Генсек НАТО Марк Рютте під час дискусії з прем’єром Естонії розкритикував часті звернення до статті 4 Альянсу, побоюючись, що вони втрачають силу
Нещодавні порушення повітряного простору країн НАТО з боку російських літаків спричинили дискусії всередині Альянсу. Генеральний секретар Марк Рютте навіть підвищив голос у суперечці з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом після того, як Таллінн задіяв статтю 4, що передбачає консультації у випадку загрози безпеці. Про це повідомляє телеканал Fox News.
За словами європейських чиновників, Рютте наголосив, що постійне використання цього механізму може послабити його дію. Він попередив, що якщо кожне порушення - дрони, літаки чи кібератаки - завершуватиметься зверненням до статті 4, то сигнал швидко втратить значення.
У НАТО підтвердили, що розмова між Рютте й Міхалом відбулася, додавши, що генсек підтримував Естонію. В естонському уряді також заявили, що прем’єр подякував Альянсу за дії. Литовський політик Гєдрімас Єглінскас зазначив, що надмірне використання статті 4 "лише послаблює союзників, адже відповіді на російську агресію фактично немає".
Напруга зросла після того, як ракетоносні МіГ-29 РФ порушили повітряний простір Естонії. Італійські F-35 супроводили їх за межі країни. Подібна ситуація відбулася і в Польщі, де військові вперше з часів Другої світової збили над своєю територією російські безпілотники.
Водночас у США застерігають: будь-яке ескалаційне рішення може втягнути НАТО у пряму війну з Росією. Там нагадують, що більшість війн починаються не з "великого вибуху", а з поступових кроків у відповідь, які запускають небезпечну спіраль. У Європі точаться суперечки: одні закликають до стриманості, інші - до рішучих дій, аж до збиття російських літаків.
Проблемою залишається й економічна невідповідність: запуск дорогих винищувачів проти невеликих дронів є невигідним і виснажливим. Тож союзники обговорюють, як посилити системи ППО та адаптувати НАТО до нових форм війни.
Напередодні дипломати Великої Британії, Франції та Німеччини звернулися до Кремля. Вони попередили, що будуть відповідати на подальші порушення повітряного простору НАТО з повною силою. Зокрема, збиватимуть російські літаки.
Альянс готується перейти від патрулювання повітряного простору до реальної протиповітряної оборони. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс пропонує перетворити нинішню місію "повітряного патрулювання" у Балтії на справжню "повітряну оборону" з розміщенням додаткових систем ППО.