Поїздку президента Франції до Києва, заплановану на 13–14 лютого, перенесли на невизначений термін, але це не обов'язково поганий знак
Президент Франції Емманюель Макрон відклав свій візит до України, що викликає запитання щодо справжніх причин цієї екстраординарної події. "Міркування безпеки" дійсно можуть мати місце, хоча французький президент вже відвідував Київ за значно складніших умов. Париж також турбують внутрішні негаразди, пов'язані з протестами фермерів по всій Європі. Водночас ключовою залишається політика найпотужніших держав ЄС перед загрозою викликів, що повстали перед західною цивілізацією.
Видання Challenges повідомляє, що президент Франції Емманюель Макрон в останній момент відклав свій візит до України 13–14 лютого через "міркування безпеки". Джерела видання в Єлисейському палаці повідомляють, що Макрон відвідає Київ іншим разом. Але факт скасування такого візиту — подія екстраординарна і викликає багато запитань. Журналісти пишуть, що "в Києві попадали зі стільців", але здивовані також і французькі держслужбовці.
Усе було ретельно заплановано: спочатку Макрон мав відвідати Одесу, адже в розбудові міста велику роль зіграли французи, далі французький президент мав відвідати Київ. Після чого мали говорити про важливі речі, такі як створення фонду в розмірі 200 мільйонів євро на післявоєнну відбудову України, постачання військової допомоги, а також, ймовірно, про підписання договору про двосторонні гарантії безпеки. То що ж мало статися, аби французький президент в останній момент вирішив скасувати такий важливий візит?
Французький лідер мав би бути під враженням від обставин візиту очільника європейської дипломатії Жозепа Борреля: той весь ранок провів у бомбосховищі в Києві через російський ракетний обстріл. Щоправда, Емануеля Макрона важко назвати полохливим, зрештою, він уже був під час війни в Києві — у червні 2022 року. Тоді він, канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем’єр Італії Маріо Драгі та президент Румунії Клаус Йоганніс здійснили символічний візит на підтримку України. У той час ситуація з безпекою була значно гіршою, хоча б тому, що Захід ще не передав нам системи ППО.
З іншого боку, тоді відносини між москвою та Парижем ще не досягли того рівня протистояння, який є зараз. Не було ще мігрантських протестів, у яких виразно стирчать вуха ФСБ, не було ще підозрілих переворотів у Африці, а Париж і не думав підтримувати членство України в НАТО.
У французьких ЗМІ та соцмережах російські пропагандисти нав’язливо поширюють інформацію, буцімто Париж дізнався про підготовку до замаху на знакового європейського лідера. Мовляв, це план чи то СБУ, чи то ГУР, аби "актуалізувати" західну допомогу. Не коментуючи цю маячню, слід зауважити, що тепер путін легко міг би завдати якогось демонстративного ракетного удару просто заради того, аби в пресі з’явилися фото Макрона в бомбосховищі. Джерело Challenges повідомляє, що маршрут, обраний французьким президентом, складний і дійсно "потребує додаткового захисту".
Взагалі то, у Франції величезні проблеми й щодо внутрішньої безпеки. Країну сколихують протести фермерів, які є відгалуженням загальноєвропейського тренду. Аграрії налаштовані проти нових обмежень щодо використання пестицидів та технологій ведення господарства, які уводить у дію Брюссель у зв’язку із "зеленим курсом", вимагають державної підтримки. А ще фермери розлючені, оскільки не можуть конкурувати з українськими постачальниками пшениці та курятини.
Ці настрої активно підігріває російська пропаганда. Нещодавно фермери вилили під стіни Українського посольства рідкий гній на знак протесту. Можливо, французький президент остерігається, що за таких умов виділення допомоги Києву на Батьківщині сприймуть мало не, як зраду.
«На європейському рівні нам треба мати політику, яка відповідає захисту продовольчого суверенітету... Ми попросили Єврокомісію про кілька конкретних речей. Перше - чіткі заходи щодо імпорту з України, бо ми зараз маємо обсяги й кількість, яка дестабілізує європейський ринок, коли йдеться про курей чи збіжжя», — казав Макрон наприкінці січня.
Фермерські протести — надзвичайно болюча для французького уряду тема. Настільки, що Макрон готовий особисто тиснути на єврокомісарку Урсулу фон дер Ляєн, аби вона відтермінувала підписання договору про вільну торгівлю з латиноамериканським блоком Меркосур, який мав би ще більше ускладнити життя європейським фермерам. Французький президент також пішов на частину поступок протестувальникам, хоч і знав, що наражається на незадоволення європейських колег.
Як повідомляють джерела Challenges, французький президент використовує момент, аби зібрати більше допомоги Києву. Можливо, справжня причина відтермінування візиту Макрона в тому, що він хоче зрозуміти, як широко потрібно відчиняти двері французьких арсеналів. Єлисейський палац чекає на останні новини від Джозефа Байдена щодо перспектив виділення допомоги Україні, які канцлер Шольц от-от привезе зі США. На основі цієї інформації Макрон зможе краще прогнозувати ситуацію.
Зважаючи на численні негативні сигнали, віра в домовленості зі США стрімко девальвує. Показовими є останні заяви фаворита республіканців Дональда Трампа, у яких він обіцяє заохочувати путіна атакувати союзників по НАТО, якщо вони не платять свій внесок. Навіть без огляду на те, хто стане переможцем президентських перегонів, знаменита 5 стаття перестає бути стовідсотковою гарантією безпеки.
Кремль налаштувався на довгу війну і перевів свою економіку на воєнні рейки. Всім зрозуміло, що навіть ціною України Захід не отримає мир. Є різні варіанти дій у світі, де США самоізолювалися: від створення єдиної армії ЄС до збереження НАТО і посилення союзницьких відносин із потужною у військовому плані Туреччиною, зрештою Анкара віддавна перебуває в «передпокої» ЄС. Але найкращим залишається рішення озброїти Київ, тоді, щонайменше, потенційний напад рф відбудеться пізніше.
«Я хотів би тут нагадати про нашу непохитну підтримку Києва та українського народу та підкреслити прихильність Польщі. З самого початку конфлікту, під час головування Франції та нещодавно в Раді ЄС, ми говорили про відкриття переговорів щодо прийняття та зміцнення європейського майбутнього України. Ми маємо продовжувати цю роботу, особливо у сфері оборони,» — сказав Макрон на зустрічі з Туском, який 12 лютого прибув до Парижу.
З поверненням до влади у Польщі прем'єра Дональда Туска, Веймарський трикутник відродився і дав можливість просувати рішучі політичні проєкти. Польща, Німеччина та Франція відновили цей формат співпраці перед обличчям загрози з рф і хоч ЄС не замінить США у постачанні артснарядів, до прикладу, ракети у Макрона ще точно є.
Німеччина передає Україні більше озброєнь ніж усі країни Євросоюзу разом взяті. За рейтингом Кільського університету, Париж, який на пару з Берліном претендує на роль лідера ЄС, пасе задніх, при тому, що військовий бюджет Франції другий за розміром у ЄС і восьмий у світі. Париж посідає 12 місце за обсягом цивільної та військової допомоги Україні ("лише" 1,7 млрд євро). За фінансовою підтримкою Франція на 9-му місці (800 млн євро), але якщо вираховувати відносно рівня ВВП — на 17-му з 27 держав-членів. Але тепер питання збереження боєздатності України перетворилася на загальноєвропейську проблему і претендент на лідерство не може обійтися символічними жестами.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.