреччиною досі чинна. Президент Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі заявив, що він домовився з генеральним секретарем ООН Антоніо Гутеррішем про спільні дії з відновлення транспортування через Чорне море.

«І Чорноморська зернова ініціатива може й повинна працювати й надалі — якщо без росії, то без росії… Україна, ООН і Туреччина спільно можуть забезпечити роботу продовольчого коридору та інспектування суден. Це потрібно для всіх у світі. І кожен, хто підтримає, стане рятівником життя на величезному просторі від Марокко до Китаю, від Індонезії до Лівану», — каже Зеленський

Відкритим є питання чи настільки божевільний російський вождь путін, щоб знищувати торгові каравани, але, схоже, є такі, хто хоче перевіряти це на собі. Посол України в Туреччині Василь Боднар заявив, що є можливість транспортувати українське збіжжя альтернативним маршрутом.

«Ми так само маємо можливості залучати кораблі й компанії. З нашої точки зору, це можна реалізувати навіть не використовуючи цей маршрут, який уже був погоджений, а через територіальні води Румунії та Болгарії. Це також можливий варіант, щоб мінімізувати ризики, які створила росія», — сказав Боднар.

Як варіант розглядають також можливість постачання зерна під конвоєм котроїсь із країн НАТО, найбільш ймовірно, Туреччини. Однак Bloomberg, з посиланням на власні джерела, повідомляє, що навряд чи Анкара погодиться на таке через великі ризики. Натомість турецький уряд зосереджений на перезапуску угоди за участі росії.

На що зважиться Ердоган

Для Ердогана йдеться не лише про прибуток від транзиту збіжжя через Боспор, але і про геополітичний вплив: він став потужною фігурою на території Африки та Близького сходу, контролюючи, по-суті, хто отримає хліб, а кому доведеться почекати. Затримки з поставками, зрозуміло, означають великі проблеми для урядів багатьох країн-споживачів. Хоч наразі, схоже, він узяв паузу, принаймні до зустрічі з путіним, яка запланована на серпень, ніхто не знає, як обернеться справа згодом.

«Коли ми зустрінемося з путіним у нашій країні в серпні, у нас буде можливість обговорити ці питання», — каже він.

Очевидно, Ердоган вважає, що Захід погодиться виконати частину вимог путіна, а Китай та інші зацікавлені країни чинитиме тиск зі своєї сторони. Тож угоди, ймовірно, буде досягнуто, зрештою кремль сказав, що повернеться до її виконання, як тільки вимоги буде виконано.

Можливість, що путін вирішив іти ва-банк, «закусити вуздечку», не слухати Пекін та Анкару і спровокувати-таки міграційну кризу в Європі мізерна, але вона є. Як і є можливість того, що Захід не погодиться йти на поступки росії, якщо вони будуть занадто нахабними, і захоче подивитися, як путін даватиме собі раду з тиском Глобального півдня. 

Міністр зовнішніх справ України Дмитро Кулеба під час брифінгу в ООН заявив, що світ повинен припинити російський шантаж голодом та терор. Він додав, що перемовини про це тривають, але для остаточного рішення потрібна політична воля.

«Ми повинні ризикувати і ми повинні бути в змозі показати, що ми можемо продовжувати без росії», — заявив пан міністр.

Як далі розвиватиметься ця геополітична гра невідомо, але зараз м’яч на полі турецького президента. Попри заявлений курс на пошук діалогу, він не раз доводив, що вміє ставити путіна на місце й може приймати рішення, на які не наважувалися інші на Заході. Ситуація зі збитим російським літаком, підтримкою України в НАТО та звільненням «азовців» яскраво це ілюструє.

Раніше ми писали про те, що Зеленський провів нараду через атаку на одеський порт та зробив низку розпоряджень. Ми також говорили про те, чи призведе припинення «зернової угоди» до девальвації гривні.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.