Латвійський парламент ухвалив закон про денонсацію Стамбульської конвенції. Рішення викликало обурення в Європі й розкол усередині коаліції, а президент країни має 10 днів, щоб затвердити або ветувати документ
 
                                    Парламент Латвії після багатогодинних дебатів схвалив у другому, остаточному читанні законопроєкт про денонсацію Стамбульської конвенції — міжнародної угоди Ради Європи, спрямованої на боротьбу з насильством проти жінок і домашнім насильством. Тепер документ має розглянути президент Латвії Едгар Рінкевич, який протягом 10 днів може або підписати закон, або повернути його до Сейму.
Як повідомляє Delfi, обговорення тривало понад 13 годин — від ранку до пізнього вечора. У залі лунали емоційні виступи, депутати ділилися особистими історіями й сперечалися про те, яку роль має відігравати держава у захисті жінок від насильства.
Напередодні 15 європейських держав — серед них Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща та Швеція — звернулися до латвійського парламенту з відкритим листом. Вони наголосили, що денонсація конвенції може послабити міжнародну співпрацю у сфері прав людини, адже документ є «найвсеосяжнішою правовою основою для боротьби з насильством проти жінок».
Рішення Сейму вже спричинило напруження всередині правлячої коаліції, що може вилитися в урядову кризу. Поки депутати дискутували, під будівлею парламенту відбулася масштабна акція протесту — близько 5 тисяч людей вийшли на підтримку Стамбульської конвенції, тримаючи плакати із закликами захистити права жінок.
Стамбульська конвенція — це міжнародна угода Ради Європи, спрямована на боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством. Її відкрили для підписання 11 травня 2011 року в Стамбулі. Документ охоплює заходи із запобігання насильству, захисту постраждалих і покарання кривдників. Конвенція визнає насильство щодо жінок порушенням прав людини та формою дискримінації. Вона встановлює зв’язок між рівноправністю чоловіків і жінок та викоріненням насильства.
Країни, що ратифікували документ, зобов’язані криміналізувати такі дії, як переслідування, примусовий шлюб, каліцтво жіночих геніталій, примусовий аборт і стерилізацію. Також злочином визнаються сексуальні домагання та будь-яке фізичне чи психологічне насильство — вдома, на роботі, у транспорті чи в громадських місцях.
Сьогодні Стамбульську конвенцію підписали 45 країн та Європейський Союз, а ратифікували 36 держав. Першою це зробила Туреччина — 12 березня 2012 року, але у 2021-му країна вийшла з угоди. Україна підписала документ 11 липня 2011 року, однак ратифікувала його лише 20 червня 2022-го, після кількох невдалих спроб у попередні роки. Євросоюз також офіційно ратифікував Стамбульську конвенцію 28 червня 2023 року.