Слідчим і прокурорам дозволили обмежувати роботу бізнесу - Рада прийняла закон
Кримінальний процесуальний кодекс доповнено новою статтею 483-5, якою встановлено, що до юридичної особи може застосовуватись такий захід забезпечення кримінального провадження, як обмеження
В Україні юридичній особі зможуть обмежити діяльність у разі наявності у прокурора чи слідчого «достатніх підстав вважати», що від імені юридичної особи чи в її інтересах можуть вчинятись дії, спрямовані на те, щоб «перешкодити кримінальному провадженню». Відповідний законопроєкт №11443 про внесення змін до Кримінального кодексу і Кримінального процесуального кодексу 4 грудня ухвалила в цілому як закон Верховна Рада. Цей документ надає слідчим і прокурорам широкий розсуд у питанні обмеження діяльності бізнесу. Про це йдеться у публікації Судово-юридичної газети.
Кримінальний процесуальний кодекс доповнено новою статтею 483-5, якою встановлено, що до юридичної особи може застосовуватись такий захід забезпечення кримінального провадження, як обмеження. Таке обмеження діяльності може бути застосоване, якщо у слідчого чи прокурора будуть «достатні підстави вважати», що в інтересах юрособи можуть вчинятись «дії, які перешкоджають кримінальному провадженню». Тобто, застосоване досить розмите поняття, які слідчі і прокурори зможуть використовувати на свій розсуд.
Так, в прийнятих змінах пропонується встановити, що «у разі наявності достатніх підстав вважати, що від імені юридичної особи та/або в її інтересах можуть вчинятися дії, спрямовані на уникнення застосування до неї заходів кримінально-правового характеру та/або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий за погодженням з прокурором, прокурор звертається до слідчого судді, суду з клопотанням про застосування обмежень до юридичної особи, стосовно якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру».
«Звертаємо увагу, що формулювання «у разі наявності достатніх підстав вважати» є доволі суб’єктивним і оціночним. У випадку зловживання слідчим або прокурором своїми процесуальними правами зазначена норма може бути використана для прихованого тиску на бізнес» - заявили у ГНЕУ ВР.
Також пропонується, знов, з посиланням на «достатні підстави вважати» у слідчого чи прокурора, розглядати справи без виклику представника юридичної особи. Так, у статті 483-7 КПК у редакції проєкту визначено: «Якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни установчих документів юридичної особи, її припинення або розпорядження активами, яке перешкоджатиме у подальшому їх стягненню, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику представника юридичної особи». Також у ст. 483-7 КПК пропонується врегулювати, що клопотання про застосування обмежень стосовно юридичної особи розглядається слідчим суддею (судом) не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю прокурора та/або слідчого. А у разі неявки представника юридичної особи без поважних причин клопотання може бути розглянуто за його відсутності.
«Однак, в такому разі не буде забезпечене право юридичної особи на правову допомогу» - вказали у ГНЕУ ВР.
Слідчому судді також надається можливість заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для розв'язання питання про застосування обмежень стосовно юридичної особи без виклику представника юридичної особи. Вочевидь, подібні зміни можуть нести у собі ризики прихованого тиску на бізнес з боку правоохоронців, а жодні запобіжники цьому у законопроєкті не передбачені.
Аналіз наслідків для бізнесу
Український союз промисловців та підприємців (УСПП) проаналізував законопроєкт №11443, особливо його можливі наслідки для малого та середнього бізнесу. Їхня позиція однозначна: ухвалення цього законопроєкту в нинішній його редакції призведе до суттєвих ризиків зловживань і може стати новим інструментом тиску на підприємства.
Законопроєктом передбачається додаткове втручання в господарську діяльність, що особливо вдарить по малому бізнесу, оскільки юридичний супровід для захисту в таких справах є дорогим і часто недоступним. У результаті це може зумовити скорочення робочих місць та негативно вплинути на економіку.
"Що турбує найбільше – це розміри штрафів та тимчасове обмеження діяльності компаній, вину яких, по суті, може бути і не доведено. Ці обмеження передбачатимуть заборону участі в публічних закупівлях, державно-приватному партнерстві, діяльності спільних підприємств, рекламування свого продукту/послуги. Також тимчасово обмежуватимуться права залучати та використовувати кошти міжнародників, набувати статус резидента Дія Сіті, отримувати державну та іншу фінансову підтримку експертної діяльності» - акцентували в УСПП.
В УСПП вважають, що в законопроєкті недостатньо передбачені запобіжники від зловживань з боку правоохоронних органів. Розмиті формулювання, як-от «наявність достатніх підстав вважати», створюють широке поле для суб’єктивного трактування з боку слідчих та прокурорів. Відсутність чітких критеріїв надає їм можливість використовувати ці положення для потенційного тиску на бізнес, особливо у випадках, коли йдеться про інтереси конкурентів чи інших зацікавлених осіб. Відсутність чіткого визначення змісту поняття «суспільно небезпечного діяння» у поданому проєкті викликає побоювання щодо можливого довільного тлумачення підстав для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру.
Відповідність міжнародним стандартам
Що стосується питання про розгляд клопотань без присутності представника юридичної особи, в УСПП зазначають, що така практика не відповідає міжнародним стандартам права на справедливий суд. Відсутність представника підприємства на розгляді обмежує можливості захисту, що суперечить праву на правову допомогу. Норма про розгляд клопотання про застосування обмежень проти юридичної особи в суді не пізніше 3 днів з дня його надходження до суду унеможливлює якісну юридичну підготовку сторони відповідача.
«Тому формальна імплементація положень, подібних до тих, що прийняті в ОЕСР чи ЄС, без забезпечення повною мірою прав і свобод в підприємницькій діяльності - можуть лише посилити роль органів контролю», - підсумували в УСПП.
Рада виконала всі зобовʼязання перед ОЕСD
4 грудня 2024 року схвалено в цілому законопроєкт №10319 стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях. Також схвалено №11443 - приведення у відповідність з міжнародними стандартами відповідальності юридичних осіб за корупційні правопорушення.
"Тут трохи була дискомунікація з бізнесом, тому що там санкція за спроби підкупу іноземної посадової особи. Це важливі кроки для подальшого руху України до членства в OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку). Закони треба було прийняти у грудні до наступного етапу перемовин щодо цього питання. 13 грудня фінальний звіт перед подачею заявки", - пояснив народний депутат Ярослав Железняк.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
