Які держави передали дані в рамках CRS-обміну, що знає про вас українська фіскальна служба і чим загрожує недекларування закордонних рахунків.
Іноземний банківський рахунок українця більше не є таємницею від власної податкової. У 2026 році коло країн-учасниць розширилося - до системи приєдналась Швейцарія, яку роками вважали надійним захистом від фінансового моніторингу. 30 вересня 2024 року завершився перший автоматичний обмін фінансовою інформацією за стандартом CRS - дані про рахунки надійшли від близько 50 держав. Тепер власники рахунків у десятках країн ризикують отримати донарахування податків, штрафи та пеню - якщо не задекларували закордонні доходи вчасно.
Повного офіційного переліку країн, що передали інформацію, не оприлюднено, проте відкриті дані дозволяють відновити картину. За матеріалами юридичної компанії YANKIV, у першій хвилі обміну брали участь:
Пізніше до цього переліку долучилися Австрія та Німеччина. Усього дані надійшли приблизно від 50 юрисдикцій - і це ще не кінцева цифра.
Важливо розуміти, що саме потрапляє до рук українських податківців. Це не просте підтвердження факту існування рахунку. Податкова отримує повний пакет даних:
Тобто податківці бачать не статичний знімок балансу, а повну картину руху коштів протягом року.
У 2026 році Швейцарія вперше приєдналась до автоматичного обміну інформацією з Україною в рамках CRS. До кінця червня швейцарські банки формували дані щодо рахунків українських резидентів для передачі українській податковій восени 2026-го. Причина тривалої паузи проста - Швейцарія не включала Україну до списку юрисдикцій для обміну через питання захисту даних і чекала на результати міжнародних аудитів безпеки. Це означає, що українська податкова служба автоматично отримає дані за весь 2025-й податковий рік.
Активні рахунки у швейцарських фінансових установах, кінцевими бенефіціарними власниками яких є українські резиденти, потрапили під моніторинг і можуть бути розкриті податковим органам України. Помилково вважати, що CRS стосується лише великих корпорацій або офшорних структур. Під обмін потрапляють:
Окремо варто зазначити зміну порогів обміну. Згідно з роз'ясненнями Мінфіну, у 2024 році передавалась інформація про рахунки з балансом понад 1 млн доларів США (відкриті до 1 липня 2023 року) та всі нові рахунки. У 2025 році поріг знизився до 250 тисяч доларів. З 2026 року і надалі - обмін охоплює всі рахунки незалежно від суми.
Офшорна корпоративна оболонка також більше не є надійним захистом. Податкова отримуватиме інформацію не лише про рахунки фізичних та юридичних осіб-резидентів України, а й про іноземні компанії, власниками чи контролерами яких є податкові резиденти України. Це допоможе виявити контролерів іноземних компаній, які не прозвітували про свої КІК та не сплатили податки в Україні.
Якщо доходи на іноземних рахунках не відображені у деклараціях, податкова першочергово надішле запит на надання документів і пояснень щодо їх походження. Якщо відповідь не надійде, надійде із запізненням або буде недостатньою - розпочнеться повноцінна податкова перевірка.
У разі підтвердження недекларування та несплати податків із доходів на іноземних рахунках, податкова донарахує відповідні суми. Для фізичних осіб це становить 18% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору, а також штрафні санкції та пеню.
Різке зростання залишків на рахунках може викликати запитання у податківців. Якщо такі доходи не відображені у деклараціях, податкова може ініціювати перевірку для з'ясування їх походження. Якщо особа активно переказує кошти між рахунками у різних країнах, це також може привернути увагу до можливого бізнесу.
Раніше Інформатор повідомляв, що ФОП, що виїхав за кордон, не звільняється від українських податкових зобов'язань - адвокат роз'яснив ключові правила щодо резидентства, сплати єдиного внеску та подання звітності під час перебування за межами України.
Також ми писали про те, що листування з Податковою має суттєві юридичні нюанси: адвокат розкрив, як правильно реагувати на запити від фіскальних органів, щоб не погіршити власну позицію і уникнути зайвих перевірок.