Ощадбанк наклав арешт на рахунки киянина та списав 15 548 гривень - чи стягнув суд компенсацію у розмірі 10 тисяч гривень

Листом від 20 червня 2024 року Ощадбанк повідомив клієнта, що на його поточні (карткові) рахунки накладено арешт, згідно з постановами державної виконавчої служби

Ощадбанк
Чоловік вимагає від Ощадбанку компенсацію у розмірі 10 тисяч гривень, бо його рахунки заблоковано та списано 15 548 гривень

Ощадбанк на підставі постанов державної виконавчої служби наклав арешти на рахунки чоловіка та списав 15 548 гривень. Він не може користуватися коштами та вимагає компенсацію у розмірі 15 548 гривень. Про це йдеться у рішенні Шевченківського районного суду Києва, опублікованому 15 липня 2025 року. 

В період часу з 22 квітня 2024 року по 15 травня 2024 року чоловік не міг з вини Ощадбанку здійснювати видаткові операції з цього банківського рахунку на суму 28 817 гривень, оскільки кошти, які надходили на цей рахунок, як зарахування пенсійних виплат та заробітної плати, були заблоковані та надалі списані банком. 22 квітня 2024 року отримав від банку повідомлення про накладення арешту на поточний (картковий) рахунок, в АТ «Ощадбанк» (Київська філія) - на суму 28 817 гривень.

Листом від 20 червня 2024 року Ощадбанк повідомив клієнта, що на його поточні (карткові) рахунки накладено арешт, згідно: постанови про арешт коштів боржника від 31 травня 2023 року, яка видана Шевченківським відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в межах суми 27 250 гривень; постанови про арешт коштів боржника ВП від 31 травня 2023 року, яка видана Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в межах суми 1 567 гривень. Банк зазначив, що при опрацюванні постанов, які надійшли до банку через АСВП (електронно), відповідь автоматично надсилається через АСВП (електронно). 7 червня 2024 року банком було списано з його банківського рахунку за ВП кошти на суму 13 980 гривень та 4 липня 2024 року - 1 567 гривень, а загалом 15 548 гривень. На думку клієнта накладення арешту банком на його рахунок, який призначений виключно для виплати пенсії та заробітної плати унеможливив отримання ним пенсійних виплат, заробітної плати, що призвело до порушення його конституційних прав. Банком були порушені положення ст. ст. 1066, 1068, 1071, 1073 ЦК України, і відповідно до положень ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», він повинен сплатити пеню у розмірі 54 гривень за період заборгованості з 22 квітня 2024 року по 14 травня 2024 року. Крім того, неправомірна поведінка банку спричинила йому моральну шкоду, яку він оцінив в 10 тисяч гривень та просив суд задовольнити цю вимогу на підставі ст. ст. 23, 1167 ЦК України; ст. ст. 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

"На адресу відповідача, була надіслана в установленому законом порядку постанова старшого державного виконавця про арешт коштів боржника від 31 травня 2023 року, відповідно до якої відповідачем було накладено арешт на кошти позивача, які обліковуються на рахунку. При цьому твердження позивача, що зазначений вище рахунок є рахунком зі спеціальним режимом використання, є помилковим, в силу укладеного між сторонами 14 червня 2013 року додаткового договору № 1 до договору № 1229301 про відкриття фізичній особі поточного рахунку для зарахування заробітної плати/пенсії та здійснення платіжних операцій з використанням платіжної картки за дебетово-кредитною схемою, та положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженою постановою Правління НБУ від 11 вересня 2017 року за № 89, положень ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження». У банку відсутні підстави для визначення статусу коштів, які обліковуються (надходять/залишились) на рахунок, як соціальні зарахування. Крім того, доводи сторони позивача щодо неправомірності дій, з накладення арешту на кошти на рахунку позивача та виконання платіжної інструкції є помилковими, оскільки позивачем не враховані положення ч. 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 1071, 1074 ЦК України. До того ж доводи позивача про те, що він фактично був позбавлений можливості користуватись своїми коштами та не мав можливості до існування, є неправдивими, оскільки Закон України «Про правовий режим воєнного стану» дозволяв позивачу користуватись його коштами, які обліковувались на рахунку, що і було здійснено позивачем. Безпідставними є і вимоги позивача про стягнення на його користь пені, відповідно до положень ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки не доведено належними і допустимими доказами факту порушення відповідачем прав позивача, а також позивачем проігноровані правові висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені в постанові від 25 січня 2022 року по справі № 761/16124/15. Як і необґрунтованими є вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди. Кошти в сумі 15 548 гривень були направлені на погашення заборгованості позивача, як боржника за виконавчими провадженнями", - заявили в Ощадбанку. 

Яким було рішення суду? 

Чоловіку відмовили у задоволенні позову. Суд не встановив неправомірність дій АТ «Державний ощадний банк України» щодо здійснення списання коштів на виконання вимоги державного виконавця.

Слідкуйте за нами у Telegram

Image
Оперативні новини та разбори: Україна, світ, війна

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Україна на часі Youtube
Інформатор у
телефоні 👉
Завантажити