Ракета розірвалася за стіною кухні, але вони вижили - схожа на диво історія родини Спесивцевих зі знищеної багатоповерхівки у Дніпрі

Ірина побачила в телефоні повідомлення про ракетну загрозу. Вона боялася, що восьмирічний син Захар злякається вибухів, тому поспішила з ним додому. Але російська ракета поцілила безпосередньо в оселю 37-річної Ірини Спесивцевої. За даними ДСНС, 14 січня 2023 бойова частина ракети Х-22, що вщент зруйнувала два під’їзди багатоповерхівки у Дніпрі, здетонувала за стіною кухні, де жінка як раз мила посуд. Трапилося диво: Ірина вижила, її син теж - і навіть кішка на ім’я Бася незабаром знайшлася. 

Вони встигли повернутися з прогулянки, випити чаю… За лічені секунди до вибуху Захар пішов до своєї кімнати, а Ірина почала мити посуд. Певно, її врятувало те, що вона була в кутку, біля стіни. Бо від кухні не залишилося майже нічого.

“Я пам’ятаю тільки жахливий вогонь і жар. Яскраве, рожево-коричневе задимлення... Я прийшла до тями, коли почула сина, він кликав - “Мама! Мама! Ти де?” А я очі відкрила і навіть не можу зрозуміти, де я”, - розповідає Ірина.

Побачивши мати в опіках, малий почав кричати

Жінку привалило бетонними конструкціями і арматурними кусками. Подивившись у вікно, Ірина побачила стовп вогню висотою у 9 поверхів. Вона досі не знає, як вижила і знайшла в собі сили встати. З голови все текло, крізь були уламки. Вже потім Ірина дізнається від медиків - в неї діагностували термічний опік всього тіла. Одяг від крові прилип до тіла, волосся – як бурульки. Побачивши її, Захар закричав.

“В мене були довгі волосся. Ось що від них залишилось”, – каже Ірина і показує на своє каре, яке лише дістає плечей.

Треба було якось вибиратися. Броньовані двері у під’їзд від вибуху погнулися, їх вдалося відкрити лише з третьої спроби. Але як Ірина опинилися у під’їзді, то побачила складені сходи і … вулицю. Від під’їзду майже нічого не залишилося. Вибратися через вікна вони теж не змогли - там були решітки.

“У свій час у нас на першому поверсі відкрили амбулаторію. Мені і моїй сусідці в квартирах поставили решітки. Тому, що у нас там піддашок, і щоб у квартиру ніхто не заліз”.

Не залишила квартиру, поки не забрала папку з документами

Ірина висунулася у вікно і почала звати на допомогу. ДСНС у той час евакуював людей ззовні - боялися ймовірного вибуху газу. На допомогу прийшли троє хлопців. Вони змогли піднятися по бетонній плиті, що привалилася на той самий піддашок. Вирвали решітку, наче пушинку, забрали Захара через вікно і спустили вниз, а сторонній хлопець взяв його на руки. Сказали Ірині: “Давайте і вас заберемо”. Але вона пішла в сусідню кімнату за папкою з документами – вона була приготована завчасно на випадок надзвичайної події. Ірина згадує:

“Я на той момент думала, що будинок наш вцілів. Зрозуміло, немає вікон, дверей, але, думала, конструкція ціла. Лише коли я нарешті вибралася, то у повній мірі зрозуміла, що трапилося - проліт, трупи моїх знайомих… Жовті черевики – це жінка, яку я знала... Куртка чорна в клітинку – це знайомий чоловік... Машини всі перевернуті, все горить, груда каменів. Деякі люди кричали: “Допоможіть”. Чула стогін: “Я не хочу помирати”. Захар теж все це чув”

Зашивали наживу, без наркозу

Коли жінка нарешті вибралася, одразу ж почала шукати Захара. Її оглянули медики - виявилося, вона тяжко поранена і могла втратити свідомість через втрату крові. Захар між тим знаходився у безпеці. Небайдужий свідок забрав його до себе в машину, знайшов Ірину і відвіз мати з дитиною в лікарню.

“Вся була в уламках - на шиї позаду, в спині. В мене є виписка: черепно-мозкова травма середнього ступеня важкості. Уламкові поранення всього тіла. Все в гематомах. До колін в мене все жовте, нижче все чорне і фіолетове. І вони (лікарі – ред.) почали надавати мені медичну допомогу. “Наживу” стали зашивати. На той момент, як мені сказав лікар, в нього не було знеболювального”, - каже Ірина.

