Гібридна війна Парижа та москви: чому Мєдвєдєв ненавидить французів
Різкі заяви французького МЗС на підтримку ударів України по Білгородщині є відповіддю на спробу втручання кремля у внутрішню та зовнішню політику Франції
Російський політикум надзвичайно гостро відреагував на позицію французького МЗС щодо бомбардувань Бєлгороду. Частково воно продиктоване напруженою конкуренцією між Парижем та москвою на міжнародній арені, а частково є відповіддю на спробу втручатися у внутрішню політику Франції. Водночас озвучена позиція може означати наближення Заходу до рішення передати Україні зброю далекого радіусу дії.
Сповідь російського шовініста
Судячи з датування записів, перше, що зробив заступник голови російського РНБО Дмитрій Мєдвєдєв, коли прийшов до тями після чотириденного новорічного запою, — обізвав французів добірною нецензурною лайкою. Словесний фонтан викликав офіційний коментар французької влади щодо того, що Париж не засуджує Україну, хоч в наслідок бойових дій постраждали мирні жителі Білгороду, оскільки росія почала першою і може в будь-який момент припинити кровопролиття, забравши свої війська.
«Ми ніколи не любили французів. Типу жабники, воювали з нами. І взагалі ці… п-ри. І зараз переконалися в цьому. Написав МЗС Франції. Удар по Бєлгороду із застосуванням касетного боєприпасу — це «право на самооборону». Мразь. Ви**ядки. Виродки», — чомусь образився Мєдвєдєв.
Але окупантів бісить не лише позиція Парижа по Бєлграду — кісткою в горлі сама Франція. Власне, і до «бавовни» в Білгороді російські депутати поливали французів брудом, постпред рф при ООН Василь Небензя свого часу називав Париж «співучасником бомбардування Донбасу», а головний пропагандист Володимир Солов’йов закликав «ввести в Париж війська й не виводити звідти більше свої війська ніколи».
Але ж раніше, до початку гібридної війни проти Заходу, російські чиновники купували нерухоміть на Лазурному узбережжі. Дочка спікера кремля, «неабияка карєристка» Єлизавета Пєскова, прикупила затишну квартирку на 180 квадратних метрів на площі Віктора Гюго в історичному центрі Парижа. А путін, навіть, приютив французького актора Жерара Депардьє, коли той втік із Батьківщини, щоб не платити податки. Та і президент Франції Емануель Макрон неодноразово закликав «зберегти обличчя путіну». Так що ж трапилося?
Нічого особистого, лише політика
По старій пам’яті, французи з симпатією ставиться до росіян, хоч і засуджують війну. Ще б пак, адже представники «російського світу» полюбляли купувати французькі вина, сири, текстиль та предмети розкоші. Але Франція є серйозним геополітичним гравцем, і має власні плани.
Франція не лише хоче зберегти ЄС і протистоїть його фрагментації, що є одним із головних завдання москви, але й разом із Німеччиною, активно розширює євроспільноту, закликаючи в коло цивілізованих держав Україну, Молдову, Грузію та країни Західних Балкан. Париж та Берлін є головними натхненниками реформи управління ЄС, яка фактично перетворює економічний союз на конфедерацію.
Макрон мріє про створення об’єднаної європейської армії, як доповнення чи альтернативи НАТО. Маючи найсильнішу армію в Європі, Париж може перетворитися в один із найважливіших центрів сили на планеті, на рівні з Вашингтоном та Пекіном. Це тому Макрон свого часу казав, що Євросоюз має перестати бути у фарватері США і проводити власну політику щодо Китаю. Його слова не видаються такими вже обурливими, коли чимраз ймовірнішим є повернення в Білий дім Дональда Трампа.
Є й інші точки зіткнення: уся епопея з ПВК «Вагнер» була спрямована на те, щоб витіснити Францію з Африки. «Вагнерівці» не просто надавали свої послуги місцевим диктаторам, вони стали каналом між африканськими столицями та москвою, через який ішов потік озброєння та торгівля підсанкційними товарами. Наприкінці грудня французи вивели свої збройні сили та дипломатів із Нігеру, де влітку відбувся державний переворот. Нігерійська хунта заручилася підтримкою громадськості та ПВК «Вагнер», вимагаючи вивести «колоніальні війська», які Париж тримав за угодою з попереднім урядом, щоби протистояти ісламським терористам.
