ПФУ припинив виплату субсидії через авто 2020 року і вимагає повернути 10 663 гривень — що вирішив суд
Жінка була ознайомлена з обов'язком повідомити ПФУ про обставини, які можуть вплинути на виплату субсидії, проте вона не повідомила про них, що є зловживанням з її боку
Пенсійний фонд припинив жінці виплату житлової субсидії. З'ясувалось, що вона при поданні декларації не вказала наявність транспортного засобу 2020 року випуску, тому її просять повернути переплату коштів у розмірі 10 663 гривень. Про це йдеться у рішенні Ірпінського міського суду Київської області, опублікованому 4 грудня 2025 року.
Жінка перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Київській області та отримувала житлову субсидію на підставі заяви про призначення та надання житлової субсидії від 02.02.2024 року та декларації про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії 30.12.2021 року відповідно до Положення № 848. Їй призначено житлову субсидію. Відповідно до отриманої ПФУ рекомендації Міністерства фінансів України від 28.08.2025 року,13.02.2025 року встановлено, що при наявності транспортного засобу 2020 року виробництва, нею було подано заяву та декларацію про призначення житлової субсидії від 02.02.2024 року, але при цьому не було зазначено у розділі 4 Декларації наявність транспортного засобу 2020 року випуску. На підставі вищевикладеного, виплату житлової субсидії було припинено з вересня 2024 року, і як наслідок утворилась переплата житлової субсидії за період з 01.02.2024 року по 31.08.2024 року у розмірі 10 663 гривень. Вона була ознайомлена з обов'язком повідомити ПФУ про обставини, які можуть вплинути на виплату субсидії, проте вона не повідомила про них, що є зловживанням з її боку.
13 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» жінка надала суду письмові пояснення, в яких вказує, що у 2024 році подала заяву про призначення житлової субсидії, особисто заповнивши декларацію про доходи та майновий стан, видану їй в управлінні соціального захисту населення, у якій зазначила наявність у неї транспортного засобу легкового автомобіля 2020 року випуску. Перед поданням заяви, вона зверталась за консультацією до працівників соціального захисту, аби з'ясувати чи є наявність автомобіля підставою для відмови в призначенні субсидії, проте чіткої відповіді на поставлене питання не отримала, натомість їй було рекомендовано подати документи для розгляду. Під час подання заяви до територіального органу ПФУ працівником установи було здійснено перенесення інформації з її декларації до електронної системи. Після цього їй було надано на підпис роздруковані документи. З огляду на обставини її особистого життя, а саме: перебування в статусі одинокої матері новонародженої дитини, перебувала в стані психологічного та фізичного виснаження, змушена була залишити немовля вдома та поспішала повернутися до нього. Через це вона не мала змоги детально перевірити документи перед їх підписанням, що могло призвести до непоміченого викривлення чи втрати частини відомостей. Зазначає, що жодного умислу, щодо введення органу, що призначає субсидії в оману, з її боку не було. Навпаки надала правдиву інформацію про наявність транспортного засобу. Нею не здійснювалось жодних дій, спрямованих на приховування майнового стану або спонукання працівників до внесення неправдивих даних. Свідомо подала документи, розраховуючи на об'єктивне рішення органу соціального захисту, у тому числі й на можливу відмову у призначенні субсидії, про що повідомляла під час усної консультації. Отримавши виплати субсидії, не мала підстав сумніватися у правомірності такого рішення, тому використала отримані кошти на забезпечення базових потреб її дитини та її самої. Наразі її дитина ще не досягла дворічного віку та не адаптувалася до умов дошкільного закладу, що унеможливлює її працевлаштування та отримання стабільного доходу, у зв'язку з чим перебуває у скрутному матеріальному становищі, що не дозволяє їй повернути у добровільному порядку суми, які визначені надміру виплаченими.
Що вирішив суд?
Суд відмовив ПФУ в задоволенні позову. У справі відсутні докази на підтвердження викладених у позові обставин, а саме неподання рішень про нараховані суми субсидії, та період за яки вони були нараховані.
"Позивачем на підтвердження наявності надмірно сплаченої субсидії не надано рішення на призначення відповідачці субсидії, не надано рішення позивача про утримання надмірно виплачених сум житлової субсидії, яким встановлена сума 90 701 гривні надмірно виплаченої житлової субсидії, та період за який вона утворилась. Матеріали справи містять лише рішення позивача про відмову у призначенні житлової субсидії від 14.04.2025 року, в якому зазначено підстави: наявний транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло менше ніж 5 років та рахунок фактуру від 03.04.2020 року на придбання автомобіля. Зважаючи на відсутність у справі доказів на підтвердження викладених у позові обставин, а саме неподання рішень про нараховані суми субсидії, та період за яки вони були нараховані, всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах, тобто на користь відповідача. Таким чином, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено обов'язкових умов повернення надмірно нарахованих сум субсидії, як і порушення покладених на відповідача обов'язків, а також те, що така зміна вплинула на розрахунок субсидії та на визначення її розміру, а, отже, не доведено недобросовісність відповідача. Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за його недоведеністю", - наголосив суд.
Слідкуйте за нами у Telegram
