Україна відкинула мирний план Трампа і наполягає на новій угоді з Росією - NY Post

Київ відмовився від мирної концепції США і домагається нової угоди з Росією - посол Стефанишина розкрила підхід перед зустріччю в Анкарі

Перед зустріччю Зеленського та Трампа на самміті НАТО Україна змінила стратегію в мирному треку
Зеленський Трамп НАТО

 

Україна відмовилася від просування 28-пунктного мирного плану та переходить до нової стратегії - посилення тиску на Кремль замість переговорів щодо чергової версії тієї самої пропозиції. Саміт НАТО в Анкарі 7-8 липня став тлом для цього стратегічного розвороту - саме там Зеленський зустрівся з Трампом 8 липня, щоб обговорити новий підхід до завершення війни. Про зміну позиції Києва напередодні переговорів повідомили українські та європейські посадовці.

Україна відмовляється від просування конкретного мирного плану щодо завершення війни з Росією та переходить до нової стратегії, яка передбачає посилення тиску на Кремль. Про це пише New York Post з посиланням на українських та європейських чиновників. Київ відходить від конкретної мирної концепції, підтримуваної США, і прагне переконати Трампа, що Україна досі володіє ключовими важелями впливу. Планів щодо проведення саміту США-Україна-Росія більше немає, як і структурованих обговорень конкретної мирної угоди, кажуть українські посадовці.

Як заявила Ольга Стефанишина, посол України в США:

"Україна завжди була готова до суттєвої дипломатичної взаємодії та залишається відданою досягненню справедливого й тривалого миру. На жаль, російський лідер не виявив жодної справжньої зацікавленості у припиненні війни".

Наразі не планується жодних зустрічей, присвячених обговоренню конкретної мирної угоди. Це суттєва зміна порівняно з минулим роком, коли переговорний процес був значно активнішим. Така ситуація пов'язана з покращенням позицій України на фронті. Війна вступила у нову фазу - Україна дедалі частіше завдає ударів вглиб російської території, атакуючи енергетичну інфраструктуру, щоб позбавити Москву доходів, які живлять її воєнну машину. Зеленський описує цей підхід як "далекосяжні санкції" проти Росії.

Українські чиновники також вважають, що президент США дедалі більше розчаровується позицією Путіна, який не демонструє готовності припинити війну. Саме цю динаміку Київ розглядає як важіль впливу. Один із чиновників заявив, що тепер слід переключити увагу на "нові тактики тиску", покликані змусити Москву переглянути свою позицію.

Що передбачав відкинутий план і чого досягли в Анкарі

28-пунктний мирний план, серед іншого, передбачав відведення українських військ із неокупованих районів Донбасу, а також відмову України від вступу до НАТО. Київ лише отримав інформацію про загальні контури, але не був запрошений надати свої пропозиції. Тепер умови на фронті дають Україні підставу мислити про завершення війни інакше.

Зеленський заявив, що головними темами переговорів з Трампом є ППО, мирний процес та "дрон-діл". Президент додав, що хоче обговорити важливі деталі співпраці. Ця зустріч - другі переговори лідерів за менш ніж місяць: минулого разу вони бачилися у Франції в межах саміту G7. Трамп оцінив ситуацію оптимістично, заявивши, що завершення конфлікту може бути ближчим, ніж люди думають, і що Путін теж хоче миру.

"Те, що стільки людей на всій території Росії зазнали нападів, означає, що коло тих, хто приймає рішення про завершення війни, розширюється за межі Путіна", - зазначила Стефанишина. Росія продовжує наполягати, що будь-яка мирна угода має визнавати контроль Москви над Донбасом. Цю вимогу Київ неодноразово відкидав.

Ольга Стефанішина. Фото NY Post
Ольга Стефанішина. Фото NY Post

Роль Анкари у врегулюванні та позиція союзників

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив про готовність організувати саміт у форматі Зеленський-Путін-Ердоган, можливо, за участі Трампа. Анкара вже протягом кількох років послідовно пропонує Стамбул як ключовий майданчик для українсько-російського діалогу. Зустріч делегацій у Стамбулі у травні 2025 року, перша за три роки, завершилася без прориву - росіяни висунули максималістські територіальні вимоги і фактично зірвали переговори.

Підсумкова декларація саміту містить дві ключові тези - Росія становить пряму загрозу для євроатлантичної безпеки, а держави-члени Альянсу зобов'яжуться надавати Україні по 70 млрд євро щороку у 2026-2027 роках. Загалом ідеться про 140 млрд євро за два роки - найбільший пакет військової допомоги, який будь-коли фіксувався в документах НАТО з початку повномасштабної війни. Це посилює позиції Києва саме тоді, коли Україна обирає стратегію тиску замість поступок.

Слідкуйте за нами у Telegram

Image
Оперативні новини та разбори: Україна, світ, війна

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити