Американські високопосадовці із питань безпеки заявили, що такий підхід має заспокоїти американського лідера щодо захисту Арктики, не переходячи при цьому червону лінію Данії, яка категорично відмовляється продавати острів
США прагнуть запровадити сувору заборону для Росії та Китаю на розвідку та видобуток корисних копалин на території острова Гренландія. Ця ініціатива є частиною масштабного плану Вашингтона з посилення контролю над Арктикою та її стратегічними запасами. Таким чином Білий дім намагається витіснити потенційних супротивників із зони інтересів НАТО.
Як повідомляє видання The New York Times з посиланням на власні поінформовані джерела, такі кроки стали контурами компромісу, який запропонував Дональд Трамп для розв'язання трансатлантичної кризи. Одним із ключових пунктів нових пропозицій є встановлення жорсткого бар'єра-заборони для держав, які не входять до НАТО. Зокрема, йдеться про:
За словами восьми високопосадовців із питань безпеки, такий підхід має заспокоїти Трампа щодо захисту Арктики, не переходячи при цьому "червону лінію" Данії, яка категорично відмовляється продавати острів.
Напередодні у четвер, 22 січня, президент Фінляндії також попередив, що "ще нічого не закінчено" після того, як Трамп змінив свою позицію щодо Гренландії та пообіцяв не застосовувати військову силу. Стубб також заявив, що спільний похід до сауни з Трампом допоміг би розв'язати проблему з Гренландією.
У США дедалі більше законодавців відкрито критикують курс Дональда Трампа щодо Гренландії. Йдеться не лише про демократів. Сумніви висловлювала й частина республіканців. Вони наголошують, що сама лише відсилка до "національної безпеки" не є достатнім виправданням для ідеї приєднання острова й може серйозно вдарити по єдності США з європейськими союзниками. Трампу навіть погрожують імпічментом.
План Трампа тісно пов’язаний із його наміром розгорнути систему протиракетної оборони "Золотий купол". Президент США переконаний, що Данія не спроможна самостійно гарантувати безпеку Гренландії та захистити її від впливу Росії й Китаю. На цьому тлі він спершу навіть оголосив про торговельний тиск на Європу: з 1 лютого мита на імпорт із європейських країн мали б становити 10%, а з 1 червня зрости аж до 25%.
Утім, згодом торгівельна війна принишкла. Це сталося після переговорів Трампа з генсеком НАТО Марком Рютте. Американський глава передумав запроваджувати мита і додав, що разом із Рютте сформував "рамки майбутньої угоди щодо Гренландії та фактично всього Арктичного регіону".
Євросоюз у відповідь готував масштабні контрзаходи на суму близько 93 млрд євро та розглядав запуск так званого "Інструменту боротьби з примусом", щоб убезпечити власну економіку від тиску з боку США. Утім, до цих заходів теж не вдаватимуться.
Раніше також повідомлялося, що влада Гренландії радить мешканцям мати запас продуктів щонайменше на п’ять днів. На острові не відкидали військового сценарію на тлі заяв Трампа про намір встановити контроль над Гренландією.