Президент Асоціації дієтологів України Олег Швець розповів про упередження щодо харчування
Всі ви напевно неодноразово чули ці твердження: оптимальним є часте дробне харчування; молоко шкідливе для дорослих, адже вони не переносять лактозу; людям із захворюваннями різних органів і систем мають призначатися номерні дієтичні столи; при хворобах органів травлення не можна вживати овочів і фруктів; гострі й кислі страви можуть спричинити гастрит і виразку; їжу не можна запивати водою чи іншими напоями; гарячі супи сприяють кращому травленню та є обов'язковими в щоденному меню. Сім найпопулярніших серед українців міфів про харчування спростували в Міністерстві охорони здоров'я України.
Президент Асоціації дієтологів України Олег Швець розповів, що попри доступність наукових даних, продовжують поширюватися псевдонаукові, суб’єктивні та упереджені твердження про харчування.
"Це відбувається на всіх рівнях: від академічного до б’ютіблогерського", - додав він.
Проте всі ці твердження - не більше, ніж міфи. Розглянемо їх детальніше і почергово.
Після Другої світової війни обмежувальні дієти були майже повністю виключені з лікувального процесу у країнах Західної Європи та Північної Америки.
Дієтичні столи ніколи не досліджувалися відповідно до принципів доказової медицини, не враховують можливостей сучасної фармакологічної терапії. Вони застосовані на абсурдних обмеженнях. У більшості випадків люди не дотримуються їх.
Часте харчування не виключає надмірного вживання їжі й не допоможе схуднути. Воно не показане при синдромі подразненого кишечника. Розумно уникати великих жирних порцій.
Часте дробне харчування є доречним у випадку стану, коли поживні речовини засвоюються погано.
Менше ферменту, що травить лактозу, має лише 20% дорослих людей. Втім навіть їм НЕ варто виключати молочку з раціону, достатньо скоротити порції. А от споживання йогурту та сиру навпроти поліпшує переносність лактози.
ВАЖЛИВО! Генетичні тести не виявляють непереносність лактози. Про неї свідчить виключно поява нудоти, болю, здуття живота і діареї при споживанні більшої кількості молочних продуктів.
Найважливіший поживний компонент рослин - клітковина. Вона забезпечує баланс мікробіому кишечника. Рослинні волокна є як у сирих, так і в приготованих овочах. Тож, при гострому запаленні краще не їсти сирі овочі, а готувати їх, скажімо, на пару. А під час ремісії є сенс повернути свіжі овочі й фрукти у свій раціон.
Висока кислотність шлункового соку є нормою. Кислота знешкоджує небезпечні патогени й допомагає розпочати процес травлення. Слизова оболонка шлунка захищена від неї, тож гострі й кислі страви НЕ є причиною виникнення гастриту чи виразок.
До виразки призводить інфікування бактерією Хелікобактер пілорі, що пошкоджує захисний шар шлунка.
Шлункова секреція адаптується до їжі, яку ми споживаємо. Кількість соляної кислоти й ферментів змінюється залежно від їжі.
Запивати їжу чи ні - справа вподобань. Це не впливає на фізіологію травлення. При цьому люди, які запивають їжу, наїдаються швидше. Це може допомогти схуднути.
Перші страви корисні завдяки тому, що містять більше овочів і менше жиру та солі. При цьому переконливих доказів щодо того, що суп впливає на фізіологію травлення, немає. Недостатньо обґрунтовані й твердження, що відсутність перших страв у меню негативно впливають на ШКТ.