Штрафи та виплати: як обиратимуть українських присяжних та чим каратимуть за відмову судити
Прийнятий за основу законопроект пропонує присяжним оплату, виходячи з посадового окладу судді, та штрафи у разі ігнорування обов’язку бути присяжним
Верховна Рада 5 грудня прийняла за основу внесений ще у липні 2020 року законопроект №3843, яким запроваджується модель суду присяжних за іноземним зразком – тобто, коли вирішувати долю обвинуваченого буде Лава присяжних, а головуючий суддя – затверджувати вердикт присяжних. Як працюватиме система, 6 грудня пояснила Судово-юридична газета.
Хто стане присяжним фактично вирішуватиме «сліпий» жереб – обирати їх буде автоматизована система з реєстру, сформованого на базі Державного реєстру виборців, що його веде ЦВК. Відмовитися від такої честі можна буде лише за окремо визначених в законі обставин, наприклад, декретна відпустка чи догляд за дитиною. В якості «пряника» присяжним пропонують платити, виходячи з посадового окладу судді першої інстанції (63 тисячі грн на місяць), а в якості «батога» – штрафи у разі ігнорування обов’язку бути присяжним. Якщо ж людина просто «не хоче» чи «не може», то це не буде підставою для того, щоб громадянин не виконував свій обов’язок, і призведе до штрафу. До того ж, штраф зможуть накласти і на роботодавця, який не виявляє бажання відпускати свого працівника до суду.
Нагадаємо, що іншим законопроектом 11387, який прийнято за основу 22 серпня 2024 року, пропонується розмір штрафів за неявки та неповагу до суду значно збільшити. Так, за прояв неповаги до суду будуть штрафувати до 3400 грн, за повторне порушення – 6800 грн. У разі неприбуття на виклик судді штраф становитиме до 12 112 грн (наразі – до 6056 грн).
Як шукатимуть присяжних
Склад Лави присяжних буде формуватися на основі випадкового автоматизованого відбору кандидатів у присяжні із числа громадян, які постійно проживають у відповідному «суддівському окрузі».
«Здійснення правосуддя громадянином України, якого обрано як присяжного, є не лише правом, а й конституційним та громадянським обов’язком» - записали автори у проекті.
Неприбуття або несвоєчасне прибуття для участі в доборі складу Лави присяжних чи в судове засідання без поважних причин буде вважатися неповагою до суду і призведе до штрафу.
Відповідно до законопроекту, відповідальною за формування та ведення Реєстру кандидатів у присяжні буде Державна судова адміністрація, яка буде вести його на підставі даних Державного реєстру виборців та інших державних реєстрів. Для формування списку кандидатів у присяжні ДСА та її територіальні органи отримають право отримувати з Реєстру інформацію про виборців, що містить персональні дані. Порядок функціонування системи випадкового (сліпого) автоматизованого відбору кандидатів у присяжні для їх виклику в судове засідання встановить ДСА.
Роботодавець (керівник установи чи організації незалежно від підпорядкування і форм власності) зобов’язаний буде вивільнити кандидата в присяжні і присяжного від роботи на час виконання ним обов’язків зі здійснення правосуддя. Відмова у вивільненні вважатиметься неповагою до суду. Тобто, роботодавця зможуть притягнути до відповідальності.
Крім того, посадові особи та керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані будуть за запитом ТУ ДСА надати необхідну інформацію для складання списків кандидатів у присяжні. За ненадання, відмову в наданні, надання неповної або спотвореної інформації, а також надання інформації поза встановленими строками, посадові особи і керівники підприємств, установ та організацій будуть нести відповідальність.
Автори законопроекту передбачають, що присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується грошова винагорода, розрахована з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням подобового фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному ДСА. Також присяжним пропонують відшкодовувати витрати на проїзд і наймання житла, виплачувати добові. Зазначені виплати планують здійснювати за рахунок коштів Державного бюджету України територіальними управліннями ДСА.
Юристи дивляться на ініціативу скептично
Впровадження суду присяжних в Україні може затягнутися на роки, попри ухвалення закону Верховною Радою. Про це в етері КИЇВ24 розповіла Тетяна Козаченко, адвокатка. За її словами, причиною цього є відсутність облаштованих приміщень суду, де навіть не зможуть поміститися всі присяжні. Вона додала, що імплементація вищезазначеної інституції може зайняти понад 2 роки.
Судово-юридична газета зазначає, що присяжні існують у кримінальних справах і зараз. Так, відповідно до КПК кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Втім, і зараз знайти їх досить складно.
«У моєму суді вже майже три роки немає присяжних, оскільки райадміністрація так і не затвердила списку присяжних, бо ніхто не хоче зголошуватися. Яка Лава присяжних? Ці справи взагалі не розглядатимуться роками» - коментують законопроект судді.
«Колись були два народні засідателі, і то не можна було допроситись, щоб прийшли в судове засіданні, а присяжних – хто буде забезпечувати їх явку, і для чого це і кому потрібно, незрозуміло» - зазначають юристи.
Автори законопроєкту №3843 раніше зазначили, що попередня реформа, за якою мали б впровадити суд присяжних замість народних засідателів, виявилася лише формальністю. За їх словами, інститут народних засідателів, закріплений у статті 124 Конституції України (редакція 1996 року), просто перейменували на суд присяжних, щоб створити враження виконання конституційних вимог.
Депутат Михайло Цимбалюк наголосив, що суд присяжних мав з’явитися в Україні ще 10 років тому, але це потребує значної підготовки правників.
Як відомо, Міністерство юстиції України розробило два законопроєкти для запровадження класичного суду присяжних. Вони спрямовані на виконання Конституції та подолання радянських залишків у системі правосуддя.
Заступник міністра Олександр Банчук зазначив, що суд присяжних повинен реально розглядати питання винуватості, а юридичні рішення залишатимуться за професійними суддями. За його словами, це посилить незалежність присяжних та довіру до судової системи.
Голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук підкреслила, що реформа допоможе відновити довіру українців до правосуддя, яке наразі є одним із найменш довірених інститутів.
Нові правила передбачають, що присяжних обиратимуть із виборчих списків, а їх участь стане обов’язковою. Для стимулювання пропонується забезпечити гідні умови та компенсацію за виконання обов’язків.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
