Президент Фінляндії написав статтю про Україну для The Economist: тема - "фінляндизація"
Фінляндія втратила частину територій, але зберегла незалежність і згодом стала успішною демократією. Президент Стубб вважає, що Україна сьогодні має більше можливостей і може, як і фіни, перетворити виживання на історію відродження
Фінляндія, попри втрати у війні з СРСР, зберегла незалежність і стала однією з найуспішніших держав Європи завдяки прагматичній політиці та моделі "тотальної оборони". Президент Александр Стубб вважає, що Україна нині має більше ресурсів і союзників, а головний виклик для неї - не жити минулим, а збудувати справедливу й сильну державу. Про це йдеться у статті The Economist.
"Тиран у Кремлі заявив, що країна знаходиться у його сфері впливу, і вимагав нерівноправного обміну територіями. Коли його відхилили, він провів операцію під чужим прапором, а потім вторгся, очікуючи захопити столицю за два тижні. Західні демократії обіцяли підтримку, але не здійснили її. Менш ніж через п'ять років жертва була змушена поступитися десятою частиною своєї території Росії та пообіцяти вічний нейтралітет. Така була доля не України в цьому десятилітті, а Фінляндії в 1940-х роках. Зараз це одна з найуспішніших і найпроцвітаючіших європейських держав", - пише видання.
У березні 1940 року, після "16 тижнів кривавих боїв без відпочинку ні вдень, ні вночі", Фінляндія через незначні масштаби західної підтримки та приголомшлива чисельність і жорстокість ворога мусила втратити землю. Водночас країна зберегла головне - свій народ і незалежність. Для світу це виглядало як поразка. Та для президента, чий батько народився на землях, анексованих СРСР, а літній будинок стоїть у Порккалі, повернутій лише у 1950-х, ця історія має інший зміст. Фінляндія не отримала жодних гарантій безпеки й обрала шлях стриманості замість відвертої антиросійської позиції, яка майже напевно призвела б до нового вторгнення.
Те, що називали "фінляндизацією" і вважали приниженням, для самих фінів було реалістичною політикою. Вона дозволила зберегти базові цінності: освіту, соціальну систему й верховенство права. Задовго до вступу в НАТО у 2023 році країна вибудувала модель "тотальної оборони", що ґрунтується на обов’язковій службі та залученні приватного бізнесу. Резерв нараховує майже мільйон підготовлених громадян.
Сьогодні, каже Стубб, Україна перебуває у вигіднішій ситуації, ніж Фінляндія у 1944-му - тоді це була "спустошена, злиденна країна" майже без союзників. Україна ж має партнерів, економічну підтримку й майбутні гарантії безпеки. В нещодавньому інтерв'ю в Гельсінкі він сказав про рішення 1944 року, яке багато хто сприймає як поразку, що "ми досі відчуваємо перемогу, бо зберегли свою незалежність".
"Ми знайшли рішення у 1944 році, і я впевнений, що ми зможемо знайти рішення у 2025 році, щоб покласти край агресивній війні Росії, знайти та досягти тривалого та справедливого миру", - вважає Стубб.
За словами президента Фінляндії, перед Україною стоїть вибір: застрягти у відчутті несправедливості чи "зібрати уламки, відбудуватися й повірити у власне майбутнє" - подолати корупцію, розвивати свободу й соціальну справедливість, позбутися цинізму. Це вибір, який визначить її майбутнє так само як післявоєнний шлях визначив долю Фінляндії.
Фінляндія очікує нападу з боку РФ
У Фінляндії очікують, що Росія може на них напасти. За попередніми оцінками, це може статися за три-п'ять років після закінчення війни в Україні. Зокрема, може бути як вторгнення, так і провокації на кордоні.
Минулого року повідомлялось, що Росія нарощує масштаби гібридної агресії проти Фінляндії, застосовуючи засоби РЕБ для придушення сигналу GPS на прикордонні та в районі Фінської затоки.
Зараз читають на Інформаторі
Стежте за нами у Viber
