Продуктові торговельні мережі підписали Меморандум: як це вплине на ціни в супермаркетах

За умовами Меморандуму представників продуктового рітейлу, оплати за договорами поставки базових харчових продуктів вітчизняного виробництва не перевищуватимуть 30 календарних днів. Що це означає і кому піде на користь?

Для чого підписали Меморандум

Представники продуктового рітейлу об’єднались і підписали Меморандум для забезпечення стабільної роботи в Україні ланцюгу постачання базових продуктів харчування в умовах воєнного стану.

Над документом працювали представники найбільших роздрібних торговельних мереж України, зокрема, АТБ, Сільпо, Ашан, Novus, Varus, Коло.

«Закріплений Меморандумом підхід дозволить збалансувати взаємовідносини між торговельними мережами та постачальниками для широкого кола вітчизняних виробників харчових продуктів», - пояснюють автори Меморандуму.

Консультації щодо підписання Меморандуму були проведені з Офісом Президента України, Міністерством економіки України і Міністерством аграрної політики та продовольства України.

«Укладання даного Меморандуму на період воєнного стану разом з іншими зусиллями торговельних мереж щодо забезпечення продовольчої безпеки в Україні є свідченням не тільки соціальної відповідальності продуктового рітейлу під час воєнного стану, а й готовності продовольчої галузі до саморегулювання заради підтримки економіки країни», - повідомили в Асоціації ритейлерів України .

Як дія Меморандуму вплине на бізнес

Нагадаємо, Кабмін постановою №160 від 26 лютого 2022 року запровадив для торговельних мереж і магазинів максимальний строк розрахунків за поставлені продовольчі товари (соціально значущі продукти) 10 днів. Відлік встановлюється від моменту виставлення постачальником рахунка для оплати за поставлену продукцію.

Скорочення термінів розрахунків створило проблеми для ритейлерів та призвело до втрати ними частини обігових коштів.

Мережі заявляли, що в умовах війни вони зазнають значних збитків через держрегулювання, також це впливає на ціни. Ритейлери просили уряд скасувати регулювання цін із граничними надбавками на соціально значущі продукти та збільшити термін розрахунків із постачальниками української продукції з десяти до 30 днів.

«Максимальний строк розрахунків між виробниками харчової продукції та ритейлерами – болюче питання для кожної зі сторін. Кожна вважає, що кредитує своїм коштом іншу», - пояснювала ще восени міністерка економіки Юлія Свириденко.

Але війна показала й недобросовісних постачальників, які порушують строки доставки товарів, намагаються змінювати умови договорів та збільшувати ціни чи й узагалі відмовляються від виконання зобов’язань.

Такі порушення договорів постачальниками чи виробниками товарів впливають на кінцевого споживача: підвищуються ціни або ж товари першої необхідності зникають із полиць магазинів.

На які продукти буде поширюватися дія Меморандуму

Якщо Меморандум почне працювати, то за його умовами оплата за договорами постачання не перевищуватиме 30 календарних днів для таких базових продуктів вітчизняного виробництва (крім органічних):

• крупи (гречана, пшенична, ячна, горохова, перлова),
• цукор-пісок (буряковий),
• борошно пшеничне, хліб, батон,
• макаронні вироби з м’яких сортів, вермішель з борошна пшеничного вищого сорту,
• молоко (окрім тривалого зберігання),
• сир кисломолочний,
• кефір у плівці,
• масло вершкове жирністю 72,5%,
• сметана у плівці,
• яйця курячі (нефасовані) або категорії С1;
• олія соняшникова рафінована,
• м’ясо курятини,
• м’ясо свинини,
• овочі нефасовані «борщового набору» (картопля, морква, буряк, цибуля ріпчаста, капуста білокачанна),
• вода мінеральна негазована.

Тобто, слід очікувати, що саме ці продукти завдяки дії Меморандуму не будуть раптово зникати з полиць магазинів, а ймовірне зростання цін знизиться до мінімуму.
Втім, за інформацією голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, Меморандум ще розглянуть в Антимонопольному комітеті України (АМКУ). Документ набуде чинності після погодження.

"Як звичайний компроміс він не подобається обом сторонам, але згода вочевидь досягнута, що піде на користь як учасникам ринку, так і споживачам", – прокоментував домовленість Гетманцев.

Раніше ми писали, що за даними Української торгової гільдії (UTG), середньозважений рівень вакантності в торгових центрах Києва продовжує зростати. Вже у березні 2023 року він досяг 21,5%, що практично вдвічі вище за показник аналогічного періоду минулого року. Чим це погрожує і як ТРЦ намагаються вирівняти ситуацію?  

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.