Суд відмовив клієнту ПриватБанку у поверненні 7800 гривень, викрадених шахраями
Суд визнав, що чоловік сам розголосив дані картки, тоді як у поліції заявляв про збитки 80 100 грн
Слобідський районний суд Харкова 19 жовтня відмовив у позові клієнту АТ КБ "ПриватБанк", який вимагав повернути 7800 гривень, списаних з його картки невідомими особами. Суд встановив, що кошти перевели й зняли через вхід у "Приват24" з нових пристроїв і нової IP-адреси, а доказів вини банку в цьому немає. Суд дійшов висновку про необачну поведінку самого позивача.
Як ідеться у рішенні, внесеному до Єдиного державного реєстру судових рішень, позивач - клієнт банку, який отримує соціальні виплати на картку як інвалід III групи. 22 травня 2024 року з його картки для соціальних виплат на картку "Універсальна" переказали 7800 гривень, після чого кошти зняли готівкою. Чоловік стверджував, що операцій не здійснював, даних нікому не передавав і вимагав стягнути з банку завдані збитки.
За словами позивача, він не надавав згоди на переказ чи зняття коштів і не передавав третім особам картки, PIN-коди, CVV-коди чи одноразові паролі. 25 травня 2024 року він подав заяву до поліції, і за цим фактом відкрили кримінальне провадження за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України, досудове розслідування якого триває.
Банк у відзиві на позов повністю заперечив проти задоволення вимог. За даними службової перевірки, на яку посилався відповідач, у період з 22 по 23 травня 2024 року з картки позивача провели операції на загальну суму 82 901,31 гривні - значно більше, ніж 7800 гривень, зазначених у позові.
- операції за карткою проводили шляхом ручного введення номера картки, терміну дії та CVV-коду на сервісі MONODirect;
- 22 травня 2024 року входи в акаунт "Приват24" здійснювалися з пристроїв, якими позивач раніше не користувався - смартфона та LM-G850 LGE;
- вхід відбувався з IP-адреси 88.155.156.106, яка раніше не фіксувалася;
- пароль доступу не змінювався до 31 травня 2024 року;
- без одноразового OTP-пароля, який надходить на телефон клієнта, проведення таких операцій технічно неможливе.
Банк наголошував, що не був ні ініціатором, ні отримувачем спірних коштів, а частину переказів зарахували на рахунок сторонньої клієнтки. Представник відповідача також звернув увагу, що, за даними Єдиного реєстру досудових розслідувань, у кримінальному провадженні позивач заявляв про збитки в розмірі 80 100 гривень, тоді як у позові вимагав стягнути лише 7800 гривень.
"Така суттєва розбіжність (понад 10-кратна різниця) свідчить про свідому маніпуляцію Позивача", - зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву.
Суд відмовив у стягненні коштів з банку
Суд встановив, що 22 травня 2024 року з картки позивача для соціальних виплат на його ж картку "Універсальна" переказали 7800 гривень, після чого кошти зняли готівкою. Того ж дня чоловік звернувся до оператора банку, а 25 травня 2024 року подав заяву до поліції - відомості внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 травня 2024 року.
Суд послався на норми, за якими користувач платіжного засобу не несе відповідальності за операції, якщо не доведено, що його дії чи бездіяльність призвели до втрати чи розголошення PIN-коду або іншої інформації, яка давала змогу ініціювати платіж. Водночас, проаналізувавши технічні дані про вхід з нових пристроїв і нової IP-адреси, суд дійшов висновку, що саме необачна поведінка позивача сприяла зняттю коштів.
"Зняттю коштів з карток позивача сприяла необачна поведінка останнього, так як саме його дії 22.05.2024 року призвели до незаконного використання інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції", - йдеться в рішенні суду.
Виходячи з цього, суд визнав, що саме позивач має нести ризик збитків від операцій за його електронними платіжними засобами, здійснених до моменту повідомлення банку. У задоволенні позовних вимог про стягнення 7800 гривень з АТ КБ "ПриватБанк" суд відмовив повністю. Рішення можна оскаржити протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.
Чому суди по-різному вирішують подібні спори
У спорах клієнтів із банками щодо шахрайського списання коштів ключовим є те, хто довів чи не довів обставини втрати даних. У цій справі суд визнав встановленим, що вхід в акаунт позивача відбувся з нових пристроїв і нової IP-адреси, а операції технічно неможливі без одноразового пароля, який надходить на телефон клієнта. Саме це стало підставою визнати поведінку позивача необачною та відмовити у стягненні коштів з банку.
Раніше Інформатор повідомляв, що суд зобов'язав ПриватБанк відновити кошти клієнта, з карток якого зняли понад 75 тисяч гривень, оскільки банк не зміг довести вини клієнта у розголошенні даних. Також ми писали, що суд скасував борг клієнтки банку за шахрайський кредит на майже 42 тисячі гривень, встановивши, що жінка фізично не могла перебувати в місті, звідки оформили кредит, хоча в тій самій справі відмовив їй у стягненні додаткових коштів з банку.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
