За даними екзитполу "Мяра", у другому турі перемагає Іліяна Йотова (51%), її опонент Андрей Гюров набирає 44,7%
У другому турі президентських виборів у Болгарії 1 листопада лідирує чинна віцепрезидентка Іліяна Йотова, яка виступає проти продовження військової допомоги Україні. За першими результатами екзитполу агенції "Мяра" станом на 20:00, Йотова набирає 51% голосів, тоді як її суперник, експрем'єр Андрій Гюров, отримує 44,7% підтримки. Напередодні голосування колишній президент, кілька експрем'єрів та ексурядовців закликали болгар підтримати саме Гюрова.
Різниця в позиціях кандидатів стосується саме війни в Україні. За даними болгарського видання BNT News, екзитпол зафіксував явку 26,8% станом на 20:00, а 4,3% виборців обрали варіант "не підтримую нікого". Йотова вважає, що війну потрібно завершувати через переговори з Росією, а нарощування постачання зброї, на її думку, призведе лише до нових руйнувань і жертв. Гюров дотримується протилежної позиції: він вимагає від Росії припинити агресію ще до початку будь-яких переговорів.
Під час перебування на посаді тимчасового прем'єра Гюров підписав із Києвом угоду про безпекову співпрацю. Це стало однією з найпомітніших відмінностей між кандидатами у виборчій кампанії, адже Йотова такого курсу не підтримує і пов'язана з політичною лінією чинного прем'єра, який виступає проти військової допомоги Україні.

Роль президента Болгарії переважно церемоніальна: глава держави має право вето, але парламент здатен подолати його більшістю голосів. Тому навіть перемога Йотової не означатиме автоматичної зміни зовнішньополітичного курсу Болгарії, хоча здатна вплинути на політичний баланс і публічні дискусії щодо підтримки України.
Раніше Інформатор повідомляв, що у другому турі президентських виборів Болгарії зіткнулися кандидати з протилежними поглядами на Росію і Україну, а перший тур відбувся 25 жовтня на тлі рекордно низької явки. Також ми писали, що уряд Болгарії ухвалив рішення спрямовувати свій внесок у Європейський механізм підтримки миру виключно на невійськову допомогу Україні, відмовившись фінансувати закупівлю нового летального озброєння.