Суд стягнув з "Ідея Банку" понад 20 тисяч доларів і 2 тисячі євро на користь клієнта з Дніпра
Верхньодніпровський суд частково задовольнив позов клієнта "Ідея Банку", з рахунку якого зникли валютні кошти.
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області 7 жовтня частково задовольнив позов клієнта АТ "Ідея Банк", з рахунків якого в 2019-2020 роках зникли 19 100 доларів США та 2000 євро. Банк заявляв, що клієнт сам зняв ці кошти, проте почеркознавча експертиза встановила, що підписи на документах про видачу готівки виконані не позивачем, а іншою особою. Суд стягнув з банку заборгованість, три проценти річних, пеню та компенсацію моральної шкоди. Загалом на користь клієнта присуджено понад 20 тисяч доларів, 2 тисячі євро та 30 тисяч гривень моральної шкоди.
Чоловік звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Ідея Банк" про захист прав споживачів і стягнення заборгованості. Як вказано в тексті рішення, оприлюдненому в Єдиному державному реєстрі судових рішень, позивач був клієнтом банку на підставі договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб і мав два поточні рахунки - у доларах США та євро.
Позивач поповнював доларовий рахунок через касу відділення банку в Дніпро кількома платежами: 24 вересня 2019 року на 3000 доларів, 2 жовтня 2019 року на 1500 доларів, 20 листопада 2019 року на 2000 доларів, 10 січня 2020 року на 700 доларів і 9 липня 2020 року на 11 900 доларів - загалом 19 100 доларів США. Крім того, 20 листопада 2019 року він поповнив рахунок у євро на 2000 євро. 31 серпня 2021 року чоловік прийшов до каси відділення зняти гроші, проте йому повідомили, що коштів на рахунках немає.
"Позивач категорично стверджує, що не отримував вказаних коштів та не здійснював банківських операцій щодо їх переказу", - йдеться в матеріалах справи.
11 жовтня 2021 року банк листом повідомив, що за результатами внутрішньої перевірки не встановлено жодних зобов'язань перед позивачем, і порадив звернутися до поліції. Сам чоловік пояснив у судовому засіданні, що готівку вносив через касу особисто близько п'яти разів у 2019-2020 роках, а коштів ніколи не знімав, касира особисто не знає, повідомлень про зняття готівки на телефон не отримував і довіреності нікому не видавав.
Експертиза і свідок спростували версію банку
Ключовим доказом у справі стала почеркознавча експертиза. Згідно з висновком експерта, підписи позивача на п'яти заявах про видачу готівки - від 9 липня 2020 року, 20 січня 2020 року, 28 листопада 2019 року, 3 грудня 2019 року та двічі від 27 листопада 2019 року - виконані не ним, а іншою особою.
Допитана в засіданні свідок, яка працювала у відділенні банку з лютого 2019 року до березня 2021 року, розповіла про внутрішню процедуру видачі готівки.
"У керівника відділення було дуже багато клієнтів, яким за його проханням оформлювали квитанції на майбутнє для видачі грошових коштів, після чого вказані особи особисто приходили та отримували ці кошти", - повідомила свідок у судовому засіданні.
Вона також зазначила, що для ідентифікації клієнтів зазвичай вимагали паспорт чи ідентифікаційний код, але якщо це були знайомі керівника відділення, документи могли не перевіряти. Бували випадки, коли гроші знімали за фізичної відсутності клієнта - їх забирав особисто керівник відділення.
Банк у відзиві наполягав, що всі операції здійснив особисто позивач, а отже жодних зобов'язань перед ним немає. Представник відповідача також заперечував проти стягнення пені, вважаючи її розмір непропорційним, та проти компенсації моральної шкоди, посилаючись на відсутність такого пункту в договорі.
Що вирішив суд
Суд дійшов висновку, що банк неналежно виконав зобов'язання з повернення коштів, внесених клієнтом на рахунок, і не надав доказів проведення повноцінного службового розслідування обставин списання коштів. Водночас суд не погодився з вимогою позивача нарахувати пеню у розмірі 3% вартості послуги за кожен день прострочення, оскільки кошти на поточному рахунку не можна вважати платою за банківську послугу - натомість пеню розрахували виходячи з подвійної облікової ставки Нацбанку.
Суд також частково задовольнив вимогу про компенсацію моральної шкоди: позивач просив 100 000 гривень, однак суд визнав цю суму такою, що не відповідає засадам розумності й справедливості.
- 19 100 доларів США - сума невиконаного зобов'язання за доларовим рахунком;
- 919 доларів 16 центів - три проценти річних за доларовою заборгованістю;
- 617 доларів 48 центів - пеня за доларовою заборгованістю;
- 2000 євро - сума невиконаного зобов'язання за рахунком у євро;
- 118 євро 19 євроцентів - три проценти річних за заборгованістю в євро;
- 64 євро 66 євроцентів - пеня за заборгованістю в євро;
- 30 000 гривень - компенсація моральної шкоди.
Загалом суд зобов'язав Акціонерне товариство "Ідея Банк" виплатити позивачу 20 636 доларів 64 центи США та 2182 євро 85 євроцентів заборгованості, а також 30 000 гривень моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог суд відмовив. Також з банку на користь держави стягнули судовий збір - 4085 гривень 36 копійок за вимогу про заборгованість та 951 гривню 60 копійок за вимогу про моральну шкоду. Рішення можна оскаржити протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.
Раніше Інформатор повідомляв, що Кіцманський районний суд стягнув із АТ "Сенс Банк" понад 609 тисяч гривень на користь жінки, чий депозит сім років тому привласнила начальниця відділення, яка згодом зникла разом із грошима вкладників. Також ми писали, що Роздільнянський районний суд зобов'язав Ощадбанк повернути одеситці 58 тисяч гривень, списаних шахраями з її кредитної картки, - головним доказом її невинуватості стали дані оператора мобільного зв'язку Київстар.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