Період лікування розтягнувся на декілька тижнів. Реабілітація ще триває. Пройшло чимало часу, поки Ірина зрозуміла: те, що з ними трапилося - реальне диво.

“По факту ця ракета розірвалась через стінку від моєї квартири. Це зафіксовано - вибух стався між 2 и 3 поверхом. Виявилося, що це в мене за стіною кухні”, - розповідає жінка.

Кішку знайшли живою, але обморожену та із зневодненням

До свого зруйнованого помешкання Ірині дозволили зайти через два тижні після трагедії. Підіймалися по сходах через балкон. Ділиться враженнями: квартира пішла на перекіс - дві кімнати нижче, дві вище. В будь-який момент все це може завалитись. Нічого з речей не вціліло.

Але вціліла кішка Бася. Їй 19 років - дуже поважний вік для кішки. Під час вибуху вона теж була на кухні. Ірина кликала її, але Бася не відгукнулася. Пізніше пожежники знайшли кішку в підвалі. За словами ветеринара, вона була в поганому стані - зневоднення, стрес та обмороження.

“Пам’ятаю, як зараз: було холодно, валив сніг. Дістали її. Вона така вся закам’яніла, перемерзла. Все тіло-камінь. Ночі тоді були холодні. Я її виходжувала десь тиждень. Всю ніч я з нею лежала, зі шприца поїла, підгодовувала ріденьким. І через тиждень вона відійшла, встала, почала ходити”.

Шиншила помер, коли знов почув вибух

Окрім Басі, в родині був шиншила Сєня. Це той самий, якого заступник мера Михайло Лисенко передав у відділ поліції на зберігання, поки не знайдуться власники. Ірина залишила Сєню у брата. Але шиншила помер під час нового ракетного удару, тільки почувши вибух. Вочевидь, в нього трапився інсульт.

Брат Ірини Дмитро мешкав неподалік від епіцентру вибуху. Коли стався вибух, він прибіг на місце. Намагався дізнатися у рятувальників, чи є шанси, що Ірина та Захар вижили. Рятувальники відповіли, що в квартирі порожньо, і шансів майже немає.

Але ввечері Дмитро отримав смс від Ірини - вона писала вже з лікарні. “Це що, правда? Іра, я не вірю, це ти?” - відгукнувся брат.

P.S. Вони вижили – і це справді диво. Але…

На цей час достеменно невідомо, звідки у Ірини термічні опіки всього тіла, про які ми згадали. Є вірогідність, що вони - від ракетного палива, що застосовується у Х-22.

Як зазначає Андрій Русанов у статті для ITC, у якості окислювача у паливо саме для цих ракет додається розчин 20% азотного тетраоксиду в азотній кислоті. При вивільненні з-під тиску тетраоксид азоту вивільняється як газ. Ця речовина – сильна отрута, навіть у невеликих кількостях серйозно ушкоджує дихальну систему та слизові оболонки.

Сама Ірина підозрює радіоактивне опромінення. У будь-якому випадку, у родини попереду довга реабілітація. Якщо ви хочете допомогти родині Спесивцевих, ось номер картки Ірини: 4441 1111 3029 5375.

30 днів трагедії у Дніпрі

Читайте також інші історії людей, постраждалих від варварського удару російського агресору по будинку на Набережній Перемоги – у спеціальному проекту Інформатор - Україна "30 днів трагедії в Дніпрі":

• Як зараз виглядає квартал, куди місяць тому поцілила російська ракета Х-22. Життя повертається у постраждалий квартал, проте у десятків родин з будинку на Набережній Перемоги воно вже ніколи не буде таким, як раніше.
• «В мене був шок, але той шок, коли ти щось робиш». Волонтерка Вікторія Таніч про "Єдність", що стала першим прихистком постраждалих у Дніпрі.
• “22 години шукали людей під завалами”. Як працюють собаки-волонтери пошуково-рятувального загону “Антарєс”.
• "Я впізнала його за ланцюжком з Архангелом Михайлом". Дружина загиблого тренера з боксу розповіла про трагедію у Дніпрі 14 січня.

Розкажіть нам власну історію чи історію ваших друзів, сусідів, рідних, що пов’язана із зруйнованим домом на Набережній Перемоги. Це важливо, бо ми не маємо права це забути...

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.