Шахраї списали з рахунків у ПриватБанку 59 тисяч гривень - що вирішив суд
Суд визнав, що про зняття коштів жінка повідомила банк лише наступного дня.
Кропивницький апеляційний суд 30 жовтня відмовив клієнтці АТ КБ "ПриватБанк" у поверненні 59 739,51 гривні, які шахраї вивели з її карток після телефонного дзвінка від нібито працівника банку. Суд визнав, що саме дії жінки, яка сама ввела код підтвердження і дала доступ до "Приват24" з чужого пристрою, призвели до втрати коштів, тож відповідальність за це несе не банк. Жінка намагалася оскаржити рішення Олександрійського міськрайонного суду від 10 липня, але апеляція залишила його чинним.
Справу розглядали за позовом жінки, яка ще у березні 2023 року звернулася до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з вимогою стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" безпідставно списані кошти. Повний текст постанови оприлюднив Єдиний державний реєстр судових рішень. За словами позивачки, 6 грудня 2023 року з її карткового рахунку кількома операціями зникло 59 739,51 гривні, хоча жодних розпоряджень на переказ чи перерахунок коштів вона не давала.
За матеріалами справи, 6 грудня 2023 року близько 17:00 жінці зателефонував чоловік, який представився працівником "Приватбанку", і повідомив, що на її картці збільшено кредитний ліміт. Для цього він попросив ввести в додатку "Приват24" код підтвердження з SMS і перерахувати кошти на інші рахунки, після чого вони нібито мали повернутися у більшій кількості. Жінка виконала інструкції, після чого побачила, що з картки трьома платежами перерахували 59 000 гривень на рахунки іншого банку.
- 6 грудня о 16:58 - списання 213,32 долара США
- 6 грудня о 17:13 - 24 840 гривень, з яких 840 гривень комісія
- 6 грудня о 17:17 - 14 490 гривень, з яких 490 гривень комісія
- 6 грудня о 17:22 - 12 420 гривень, з яких 420 гривень комісія
Того ж дня жінка заблокувала картку, звернулася до банку та подала заяву в поліцію, за якою відкрили кримінальне провадження за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу (шахрайство), у якому її визнали потерпілою. В апеляційній скарзі вона наполягала, що її ввела в оману особа, яка видавала себе за працівника банку, і вона діяла за інструкціями зловмисника, будучи впевненою у правомірності операцій.
Банк у відзиві на скаргу заперечував свою провину. "На противагу доводам позивача, які не підтверджені відповідними доказами, відповідачем надані належні та допустимі докази, які підтверджують, що спірні платіжні операції здійснені з автентифікацією платіжного інструменту і його держателя, а також що саме дії позивача призвели до втрати та розголошення конфіденційної інформації", - зазначила представниця відповідача Рура Н.В. у відзиві на апеляційну скаргу.
Суд встановив, що жінка сама підтвердила вхід у Приват24 з чужого пристрою
Службова перевірка банку встановила, що 7 грудня 2023 року клієнтка повідомила про дзвінок невідомої особи, яка представилася співробітником банку і дала інструкції для "перевипуску карти". При перевірці логів входу в особистий кабінет "Приват24" виявили вхід з іншого пристрою о 16:47:10, про що банк надіслав повідомлення для підтвердження - і клієнтка сама підтвердила надання доступу до свого акаунту з чужого пристрою. Звернення на гарячу лінію банку 3700 з приводу шахрайських дій зафіксовано не було.
Апеляційний суд зазначив, що послідовність дій у банківській системі 6 грудня 2023 року підтверджує санкціоновані дії по здійснених транзакціях, адже доступ до рахунку відбувався з використанням персональних засобів автентифікації клієнтки. При цьому про шахрайство жінка повідомила банк лише наступного дня, 7 грудня, тоді як усі транзакції відбулися 6 грудня в період з 16:58 до 17:22.
"Позивачка, хоч і не усвідомлюючи цього, діючи з необережністю, фактично розкрила особисту інформацію, що не підлягала розголошенню, наслідком чого була втрата коштів, які знаходились на її рахунках", - зазначив апеляційний суд.
Колегія суддів дійшла висновку, що ризик настання наслідків несанкціонованого використання рахунку виник через дії самої позивачки, яка передала персональні дані стороннім особам, а тому підстав покладати відповідальність на банк немає.
Що вирішив апеляційний суд
Розглянувши апеляційну скаргу, Кропивницький апеляційний суд ухвалив такі рішення:
- апеляційну скаргу позивачки залишив без задоволення;
- рішення Олександрійського міськрайонного суду від 10 липня 2026 року про відмову в позові залишив без змін;
- підстав для нового розподілу судових витрат не встановив.
Постанова набрала законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Чому суди по-різному оцінюють подібні спори з банками
У спорах клієнтів із банками щодо шахрайського списання коштів вирішальне значення має те, хто саме довів обставини втрати даних доступу. У цій справі суд визнав встановленим, що жінка особисто підтвердила вхід у "Приват24" з нетипового пристрою і сама продиктувала шахраю код підтвердження - це й стало підставою визнати її поведінку необачною.
Раніше Інформатор повідомляв, що суд зобов'язав ПриватБанк відновити 51 тисячу гривень дніпрянці, з картки якої шахраї тричі поспіль перевели гроші, - у тій справі банк не зміг довести вину клієнтки у розголошенні даних. Також ми писали, що суд відмовив клієнту ПриватБанку у поверненні 7800 гривень, викрадених шахраями, оскільки той заходив у "Приват24" з нових пристроїв і нової IP-адреси, що суд визнав ознакою необачної поведінки самого позивача.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