Через низку державних переворотів на Чорному континенті, які сталися впродовж останніх років Франція суттєво втратила свої позиції в регіоні, зокрема Малі, Буркіна-Фасо, Чаді. Французькі компанії витіснили фірми, які користувалися підтримкою диктаторів і це загрожує багатьом галузям економіки, вже принесло збитки атомній енергетиці країни. І це гарний привид, щоби показати норов.
Франція не є головним постачальником військової допомоги Україні, перші місця тут у США та Німеччини, але Париж, подібно до Лондона, відіграє роль такого собі драйвера. Це саме французи передали ЗСУ розвідувальні бронеавтомобілі AMX–10RC, які багато хто називав «колісним танком». Були також підозріло настирливі чутки, ніби українські пілоти навчаються літати на французьких винищувачах Mirage 2000. Ймовірно, саме французька ракета Sсalp відправила на дно великий десантний корабель «Новочеркаськ». Макрон також став організатором «Енергетичного Рамштайну», що допомогло врятувати Україну від гуманітарної кризи. Загалом, у російських окупантів є за що ненавидіти Францію.
Битва за Париж
У Франції ще з 2014 року знають, що ультраправу партію «Національний фронт» Марін Ле Пенн через різні фінансові установи, як «Перший чесько-російський банк», фінансує кремль. Макрон мало не відкрито називав Ле Пен агентом москви. На тлі антимігрантських настроїв у «Національного фронту» чудові шанси провести свого кандидата до Європарламенту у 2024-му й підсилити позиції перед президентськими виборами 2027 року.
The Washington Post пише, що росія докладає максимуму зусиль, аби налаштувати громадську думку проти України, а заодно і влади. Посилаючись на дані європейських розвідок, видання повідомляє, що Сергій Кирієнко, перший заступник голови адміністрації путіна, доручив кремлівським політтехнологам сприяти політичним розбратам у Франції за допомогою соціальних мереж та створення франкомовного контенту. Через давню прихильність французів до росіян, у кремлі вважають, що на них відносно легко впливати.
Влітку, після вбивства поліцейськими підлітка мігрантського походження, Париж поглинула хвиля руйнівних протестів, погромів, організованих вихідцями з передмість. Багато хто вважає, що до їх організації причетна москва. Безлади спалахують за найменшої нагоди, що збільшує міжнаціональну нетерпимість і змушує уряд Макрона коригувати свої дії з поправкою на небезпеку їх повторення: Франція була однією з перших, хто закликав до перемир’я в Газі й однією з перших, де відбулися антисемітські напади.
Важко знищити «п’яту колону» в демократичній країні, але Париж усвідомлює, що виклик кинуто. Ймовірно, заява французького Міністерства зовнішніх справ так не сподобалася кремлівській еліті тому, що є своєрідною відповіддю на дії росіян: вона є нічим іншим, як офіційним визнанням права України атакувати цілі на території ворога. Зважаючи, що заява прозвучала в унісон із закликами передати Києву далекобійне озброєння, які зробив Міністр зовнішніх справ Польщі Радослав Сікорський, це може означати для кремля геть неприємну перспективу, коли далекобійні ATACMS полетять по російських містах.
«Ми маємо відповісти на останній наступ на Україну зрозумілою путіну мовою: посиливши санкції, щоб він не міг створювати нову зброю з контрабандними компонентами, і надавши Києву ракети великої дальності, які дозволять йому знищувати пускові майданчики та командні центри», — написав польський міністр англійською в мережі Х.
Створити кремлю проблеми, які змусять його сконцентруватися на їх вирішенні, спровокують громадське невдоволення, змусять пропаганду працювати на заспокоєння свого населення, замість втручання в західні вибори, було б непоганим асиметричним ударом Заходу. Залишається сподіватися, що союзники теж так думають, особливо, зважаючи на те, що кремль вже домовився про балістичні ракети з Північною Кореєю.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
