Клієнт Ідея Банку спробував скасувати кредит через суд - яким було рішення
Апеляційний суд відхилив скаргу клієнта банку, який вимагав визнати недійсним кредитний договір і стягнути 4741,67 грн
Волинський апеляційний суд 5 жовтня відмовив чоловіку в задоволенні апеляційної скарги на рішення, яким йому відмовили у визнанні недійсним кредитного договору з Акціонерним товариством "Ідея Банк". Позивач вимагав скасувати угоду про відкриття кредитної лінії таза нібито незаконне нарахування платежів, однак суд визнав його доводи необґрунтованими. Чоловік наполягав, що банк увів його в оману щодо умов кредитування і безпідставно нараховував приховані платежі. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив рішення без змін.
Позивач звернувся до суду в березні 2026 року з позовом до Акціонерного товариства "Ідея Банк", третьою особою у справі виступило Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів". Повний текст рішення оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень. За матеріалами справи, 16 червня 2017 року між чоловіком і банком було укладено угоду С20.201.76257 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки зі сплатою 24 відсотків річних за користування коштами.
Позивач вказував, що банк у пункті 2 розділу 4 паспорта споживчого кредиту встановив плату за обслуговування заборгованості у розмірі 4% від залишку на кінець місяця. Цей пункт постановою Волинського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року у справі №155/651/24 вже визнали нікчемним, а банк зобов'язали перерахувати заборгованість - що той і виконав. Втім, у новому позові чоловік пішов далі й зажадав визнати недійсним увесь кредитний договір, а не лише спірний пункт.
За словами позивача, він отримав від банку 14 690,43 грн кредитних коштів, а сплатив 19 432,10 грн. Різницю в 4741,67 грн він просив стягнути з банку як наслідок недійсності правочину, а також вимагав 1 гривню відшкодування моральної шкоди. Чоловік стверджував, що банк вів нечесну підприємницьку практику та неправомірно нарахував приховану комісію у розмірі 21 411,78 гривні.
Серед вимог апеляційної скарги позивач просив суд:
- визнати недійсною угоду С20.201.76257 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 16 червня 2017 року;
- застосувати наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з АТ "Ідея Банк" 4741,67 грн;
- стягнути з банку 1 гривню в якості відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням прав споживача банківських послуг.
Апеляційний суд дослідив матеріали справи і встановив, що позивач власноручно підписав угоду, паспорт споживчого кредиту та довідку-повідомлення, ознайомившись із детальним розписом сукупної вартості кредиту й реальної процентної ставки. Суд зазначив, що паспорт споживчого кредиту - це лише інформація, яка надається до укладення договору, а не окрема угода, тому нікчемність одного з його пунктів не тягне за собою недійсності всього кредитного договору.
"Апеляційним судом не встановлено введення позивача в оману щодо реальної вартості кредиту, приховування істотних умов чи маніпулювання умовами договору", - йдеться в постанові Волинського апеляційного суду.
Суд наголосив, що банк надав позичальнику повну інформацію, передбачену законом, а сторони узгодили всі істотні умови договору - суму кредиту, дату видачі, умови повернення, нарахування та сплату відсотків. Чоловік тривалий час користувався кредитними коштами на погоджених умовах, тому посилання на слабше становище порівняно з банком суд визнав недостатнім доказом обману.
Що вирішив суд
Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм процесуального і матеріального права, а підстав для його скасування немає. Суд також зазначив, що вимога про стягнення моральної шкоди є похідною від основної вимоги, а оскільки в задоволенні основної вимоги відмовлено, підстав для задоволення похідної також немає.
У резолютивній частині постанови суд:
- залишив апеляційну скаргу позивача без задоволення;
- залишив без змін рішення Горохівського районного суду Волинської області від 23 липня 2026 року, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постанова набрала законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Як українські суди оцінюють претензії клієнтів до банків
Подібні спори про визнання кредитних договорів недійсними регулярно розглядаються українськими судами, і значна їх частина завершується не на користь позичальників. Суди зазвичай виходять із того, що підпис клієнта на договорі та паспорті споживчого кредиту свідчить про його обізнаність з умовами кредитування, а самі лише арифметичні розрахунки щодо збільшення вартості кредиту не доводять наявності дисбалансу договірних прав та обов'язків.
Водночас окремі пункти кредитних договорів суди визнають нікчемними, якщо вони прямо суперечать законодавству про захист прав споживачів - зокрема, положення про приховані комісії чи плату за обслуговування заборгованості. Проте визнання нікчемним окремого пункту договору, як показує і ця справа, не означає автоматичного визнання недійсним усього кредитного договору.
Раніше Інформатор повідомляв, що Києво-Святошинський районний суд Київської області відмовив киянину у позові до Сенс Банку, яким той намагався визнати недійсними два кредитні договори та скасувати комісії й проценти за овердрафт на понад 15,6 тисячі гривень. Суд визнав, що банк надав позичальнику повну інформацію про умови кредитування, а підпис клієнта підтвердив його згоду з ними.
Також ми писали, що Франківський районний суд міста Львова задовольнив позов львівʼянки проти АТ "Перший Український Міжнародний Банк" і скасував виконавчий напис на 24 340,65 гривні, встановивши, що напис вчинили з порушенням процедури безспірного стягнення.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
