Уряд затвердив єЧек, адвокат пояснив, що змінюється для продавців та покупців
єЧек у 2026 році – це додатковий цифровий спосіб отримання фіскального чека через банківський застосунок, без зміни базових вимог РРО/ПРРО. Для покупців це зручне підтвердження покупки без паперу, для бізнесу – технічні налаштування та готовність процесів повернення і підтримки, а для продавців - економія на папері для касових чеків
єЧек у 2026 році – це не “ще один формат чека”, а державний проєкт, який робить фіскальний чек зручнішим для покупця і більш передбачуваним для повернень та гарантій. Ідея проста: після оплати карткою (в магазині або онлайн) електронний чек стає доступним у банківському застосунку як цифровий документ, який можна показати при обміні або поверненні товару. Про це розповів старший партнер адвокатського об‘єднання ДЕГА ПАРТНЕРЗ, адвокат Ігор Дерев’янко.
Це експериментальний проєкт, який запускається поетапно. На старті – пілот з окремими банками та торговельними мережами. Правовою основою є постанова КМУ від 30.12.2025 №1781 про реалізацію експериментального проєкту щодо інформаційної системи «Національний чек». Експеримент визначено як двохрічний і механіка прив’язана до оплати електронними платіжними засобами, тобто “чек у банку” працює насамперед для розрахунків карткою.
Для бізнесу ключовий сигнал – це не заміна РРО/ПРРО і не перегляд правил фіскалізації. Тобто мова про додатковий спосіб отримання чека, а не про нові податкові обов’язки. Водночас з точки зору практичної реалізації єЧек – це проєкт технічного з’єднання банку, платіжного термінала, касової програми та державної системи обліку чеків. Саме тут лежить основний ризик: не в ідеї, а в тому, наскільки стабільно й без помилок працюватимуть інтеграції. Для споживача позитивний ефект очевидний: менше ситуацій, коли чек загубився або не був виданий, а отже – простішe повернути товар або підтвердити гарантію.
єЧек може зменшити паперову рутину та витрати на друк чеків, але тільки якщо процеси повернень і підтримки клієнтів перебудовані під цифровий формат і якщо технічна частина працює стабільно. На практиці це означає: підключення до пілоту – це не “поставили галочку”, а організаційна робота (каса, термінали, інструкції для персоналу, готовність підтримки розбирати типові проблеми).
“єЧек – перспективний цифровий інструмент, який може зняти стару проблему “чеків, що зникають”, і зробити повернення/гарантію простішими. Але це складний проєкт із високими вимогами до надійності та захисту даних. Якщо пілот у 2026 році буде організований як керований запуск із чіткими правилами доступу до даних, розподілом відповідальності та зрозумілим порядком дій при збоях – масштабування виглядає реалістичним. Якщо ж запуск буде “сирим”, із регулярними помилками й невизначеністю, хто за що відповідає, – довіра швидко просяде, і ініціатива ризикує залишитися нішевою”, - підсумував Ігор Дерев’янко.
Як це працюватиме
Загальна логіка така: під час оплати карткою банк передає позначку для операції; продавець на її підставі робить відповідну позначку у розрахунковому документі; після цього система пов’язує платіж з електронною копією чека, і в банківському застосунку відображається чек або посилання на нього. Покупець вмикає сервіс у своєму банківському застосунку. Для роботи сервісу потрібно надати згоду на використання даних про платіжні операції в межах механіки єЧеку. Для бізнеса доступне добровільне приєднання через електронну заявку адміністратору проєкту.
Сервіс добровільний, покупець може просити паперовий чек; крім того, «єЧек» не скасовує вимог РРО/ПРРО. Економія паперу можлива там, де клієнти масово обирають електронний формат і бізнес під це налаштував процеси.
Якщо бізнес підключається до пілоту/проєкту, зазвичай потрібні:
- налаштування взаємодії платіжного термінала і касової програми (щоб коректно відпрацьовували позначки);
- підготовка персоналу і служби підтримки до ситуацій “чек не відображається/є помилка”;
- належний рівень захисту даних і внутрішніх процедур, бо зростає чутливість до технічних збоїв і інцидентів.
Координацію проєкту веде Мінекономіки у взаємодії з іншими органами та учасниками (зокрема ДПС, НБУ, банки, платіжні системи, цифрова інфраструктура держави). Його адміністратор – АТ «Агенція індустріального розвитку “Зроблено в Україні”», технічне адміністрування – «Дія».
Читайте нас у Facebook
