Адміністрація президента США Дональда Трампа готова надати Україні юридично зобов’язуючі гарантії безпеки, засновані на 5 статті НАТО. Інформатор пояснює, що це означає
Президент України Володимир Зеленський 15 грудня має провести в Берліні зустріч зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом та зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером. Як повідомляє Axios, ключовою темою переговорів стануть гарантії безпеки для України, які не входять до мирного плану Трампа, оскільки не потребують погодження з Росією. За даними видання, США готові надати Україні юридично зобов’язувальні гарантії безпеки, побудовані за принципом статті 5 НАТО, але без формального членства в Північноатлантичному альянсі.
Про це повідомляє Axios із посиланням на високопоставленого американського чиновника, який знає про перебіг переговорів. За даними видання, переговори щодо гарантій безпеки між Україною, США та європейськими партнерами досягли значного прогресу. У Вашингтоні розглядають модель, яка передбачає чіткі та юридично закріплені зобов’язання щодо захисту України у разі нової агресії, але без процедури вступу до НАТО, що потребує консенсусу всіх членів Альянсу.
«Ми хочемо надати українцям гарантії безпеки, які не будуть з одного боку незаповненим чеком, але з іншого — будуть достатньо сильними. Ми готові надіслати їх до Конгресу для голосування», — сказав високопоставлений чиновник США в коментарі Axios.
За його словами, адміністрація Дональда Трампа розглядає ці гарантії як окремий елемент майбутньої архітектури безпеки, який не є частиною мирної угоди з Росією та не потребує її схвалення.
Стаття 5 Північноатлантичного договору є ключовим положенням системи колективної оборони НАТО. Її суть полягає в тому, що збройний напад на одну з країн-членів вважається нападом на всіх, а кожна держава-учасниця зобов’язується надати допомогу атакованій стороні, реалізуючи право на індивідуальну чи колективну самооборону відповідно до Статуту ООН.
Водночас ця стаття не передбачає автоматичного направлення військ. Кожна країна самостійно визначає форму та масштаб допомоги, які вона вважає необхідними для відновлення безпеки.
В історії де-факто ніколи не відбувалося нападу на країни НАТО через дію 5 статті. Єдиний випадок, коли дія цієї статті була застосована — атака ісламських терористів на WTC 11 вересня 2001 року.
Україна прагнула вступити в НАТО, тому що саме 5 стаття є підтвердженою історично гарантією безпеки для країн, що беруть участь в альянсі. Оскільки РФ проти, членство України в НАТО не розглядається. Але дія 5 статті може бути поширена на Україну без членства.
Чому Росія не зможе тут нічого вдіяти? Формально Путін проти членства України в НАТО через побоювання, що війська НАТО опиняться у кордонів з Бєлгородщиною та Курщиною. І військові бази НАТО будуть у Харкові. А фактично він проти членства, тому що навіть за умови укладання мирної угоди хоче в майбутньому лишити можливість напасти знов та окупувати усю Україну.
Підхід, який розглядають американці, гарантує РФ, що жодних баз НАТО біля Харкова не буде. Водночас цей підхід зробить вкрай ризикованим новий напад РФ на Україну.
Це важливо не лише з військового погляду. Набагато важливіше — економічні перспективи такого рішення.
Припустимо, за рік чи 10 років після укладання миру з РФ, економіка та інфраструктура України відновиться шляхом грошей, які будуть спрямовані на ці цілі згідно з умовами мирного плану. Ключовим питанням подальшого економічного зростання будуть інвестиції. Так само як це було завжди.
Західний бізнес не буде вважати український ринок небезпечним за умови, що безпеку України гарантуватиме 5 стаття, так само як вона гарантує безпеку інших країн Європи. Це вкрай важливий момент. Звісно, якщо сторони домовляться, і якщо злив Axios - правдива інформація.
За інформацією Axios, переговорний процес фактично розділений на три паралельні напрями: мирну угоду, безпекові гарантії та післявоєнну економічну реконструкцію. Саме безпековий трек, за словами американського чиновника, вперше дав Україні чітке уявлення про «день після війни».
Паралельно просуваються і переговори щодо економічного відновлення. Поточна американська пропозиція передбачає завершення війни зі збереженням Україною суверенітету над приблизно 80% території, наданням «найсильніших гарантій безпеки в історії» та запуском масштабного пакета економічної підтримки для відбудови країни.
Водночас кілька європейських лідерів, за даними Axios, радили Володимиру Зеленському не поспішати з підписанням будь-якої угоди, особливо якщо вона передбачатиме територіальні поступки. Залишається відкритим і питання реакції Москви — наразі незрозуміло, чи погодиться Росія прийняти американські пропозиції навіть у зміненому вигляді.
Первинний мирний план США складався з 28 пунктів і фактично відображав російський підхід, через що був неприйнятним для України та її європейських партнерів. Після консультацій між українською та американською делегаціями документ скоротили до 20 пунктів, намагаючись зробити його більш прийнятним для Києва.
Найскладнішим залишається питання територій. Володимир Зеленський неодноразово говорив, що Україна не може погодитися на передачу будь-якої частини своєї території, оскільки це суперечить Конституції та нормам міжнародного права. Нещодавно Київ передав США свою відповідь на оновлений план, запропонувавши додаткові ідеї для врегулювання спірних положень.