«Це війна на виснаження. У ній не буде переможців, лише переможені. До цього списку поки входять Росія та Україна, які попри прагнення видати бажане за дійсне, більше втратили, ніж здобули.»
Тож якщо після перегляду виникне лише одне запитання: "Ну то вони все-таки типу пара чи ні?" - значить, ви все зрозуміли.
Картина не постраждала, адже захищена куленепробивним склом
У Парижі дві екоактивістки вирішили влаштувати “акцію” в музеї “Лувр”. Там вони облили супом картину Леонардо да Вінчі “Мона Ліза”. Своїм вони хотіли привернути увагу до проблем у сільськогосподарському секторі Франції.
Про це повідомляє BBC. Інцидент також потрапив на відео.
“Що важливіше — мистецтво чи право на здорове та екологічно чисте харчування? Наша сільськогосподарська система хвора”, – вигукнули жінки під час своєї “акції”.
Відомо, що напад влаштували 24-річна Саша і 63-річна Марі-Жульєт, але їхніх прізвищ не називають. Сама ж картина залишилася неушкодженою. Вона захищена куленепробивним склом.
Par leur action non violente, Sasha (24ans) et Marie-Juliette (63ans) exigent la mise en place d'une Sécurité Sociale de l'Alimentation Durable. [2]
— Riposte Alimentaire (@riposte_alim) January 28, 2024
👉https://t.co/FLzMmVW4tW@SocialeAlim #SSAD #Alimentation pic.twitter.com/i4YS6VrrRX
“Мону Лізу”, яку також називають “Джоконда”, написав Леонардо да Вінчі на початку 16 століття у Флоренції. Вона започаткувала назву “ефект Мони Лізи”, коли створюється враження, ніби субʼєкт зображення завжди дивиться прямо на вас, незалежно від того, де ви стоїте. Науковці ж зʼясували, що жінка на картині не дивиться прямо.
Також хімічний аналіз полотна "Мона Ліза" показав, що да Вінчі використовував методи, які випереджали час на багато років. Нещодавно один з вчених дійшов висновку, що на полотні зображений етрусько-римський міст Роміто в муніципалітеті Латеріна, в італійській провінції Ареццо. Тепер команда дослідників дізналася, як да Вінчі намалював його. Виявилося, що митець використовував свинцевий білий пігмент і доповнював свої олійні фарби оксидом свинцю. Більш широкого використання ця техніка набула тільки століттям пізніше, в 1600-х роках, відколи її використав Рембрандт.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.