Петр Павел попередив: після виборів у Росії 20 вересня Путін може оголосити мобілізацію - вікно для переговорів закриється.
У України є лише два місяці, аби відновити мирні переговори - інакше Росія може різко посилити військові дії. Про критичне "вікно можливостей" заявив президент Чехії Петр Павел в інтерв'ю під час саміту НАТО. За його словами, союзники мають скористатися нинішнім тиском на Москву вже найближчими тижнями.
Ключовою датою Павел назвав 20 вересня - день парламентських виборів у Росії. Детальніше про це пише видання The Telegraph. Саме після виборів, на думку чеського лідера, Путін отримає політичну свободу для оголошення загальної мобілізації, яку він навряд чи ризикне провести до голосування.
"У вересні в Росії відбудуться парламентські вибори. Президент Путін навряд чи оголосить мобілізацію до цього, але щойно вибори відбудуться, вікно можливостей звузиться", – заявив Петр Павел.
Павел також наголосив, що Росія зараз вразлива як ніколи. За його словами, всередині країни зростає невдоволення війною, а Путіну дедалі складніше зберігати внутрішню стабільність. Якщо тиск на Кремль збережеться, а Україна продовжить завдавати ударів по цілях у глибині російської території, це створить умови, за яких Росія буде більш схильною до переговорів.
"Росія зараз стикається з численними внутрішніми проблемами та викликами. Невдоволення війною серед суспільства дедалі зростає. Путіну буде дедалі важче зберігати стабільність усередині країни. Якщо цей тиск збережеться, а Україна надалі успішно буде завдавати ударів по цілях у глибині російської території, - це створить умови, за яких Росія буде більш схильною до переговорів."
Павел чітко окреслив завдання для НАТО на найближчі тижні. Альянс має надавати Україні все необхідне для успішної оборони. Паралельно союзники повинні посилювати тиск на Москву - щоб переконати Кремль: продовження війни коштуватиме дорожче, ніж перехід до переговорів.
За словами чеського президента, мета - не перемога на полі бою будь-якою ціною, а створення умов, за яких Росія сама дійде висновку, що переговори вигідніші за поразку. Саме тому кожен тиждень до 20 вересня має значення: час для дипломатичного маневру стрімко скорочується.
Позиція Павела не є одиничною серед лідерів НАТО. Фінляндія, зокрема, закликала сильніше тиснути на Кремль, зазначивши, що Росія готова сісти за стіл переговорів лише за однієї умови. Схожа логіка об'єднує лідерів держав, які безпосередньо межують із Росією або зазнали на собі її агресії. Вони переконані: без реального тиску Москва не змінить курс.
Водночас дипломатична ситуація залишається складною. Київ, зокрема, відкинув мирний план глави Білого дому і наполягає на укладенні нової угоди з Росією на власних умовах. Це означає, що будь-який можливий прорив у переговорах вимагатиме не лише тиску на Москву, а й складного балансування між позиціями Києва, Вашингтона і європейських союзників.