Дніпрянка Тетяна Гур'єва, замішана у схемі з відмиванням коштів з ПриватБанку, виявилося засновницею успішного бізнесу міжнародного масштабу
Колишня заступниця голови правління ПриватБанку Тетяна Гур'єва має непоганий бізнес в Україні, а її компанія до 2022 року заробляла на росіянах. Високий суд Лондона називав її поряд з Тимуром Новіковим однією з головних учасниць схеми з відмивання понад 1,9 млрд дол. з ПриватБанку в інтересах Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова у 2013-2016 роках. Детальніше - у матеріалі Інформатора.
Згідно з рішенням Високого суду Лондона, протягом 2013-2016 років в інтересах колишніх власників ПриватБанку з фінустанови було вкрадено 1 млрд 911 млн 877 тис. 385 доларів США шляхом видачі кредитів пов'язаним з Коломойським та Боголюбовим компаніям з України та Кіпру, які пізніше не були повернуті ПриватБанку. Ці та інші крадіжки коштів призвели до визнання ПриватБанку неплатоспроможним, націоналізації та необхідності державі надалі вкласти у нього понад 5,75 млрд дол. (або понад 155 млрд грн) для стабілізації роботи фінустанови.
Тетяна Гур'єва (Tetyana Gurieva) з Дніпра у банку була заступницею голови правління та начальницею департаменту обслуговування бізнесу (БОК скорочено). Входила до складу правління банку з 2000 року. Вона також входила до складу кредитного комітету банку, де затвердила 129 шахрайських кредитів ("Relevant Loans"), за якими з банку вивели кошти.
Очолюваний нею департамент БОК був епіцентром шахрайства, обслуговуючи фіктивні компанії-позичальники. Одразу після націоналізації ПриватБанку державою у грудні 2016 року, Гур'єва звідти звільнилася, не передавши справи новій адміністрації (та навіть копії документів до комплексів й архіву банку). Через це новій команді ПриватБанку з нуля доводилося розбиратися, чим займався департамент БОК.
Втім, участь в подібній неприємній історії не означає, що все подальше життя потрібно сидіти, склавши руки. За даними аналітичної платформи YouControl, у 2018 році Тетяна Гур'єва заснувала у Києві фірму ТОВ "Марбл Арч".
У 2018-2023 роках фірму очолював Алан Сланов. З 2023 року - Антон Рогачов. Основним видом діяльності вказано виробництво парфумних і косметичних засобів. Згідно з фінансовою звітністю компанії, її доходи складали:
При цьому 2020 і 2021 роки виявилися для компанії збитковими (прибутки менші за видатки). Станом на кінець 2024 року фірма мала активи на 21 млн 421 тис. грн, але й борги на 19 млн 372 тис. грн.
За даними митної звітності, одним з основних покупців продукції цієї компанії була Російська Федерація - через логістичну фірму ООО "20/15" (зараз вже ліквідована). Загалом "Марбл Арч" поставила за кордон товарів у 2021 році на 1,5-2 млн грн, у 2022 році - 3-3,5 млн грн.

З усієї продукції "Марбл Арч" (саме як виробника) нам у поле зору потрапили лише зубні щітки торгівельної марки "Apriori". Їх можна купити у мережах аптек по 210 грн або в інтернет-магазинах косметики трохи дорожче (є по 350 грн).

Власницею торгівельної марки Apriori є британська компанія Fiftyseven Limited, заснована у 2016 році. Її власник син колишньої заступниці голови правління ПриватБанку Тетяни Гур'євої - Кирило Гур'єв, громадянин Великобританії.
З 2018 році ведеться серійне виробництво цих британсько-українських зубних щіток. А ще одна з щіток від Apriori увійшла до Книги рекордів Гіннеса як найдорожча з щіток - вартість ексклюзивного екземпляру становила 25 тисяч доларів. А на сайті Apriori є зубні щітки за 19 тисяч євро - для багатих іноземців та заможних українців з "батальйонів" "Монако", "Женева", "Відень" тощо.
