ТОПТЕМИ:

06:33

ПриватБанк «розморозив» борг 2007 року і списав 2 100 гривень з картки для виплат - що вирішив суд

Жінка запевняє, що між нею та ПриватБанком відсутні будь-які кредитні правовідносини, як між позичальником та позикодавцем

Владлена Мачульська Журналіст

Жінка закрила борг за договором поруки. Однак через 13 років після закриття виконавчого провадження за заявою ПриватБанку, з її карткового рахунку (картка для виплат) банком було списано кошти на загальну суму 2 100 гривень із зазначенням «автоматичне погашення простроченої заборгованості за рахунком». Вона просить визнати поруку припиненою та повернути кошти. Про це йдеться у рішенні Нововоронцовського районного суду Херсонської області, опублікованому 24 листопада 2025 року.

17 жовтня 2007 року між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір поруки в забезпечення належного виконання жінкою взятих на себе зобов'язань перед банком за додатковою угодою від 17 жовтня 2007 року до кредитного договору від 14 липня 2007 року, відповідно до якого банк надав кредит на суму 40 тисяч гривень строком до 14 серпня 2008 року. Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 7 жовтня 2010 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до неї та іншої особи задоволено; стягнуто солідарно з них на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором станом на 27 квітня 2010 року у розмірі 32 534 гривень. Вказане вище судове рішення було звернуте до примусового виконання у межах виконавчого провадження, яке перебувало на виконанні Нововоронцовського РВ ДВС ГТУЮ у Херсонській області. З довідки Нововоронцовського відділу державної виконавчої служби у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) державним виконавцем було завершене виконавче провадження відповідно п. 8 ч. 1 ст. 49 (фактичне повне виконання рішення) на підставі заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно з якою заборгованість погашена у повному обсязі. Таким чином, починаючи з січня 2012 року в особи відсутні до неї, як поручителя, будь-які претензії матеріального характеру, про що свідчить подана банком заява від 16 січня 2012 року, яка слугувала підставою для прийняття виконавцем рішення про завершення виконавчого провадження. 20 квітня 2017 року після укладення шлюбу вона змінила прізвище. Через 13 років після фактичного виконання вказаного вище рішення суду та закриття виконавчого провадження за заявою банку, 9 березня 2025 року, 14 березня 2025 року та 11 травня 2025 року з її карткового рахунку (картка для виплат) банком було списано кошти на загальну суму 2 100 гривень із зазначенням «автоматичне погашення простроченої заборгованості за рахунком», що підтверджується випискою з рахунку, яка є первинним бухгалтерським документом. З огляду на те що між нею та банком відсутні будь-які кредитні правовідносини, як між позичальником та позикодавцем, 21 березня 2025 року засобами електронного зв'язку (електронною поштою) звернулася у письмовій формі до АТ КБ «ПриватБанк» із листом у якому просила повідомити про правові підстави списання. Листом від 18 квітня 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що: «списання коштів з рахунку відбувається у зв'язку з існуючою заборгованістю за кредитним договором, в забезпечення виконання зобов'язань за яким мною було укладено договір поруки». Згідно з довідкою, виданою АТ КБ «ПриватБанк» від 8 червня 2025 року, як поручитель за договором від 14 серпня 2007 року, має заборгованість за договором поруки перед банком у розмірі 72 937 гривень. Наведене дає підстави дійти висновку, що після пред'явлення вимоги про стягнення заборгованості, закінчення строку дії кредитного договору, ухвалення рішення про стягнення заборгованості у справі та завершення виконавчого провадження, банк продовжує нараховувати відсотки та комісію, що суперечить засадам законності.

ПриватБанк позов не визнав, надав відклик, за яким зазначив наступне. 14.08.2007 року між приватним підприємцем і банком було укладено кредитний договір. Відповідно до укладеного договору банк надав кредит у розмірі 12 тисяч гривень, шляхом встановлення кредитного ліміту на розрахунковий рахунок з диференційованою відсотковою ставкою відповідно до додатка № 1 до кредитного договору та кінцевим терміном повернення 14.08.2008 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 14.08.2007 року з жінкою був укладений договір поруки від 14.08.2007 року. Відповідно до п. 2 укладеного договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. 17.10.2007 року приватним підприємцем і банком було укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору від 14.08.2007 року. В забезпечення виконання зобов'язань за додатковою угодою №2 від 17.10.2007 року до кредитного договору від 14.08.2007 року з нею був укладений договір поруки №05638 від 17.10.2007 року. Відповідно до п. 2 укладеного договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Позичальником приватним підприємцем не були належним чином виконані зобов'язання за кредитними договорами кредитним договором №05638 від 14.08.2007 року з додатковою угодою №2 від 17.10.2007 року. У зв'язку з цим банк звернувся до суду з позовом до них про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 7 жовтня 2010 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до них задоволено; стягнуто солідарно з них на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором станом на 27 квітня 2010 року у розмірі 32 534 гривень. Вказаний виконавчий документ боржником не виконаний. АТ КБ ПриватБанк правомірно, відповідно до вимог закону та умов Договору від 30.03.2024 року, проводив договірне списання коштів з карткового рахунку, який належить їй, на погашення існуючої на час такого списання заборгованості. Після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів поручитель не може окремо ініціювати вирішення спору про визнання відсутності у кредитора права вимоги (про визнання поруки припиненою). Такий окремий позов не є належним способом захисту, а тому його не можна задовольнити.

Що вирішив суд?

Позов жінки частково задовольнили. Суд визнав припиненою поруку за договором поруки, що був укладений 17 жовтня 2007 року між нею та публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк». Відмовили у задоволенні позовних вимог щодо: визнання неправомірними діями акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» щодо списання коштів 9 березня 2025 року у розмірі 300 гривень, 14 березня 2025 року у розмірі 1 200 гривень, 11 травня 2025 року у розмірі 600 гривень, що були списані з рахунку, який належить їй; стягнення з акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь кошти у сумі 2 100 гривень.

"Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні в справі докази, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а тому позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Отже, обґрунтованою є вимога позивача про визнання припиненою поруку за договором поруки, що був укладений 17 жовтня 2007 року між позивачкою та публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк». Оскільки списання 2 100 гривень відбулося за умовами договору від 30.03.2024 року, зміст якого не досліджений в ході судового розгляду, відтак неможливо встановити беззаперечність того факту, що таке списання відбулося для погашення боргу за договором поруки №05638. Крім того, списання відбулося: 11.05.2025 року у розмірі 600 гривень; 14.03.2025 року у розмірі 1 200 гривень; 09.03.2025 року у розмірі 300 гривень. Однак, за випискою з погашення заборгованості за договором поруки №05638, погашення заборгованості після 2009 року відбувалося 12.05.2025 року у розмірі 600 гривень. Тобто погашення боргу 11.05.2025 року, 14.03.2025 року, 09.03.2025 року не відбувалося. Ідентична сума погашення 600 гривень за різними виписками містить відмінні дати. Отже, позивачка не довела, що списання 2 100 гривень відбулося для погашення боргу за договором поруки, що б мало наслідком визнання неправомірними діями акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» щодо списання коштів та стягнення з акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на її користь такої суми. Отже, позов у цій частині не підлягає задоволенню", - наголосив суд.

Зараз читають на Інформаторі

07:33

Державна Укрнафта витратить 4 млн грн на білборди у Києві, Дніпрі, Одесі та інших містах