Суд зобов'язав Ідея Банк повернути клієнту понад 41 тисячу гривень комісії за кредити
Чоловік доводив, що банк брав плату за інформацію, яку мав надавати безкоштовно
Галицький районний суд міста Львова 3 листопада зобов'язав Акціонерне товариство "Ідея Банк" повернути клієнту 41 234 грн, які той переплатив як комісію за обслуговування кредитної заборгованості за двома договорами. Чоловік через адвоката доводив, що банк брав плату за інформацію, яку за законом зобов'язаний надавати безкоштовно. Суд із цим частково погодився й застосував наслідки недійсності нікчемних умов договорів.
Позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Ідея Банк", вимагаючи застосувати наслідки недійсності нікчемних умов двох кредитних договорів та повернути сплачені кошти. Текст рішення оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. За матеріалами справи, 13 червня 2019 року чоловік уклав з банком і ТОВ "Нью Файненс Сервіс" договір кредиту та страхування №Z75.00208.005368577 на суму 35 730 грн під 9,99% річних на 18 місяців, а 24 липня 2020 року - другий договір №Z62.00208.006869527 на 70 415 грн під 15% річних на 24 місяці.
Обидва договори в пункті 1.5 передбачали щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості. Позивач вважав, що ця плата фактично є платою за надання інформації щодо кредиту, яку кредитодавець згідно зі статтею 11 Закону України "Про споживче кредитування" зобов'язаний надавати безоплатно, а тому відповідні умови є нікчемними. Своє твердження він підкріплював посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у подібній справі проти того самого банку.
Представник відповідача просила відмовити в позові, зазначивши, що обидва договори вже припинені у зв'язку з повним виконанням, а тому перерахунок за ними неможливий. Також відповідач наполягав, що позивач не довів сплату саме тих сум, які зазначив у позові, і надав власні виписки за рахунками. З урахуванням цих даних позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Суд встановив, що за першим договором клієнт за графіком мав сплатити 18 щомісячних платежів по 893 грн, усього 16 078 грн плати за обслуговування, тоді як загальна сума процентів за кредитом за графіком становила лише 2 857 грн. За другим договором загальна сума плати за графіком сягала 34 644 грн проти 12 539 грн процентів. Фактично, з урахуванням дострокового погашення обох кредитів, банк зарахував у рахунок цієї плати:
- 12 505 грн за договором №Z75.00208.005368577 від 13.06.2019 року
- 28 729 грн за договором №Z62.00208.006869527 від 24.07.2020 року
Суд зазначив, що пункти 1.5 обох договорів не визначали переліку конкретних послуг, за які встановлено плату, а відсилали до договору комплексного банківського обслуговування, якого банк до матеріалів справи не подав. Відповідач не довів, що за цю плату клієнту надавалися якісь послуги понад ті, що мають надаватися безоплатно за законом.
"Встановивши, що плату за обслуговування кредиту встановлено за послуги, які за законом мають надаватися безоплатно, Велика Палата Верховного Суду визнала відповідні умови договору нікчемними", - зазначив суд у рішенні, посилаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду.
Суд частково задовольнив позов
Галицький районний суд міста Львова ухвалив рішення у справі №461/7228/26. Суд:
- стягнув з Акціонерного товариства "Ідея Банк" на користь позивача 41 234 грн, з яких 12 505 грн - за договором від 13.06.2019 року та 28 729 грн - за договором від 24.07.2020 року
- відмовив у задоволенні решти позовних вимог, зокрема щодо зобов'язання банку здійснити перерахунок погашення кредитів
- стягнув з банку в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331 грн
Суд пояснив відмову в перерахунку тим, що обидва кредити вже повністю погашені, заборгованості за ними немає, а повернення переплачених коштів повністю відновлює порушене право клієнта без потреби в окремому перерахунку. Рішення можна оскаржити до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суди вже визнавали подібні комісії банку незаконними
Це не перший випадок, коли українські суди визнають нікчемними пункти кредитних договорів Ідея Банку про плату за обслуговування заборгованості. Саме на таку правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 2022 року спирався і Галицький районний суд, ухвалюючи це рішення.
Раніше Інформатор повідомляв, що клієнт Ідея Банку спробував скасувати кредит через суд, вимагаючи визнати недійсним увесь договір через пункт про приховану комісію. Проте Волинський апеляційний суд відмовив чоловікові, бо нікчемність одного пункту не тягне за собою недійсності всього договору. Також ми писали, що суд зобов'язав Сенс Банк списати понад 323 тисячі гривень неіснуючого боргу, який банк продовжував нараховувати клієнту вже після того, як той повністю розрахувався за кредитом згідно з попереднім судовим рішенням.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
