Модель, яку обговорюють у НАТО, повторює приклад британських баз Акротірі та Декелія на Кіпрі
Історія з претензіями Дональда Трампа на Гренландію отримала несподіване продовження. Замість прямої анексії острова, як президент США назвав "шматом льоду" союзники обговорюють компромісний сценарій, який дозволив би США закріпитися на острові військово, але без зміни кордонів.
За даними видання The New York Times, високопосадовці НАТО обговорювали варіант, за якого Сполучені Штати могли б отримати обмежені за площею території у Гренландії для розміщення військової інфраструктури - без зміни статусу самого острова.
"Ідея полягає в тому, щоб надати Сполученим Штатам суверенітет над невеликими ділянками землі в Гренландії для військових баз - за зразком британських баз на Кіпрі", - зазначає видання.
Прикладом є британські бази Акротірі та Декелія на Кіпрі. Вони залишилися під суверенітетом Британії після незалежності Кіпру у 1960 році. Їхня загальна площа близько 254 км² (приблизно 3% території острова), там проживає близько 18 тисяч людей, включно з військовими та цивільними.
Юридично це заморські території, а не частина Великої Британії. Саме таку модель НАТО розглядає і для Гренландії.
За даними NYT, ініціатива належить генеральному секретарю НАТО Марк Рютте, який шукає спосіб:
Такий сценарій дозволяє Трампу заявити про "перемогу" і стратегічний контроль, Європі - уникнути небезпечного прецеденту анексії, а НАТО - не розвалитися через конфлікт між союзниками.
У Вашингтоні дедалі більше законодавців виступають проти курсу Дональда Трампа щодо Гренландії. Опір зростає не лише серед демократів, а й усередині Республіканської партії. У Конгресі вважають, що посилання на національну безпеку не дають підстав для спроб встановити контроль над островом і лише підривають єдність між США та їхніми європейськими союзниками.
Ідея Білого дому тісно пов’язана з планами розміщення елементів системи протиракетної оборони "Золотий купол". Трамп наполягає, що Данія не спроможна самостійно гарантувати безпеку стратегічного регіону й захистити його від впливу Росії та Китаю. Також президент США оголосив про торговельний тиск на Європу: з 1 лютого мита на європейський імпорт становитимуть 10%, а з 1 червня зростуть до 25% - до моменту досягнення домовленостей щодо Гренландії.
У відповідь Брюссель готує масштабний пакет заходів на суму близько 93 млрд євро та розглядає запуск так званого "інструменту протидії примусу", який дозволяє ЄС захищати свою економіку від зовнішнього тиску.
Тим часом на самій Гренландії ситуацію сприймають серйозно. Місцева влада радить мешканцям мати запаси продуктів щонайменше на п’ять днів і готуватися до можливих перебоїв у звичному житті. На острові не відкидають навіть сценарію військової напруги на тлі заяв президента США Дональд Трамп про намір установити контроль над Гренландією.