Російська армія випустила по Україні балістичні та крилаті ракети, а також майже 400 ударних дронів у ніч на 17 лютого. Сили оборони збили або подавили 367 БпЛА та 25 ракет. Однак зафіксовано влучання у 13 локаціях
У ніч на 17 лютого російська армія здійснила чергову масовану атаку по Україні. Ворог застосував балістичні та крилаті ракети, а також сотні ударних безпілотників. Основним напрямком удару, за попередніми даними, знову стала енергетична інфраструктура.
Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, із 18:00 16 лютого противник випустив 4 балістичні ракети "Іскандер-М" із Ростовської області та тимчасово окупованого Криму, 20 крилатих ракет Х-101 із району Каспійського моря, 4 крилаті ракети "Іскандер-К" з Курської області, керовану авіаційну ракету Х-59/69, а також 396 ударних БпЛА типу Shahed, "Гербера", "Італмас" та інших типів. Близько 250 із них становили дрони-камікадзе "Шахед".

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ, безпілотні системи та мобільні вогневі групи Сил оборони України. Станом на 09:30 сили протиповітряної оборони збили або подавили 392 повітряні цілі:
Водночас зафіксовано влучання 4 балістичних ракет та 18 дронів у 13 локаціях. Уламки збитих цілей впали ще на 8 локаціях.
Внаслідок атаки пошкодження зафіксовані в кількох регіонах. В Одесі ворожий удар спричинив руйнування об’єкта інфраструктури, житлових будинків, магазину та СТО. За даними міської військової адміністрації, постраждали двоє людей, також сталася пожежа на верхніх поверхах багатоповерхівки.
У Дніпрі через атаку загорілися адміністративна будівля та автомобілі. За попередньою інформацією, обійшлося без жертв. На момент оприлюднення інформації атака триває - у повітряному просторі залишаються кілька ворожих безпілотників. Українців закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях.
Напередодні Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 16 лютого попереджав про підготовку Росією нового масованого обстрілу. За його словами, українська розвідка доповіла про можливі удари по об’єктах енергетичної інфраструктури та необхідність максимальної готовності систем ППО.