З 2021 році щітки Apriori експортували до Росії, їх можна було знайти у Москві у ЦУМі. Однак з початком повномасштабної війни - десь з березня 2022 року росіян залишили без цих зубних щіток. Компанія офіційно про це повідомила та засудила війну.
Тож родина бізнесменів Гур'євих, яка походить з міста Дніпра, тепер не заробляє на росіянах. За митною інформацією, останнє постачання від української фірми "Марбл Арч" до Санкт-Петербурга відбулося 21 січня 2022 року. Зазначимо, що торгівля українських компаній з Росією до 2022 року не була якимось порушенням законодавства.
Тетяна Гур'єва особисто вела "Gurieva Spreadsheet" ("Таблиця Гур'євої"), яку знайшли у неї на ноутбуці під час обшуків, а копія була у першого заступника голови правління ПриватБанку Тимура Новікова. Це був тіньовий бухгалтерський журнал шахрайства, який відстежував понад 1,9 млрд дол. "Unreturned Prepayments" (неповернутих передоплат за кредитами) і пов'язував кожну з них із відповідним позичальником та кредитом. Також зазначається, що Гур'єва брала участь у приховуванні зв'язків 24 фірм отримувачів кредитів на 620 млн дол. з Коломойським та Боголюбовим.
Її виняткову лояльність було продемонстровано після націоналізації ПриватБанку. Гур'єва очолила команду, яка, працюючи з Женеви (з офісу Коломойського та Боголюбова), створила "Lafferty Spreadsheets" ("Таблиці Лафферті"). Це були сфальсифіковані дані, призначені для введення в оману Високого суду Лондона щодо реального руху коштів. Суд зазначив, що ця команда була "обізнана про моделі транзакцій", оскільки її учасники "самі були залучені до передбачуваного шахрайства". Також, за даними суду, Гур'єва спілкувалася з Коломойським щонайменше до кінця 2019 року (хоча ПриватБанк націоналізували у грудні 2016 року) та "немає доказів, що вона була недоступною для Коломойського та Боголюбова".
Той факт, що Коломойський та Боголюбов довірили їй спочатку ведення обліку шахрайства ("Таблиці Гур'євої"), а потім керівництво міжнародною операцією з приховання шахрайства ("Таблиці Лафферті") з Женеви свідчить про те, що вона була довіреною особою двох олігархів найвищого рівня. На думку судді, навряд чи Гур'єва проводила якісь операції без погодження з Коломойським і Боголюбовим.
Тетяні Гур'євій належало 0,2422% акцій ПриватБанку. На основі цього вона з іншими колишніми топменеджерами ПриватБанку намагалася у 2017 та 2020 роках оскаржити його націоналізацію через Печерський суд Києва та Господарський суд Києва повернути банк Коломойському та Боголюбову. Але ці спроби були марні.
У листопаді 2025 року Високий суд Лондона у новому рішенні постановив, що Коломойський і Боголюбов мають заплатити вже державному ПриватБанку 3 млрд дол. Але не мають при цьому платити ані Тимур Новіков, ані Тетяна Гур'єва, які безпосередньо брали участь у схемі.
Британський суд не вважає Гур'єву і Новікова винними - вони виконували вказівки тодішніх власників ПриватБанку (і відповідно своїх роботодавців), за що отримували щедру оплату. Загалом це господарський процес, а не кримінальна справа.
За даними документів, Тимур Новіков, який координував відмивання коштів з ПриватБанку через Кіпр у 2013-2016 роках, отримав на Кіпрі 4,8 млн євро (5,5 млн дол.) - через офшорну компанію Primecap, яка була в центрі шахрайства. Тетяна Гур'єва не отримувала якісь сторонні доходи, але її допомога Коломойському і Боголюбову могла виражатися у високих гонорарах в самому ПриватБанку під час роботи там і у юридичному захисті.
Українські правоохоронці не чіпали Новікова і Гур'єву. Менше пощастило їхнім колишнім колегам по ПриватБанку - Людмилі Шмальченко (підозра в участі у крадіжці 9,2 млрд грн з банку в інтересах Коломойського) та Володимиру Яценку (підозра у привласненні 52 млн грн та відмиванні майже 137 млн грн), які, втім, втекли за кордон.