Реформа митниці, приватизація банків та аграрний сектор: Зеленський підписав важливі закони
Ярослав Желєзняк повідомив, які законопроєкти підписав президент України 17 жовтня
З 1 листопада в Україні набере чинності новий закон про реформу митниці. Відповідний законопроєкт під номером №6499-д підписав президент України Володимир Зеленський 17 жовтня. Закон спрямований на вдосконалення митних процедур, їх оптимізацію та боротьбу з корупційними проявами на митниці. Крім того, Зеленський підписав ряд інших законопроєктів.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Желєзняк. Він додав, що підписані і законопроєкти що стосуються приватизації державних банків, аграрного реєстру, рейтингів та публічних консультацій.
Законопроєкт №6490-д про реформу митниці
Документ передбачає суттєву реформу української митниці, зокрема її "перезавантаження" за зразком Бюро економічної безпеки (БЕБ), із врахуванням рекомендацій міжнародних партнерів.
Основні положення законопроєкту
- Конкурс на посаду Голови Державної митної служби (ДМС) буде прозорим і проводитиметься за участі міжнародних організацій.
- Передбачено, що звільнення Голови ДМС можливе лише за результатами незалежного аудиту.
- Протягом 18 місяців від призначення нового Голови планується провести атестацію всіх працівників. Половина членів атестаційних комісій для керівних посад обиратиметься міжнародними організаціями за пропозиціями бізнес-спільноти.
- Законом передбачено збільшення зарплат працівникам митниці.
Закон №11474 про приватизацію державних банків
Новий закон розширює коло потенційних інвесторів та спрощує механізми продажу державної частки. Також він дозволяє продаж будь-якої частки банку, а не лише 100% акцій, як це було передбачено раніше.
Закон також підвищує вимоги до юридичних осіб, які можуть виконувати роль фінансових радників у процесі продажу державних банків. Зокрема, передбачено участь міжнародних донорів у відборі цих радників, а також у самій процедурі продажу.
Оновлені правила також стосуються визначення ціни та проведення аукціонів, що відповідає рекомендаціям Світового банку. Закон враховує можливість участі в аукціоні лише одного потенційного інвестора.
До другого читання законопроєкт було доопрацьовано, щоб деталізувати вимоги до договору купівлі-продажу у відповідність до ринкових практик. Також до документа включили механізми захисту від можливого втручання у процес з боку колишніх бенефіціарних власників чи міноритарних акціонерів, які можуть спробувати заблокувати або зупинити продаж.
Закон забезпечує підвищену прозорість приватизаційної процедури, включаючи обов'язкове оприлюднення більшої кількості інформації та проведення торгів через електронну систему, що гарантує відкритість і підзвітність.
Закон №10411 про євроінтеграцію України у сфері митних процедур
Документ наближає національне законодавство до стандартів Європейського Союзу. Він вносить суттєві зміни у функціонування митних режимів та процедури митного оформлення товарів.
Основні нововведення закону
- Закон вводить концепцію митного представництва, подібну до європейської моделі. Представництво поділяється на пряме та непряме, що дозволяє чітко розмежувати обов'язки і відповідальність між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності та його митним представником.
- Протягом 18 місяців підприємства, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю, мають перейти на систему авторизацій, яка діє в ЄС. Вона встановлює єдині критерії та умови для митних брокерів, утримувачів митних складів, складів тимчасового зберігання та інших суб'єктів.
- Впроваджується нова модель типів митних складів, що відповідає європейським стандартам, а також розширюється спектр послуг, які можна надавати на цих складах.
- Підприємства зі статусом авторизованого економічного оператора (АЕО) отримують більше можливостей для підтвердження свого фінансового стану, що сприяє спрощенню процедур для них.
- Законопроєкт запроваджує європейські стандарти застосування митних режимів, що гармонізує українську систему з регламентами ЄС.
- Положення Митного кодексу України щодо доставлення та зберігання товарів під митним контролем приведені у відповідність до норм ЄС. Це включає скасування необхідності виклику митника для переміщення товарів між об'єктами підприємства, які мають різні авторизації.
- Законопроєкт передбачає розширення можливостей постмитного контролю, який поєднуватиметься із заходами митного аудиту, що підвищує ефективність перевірок після випуску товарів.
- Удосконалено процедури захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України, що сприяє запобіганню порушень у цій сфері.
Закон №11063-д про створення та функціонування аграрного реєстру
Документ полегшить фермерську діяльність та сприятиме подальшому розвитку аграрної галузі. Законопроєктом удосконалять Державний аграрний реєстр (ДАР). Він трансформується в Реєстр виробників сільськогосподарської продукції (фермерський реєстр).
Головною метою нового формату ДАР є оптимізація процесу надання державної підтримки. Це стосується не лише бюджетної допомоги, але й грантів, міжнародної технічної допомоги та підтримки з боку місцевих бюджетів. Завдяки новій системі спростять доступ до фінансових ресурсів для розвитку аграрної сфери.
Законопроєкт також передбачає розширення категорій одержувачів підтримки: окрім фермерів та виробників сільськогосподарської продукції, державну підтримку зможуть отримувати організації водокористувачів та суб’єкти агропромислового комплексу.
Закон №5819 про рейтингування у фінсекторі
Законопроєкт має на меті встановлення правових основ для визначення рейтингів і їх використання, а також адаптацію діяльності рейтингових агентств в Україні до вимог Європейського регламенту.
Прийняття цього закону сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в Україні, активізації інвестиційних процесів та зменшенню ризиків на ринках капіталу. Закон також передбачає створення нової національної шкали рейтингів, що замінить чинну, встановлену постановою Кабінету Міністрів. Документ набере чинності з 1 січня 2026 року.
Закон №4254 про публічні консультації
Документ є урядовим. Він передбачає проведення публічних консультацій всіма органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування при запровадженні будь-яких управлінських рішень.
Законопроєкт визначає
- обов'язок всіх органів виконавчої влади та місцевого самоврядування проводити публічні консультації перед ухваленням управлінських рішень;
- чіткий порядок проведення цих консультацій;
участь широкого кола зацікавлених осіб у публічних консультаціях; - різні форми консультацій, такі як електронні опитування, публічні обговорення та адресні консультації;
- створення єдиної онлайн-платформи для їх проведення;
обов'язок органів влади аналізувати всі пропозиції, подані громадськістю; - норму, за якою за результатами консультацій готується обов'язковий розгорнутий публічний звіт.
Нагадаємо, у жовтні Верховна Рада проголосувала за кардинальне підвищення податків. Інформатор детально розповідав, що зміниться після ухвалення закону.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
