Жінка стверджувала, що не розголошувала паролі, але суд встановив, що вхід у застосунок стався з її типового пристрою.
Черкаський апеляційний суд 10 листопада відмовив мешканці Черкас у стягненні з АТ КБ "ПриватБанк" 41 598 гривень, які шахраї вивели з її рахунків після телефонного дзвінка нібито від служби безпеки банку. Суд визнав, що жінка сама підтвердила спірні операції через застосунок "Приват24" зі свого мобільного телефону, тож відповідальність за втрату коштів лежить на ній, а не на фінустанові.
Як ідеться в постанові, оприлюдненій у Єдиному державному реєстрі судових рішень, у жовтні 2024 року жінка звернулася до суду з позовом до АТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживачів. 28.07.2024 о 19:39 на абонентський номер позивача зателефонувала невідома особа, яка представилась працівником служби безпеки АТ КБ "ПриватБанк" та повідомила, що вчиняються протиправні дії стосовно грошових коштів на її рахунках. За її словами, жодних особистих даних і паролів особа, що видавала себе за представника банку, не вимагала, а перевіривши застосунок "Приват24", вона зателефонувала на гарячу лінію банку, де їй повідомили про відсутність коштів на рахунках.
У позові жінка стверджувала, що невідомі особи заволоділи грошовими коштами на рахунках позивача, відкритих в АТ КБ "ПриватБанк", а саме: на одному рахунку в сумі 28 299 грн та на іншому в сумі 13 299 грн . Наступного дня вона звернулася до відділення банку, а потім подала заяви до поліції, за якими відкрили кримінальне провадження за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу - шахрайство, у якому її визнали потерпілою. У відповідь на звернення ПриватБанк листом від 23 серпня 2024 року повідомив про відсутність можливості повернути кошти та порадив звернутися до правоохоронних органів.
Соснівський районний суд м. Черкаси 24 серпня 2026 року відмовив жінці в задоволенні позову, не визнавши доведеною вину банку у здійсненні спірних транзакцій. В апеляційній скарзі жінка наполягала, що не розголошувала пін-коди чи паролі третім особам, а аналіз входів у систему дистанційного обслуговування нібито свідчив про втручання сторонніх осіб - зокрема, через виявлені входи з персонального комп'ютера на операційній системі Linux, якою вона, за її словами, не користується.
Апеляційний суд ці доводи відхилив. Колегія суддів встановила, що жінка є клієнткою банку відповідно до анкети-заяви від 14.05.2020, якою погодилася на використання простого електронного підпису при здійсненні операцій. Перевірка банку та дані сервісів моніторингу показали, що вхід до облікового запису 28 липня 2024 року відбувся з типового для клієнтки пристрою - її власного мобільного телефону та фінансового номера.
"Аудіозапис розмови між позивачем та спеціалістом АТ КБ "Приватбанк" підтверджує факт повідомлення самим позивачем конфіденційної інформації третім особам, які змусили її підтвердити спірні операції з свого мобільного пристрою та фінансового номера телефону", - зазначив Черкаський апеляційний суд.
Суд встановив, що спірне списання коштів з банківської картки відбулося з 20 год. 21 хв. 28.07.2024 по 20 год. 29 хв 28.07.2024 , а операції проведено за належної ідентифікації користувача рахунку. Жінка самостійно ініціювала вхід у "Приват24" і власноруч здійснила перекази коштів на картку сторонньої особи, діючи за вказівкою невідомого співрозмовника. При цьому про шахрайські дії вона повідомила банк лише наступного дня, 29 липня 2024 року, що суд визнав несвоєчасним повідомленням.
Апеляційний суд послався на норми частини 5 статті 87 Закону України "Про платіжні послуги", згідно з якими до моменту повідомлення банку про втрату платіжного інструменту чи облікової інформації ризик збитків від неналежних операцій несе сам клієнт, а не фінустанова. Суд також відхилив довід про наявність кількох IP-адрес кінцевого обладнання, зазначивши, що це не спростовує факту входу з типового пристрою позивачки.
За підсумками розгляду справи Черкаський апеляційний суд ухвалив такі рішення:
Постанова набрала чинності з дня ухвалення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Такі спори між клієнтами банків і фінустановами через телефонне шахрайство трапляються регулярно, і суди щоразу оцінюють, хто саме розкрив доступ до рахунку і коли клієнт повідомив про це банк. Раніше Інформатор повідомляв, що Кропивницький апеляційний суд відмовив клієнтці ПриватБанку у поверненні 59 739,51 гривні, оскільки вона сама підтвердила вхід у "Приват24" з чужого пристрою за вказівкою шахрая, що видавав себе за працівника банку. Також ми писали, що Печерський районний суд Києва відмовив клієнту, у якого шахраї вкрали 122 767 гривень, оскільки чоловік вчасно не повідомив банк про підозрілі дії зі своїм рахунком після нетипового входу в акаунт.