В Ощадбанку вказують, що скасування пролонгації договорів банківського вкладу була здійснена за допомогою цього мобільного додатку і надалі за допомогою цієї ж системи відбулись успішні операції з переказу коштів як між власними картками, так на карту іншого банку
Жінка звинувачує невстановлених осіб у скасуванні автопролонгації депозитних договорів. Внаслідок чотирьох транзакцій, кошти, наявні на її рахунках в Ощадбанку були перераховані на інші банківські рахунки невстановлених осіб у загальному розмірі 98 885 гривень. Про це йдеться у рішенні Оболонського районного суду Києва, опублікованому 11 листопада 2025 року.
У жовтні 2022 року невстановленими особами було скасовано автопролонгацію депозитних договорів від 24.07.2017 року та 20.01.2020 року. 27.10.2022 року внаслідок чотирьох транзакцій, кошти, наявні на рахунках жінки були перераховані на інші банківські рахунки невстановлених осіб у загальному розмірі 98 885 гривень. Вона звернулась до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення і до керуючого відділення Ощадбанку з заявою про проведення службового розслідування та вимогою про повернення коштів. Оскільки банк не діє і не сприяє виявленню винних осіб, вважає, що несанкціоноване нею списання коштів відбулось з вини банку, що є підставою для захисту у судовому порядку її прав споживача у запропонований нею спосіб.
"Свої зобов'язання за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) виконані у повному обсязі. Позивачка є користувачем мобільного додатку «Ощад 24/7» і востаннє перереєстрація у ньому була здійснена 27.09.2022 року з допомогою одноразового пароля, який був надісланий на її фінансовий номер. Скасування пролонгації договорів банківського вкладу була здійснена за допомогою цього мобільного додатку і надалі за допомогою цієї ж системи відбулись успішні операції з переказу коштів як між власними картками, так на карту іншого банку. Всі ці операції було здійснено у мобільному додатку за допомогою біометричних даних (Face ID/Touch ID) або ж з кодом доступу, який встановлюється на етапі авторизації у мобільному додатку. До контакт-центру АТ «Ощадбанк» позивачка звернулась 28.10.2022 року вже після проведення цих операцій з заявою щодо шахрайських дій. Банк не несе відповідальності за здійснення спірних операцій і підстави для відшкодування коштів відсутні", - заявили в Ощадбанку.
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Спірні транзакції було здійснено у мобільному додатку Ощад 24/7 і підтверджено їх біометричними даними або ж кодом доступу, встановленому на етапі авторизації у мобільному додатку.
"При розгляді справи судом встановлено, що фінансовий номер позивачки у банківській установі з 23.12.2016 року не змінювався. Спірні транзакції було здійснено у мобільному додатку Ощад 24/7 і підтверджено їх біометричними даними або ж кодом доступу, встановленому на етапі авторизації у мобільному додатку. За інших умов такі транзакції проведено бути не могло. Те, що спірні транзакції було проведено з IP-адреси, що знаходиться на тимчасово окупованій території України не може виключати правильність здійснення такої операції і бути єдиною підставою для покладення на банк обов'язку з повернення коштів. Суд вважає, що саме на позивача покладено обов'язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов'язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі №522/22780/15 від 10.07.2019 року. Таким чином, враховуючи, що операції з переказу коштів були здійснені 27.10.2022 року у мобільному додатку Ощад 24/7 і підтверджено їх біометричними даними або ж кодом доступу, встановленому на етапі авторизації у мобільному додатку позивача, суд не вбачає підстав для відповідальності АТ «Ощадбанк» за ці операції", - наголосив суд.