Непереобраний, але легітимний? Що буде з владою Зеленського після 21 травня - прості питання
Володимир Зеленський залишається президентом України після п'яти років на посаді, незважаючи на відсутність виборів через війну. Розглянемо аргументи на підтримку його легітимності та виклики, з якими він стикається
21 травня 2024 року мали припинитися повноваження президента Зеленського, який рівно п’ять років тому став главою держави. Проте Зеленський залишиться на своїй посаді на невизначений термін, так само як депутати Верховної Ради, яких українці теж мали переобрати у 2024 році. До кінця війни вибори не проводитимуть. Чому рішення про скасування виборів було єдиним можливим варінтом, чи воно дійсно було одностайним, як ним намагаються скористатися вороги України та які загрози це може викликати всередині країни? Про все це - 7 простих питань, на які Інформатор знайшов відповіді.
1. Відміну виборів підтримала лише влада чи опозиція також?
Усі парламентські партії України підписали меморандум, згідно з яким вибори відбудуться лише після перемоги. Війна заважатиме чесному волевиявленню.
Це колегіальне рішення представників всіх партій, що присутні у парламенті. Воно відоме, як Меморандум, що був підписаний після зустрічі 10 - 12 листопада 2023 року у селі Тур’я Пасіка на Закарпатті. Меморандум був підписаний лідерами фракцій ВР та її спікером. В ньому значиться, що вибори відбудуться через пів року після перемоги.
2. Чи є політики в Україні та за кордоном, які дотримуються іншої точки зору
Навіть серед представників Партії влади щодо доцільності зміни термінів виборів через війну є протиріччя, хоча їх ніколи не висловлювали публічно. Зокрема, спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук говорив, що вибори є дуже важливими з огляду на те, щоб не було "застою у владі".
Стефанчук також відзначав, що Рада може переглянути передвиборче законодавство, яке унеможливлює проведення виборів під час військового стану. Навіть Володимир Зеленський особисто не заперечував можливості проведення виборів під час війни: заяву щодо цього він зробив у жовтні минулого року.
Щодо союзників України, то Євросоюз рекомендував провести вибори у 2024 році попри воєнні дії. Про те саме казали минулого року і у Держдепі США.
Тобто, ні. Єдиної точки зору щодо того, чи доречно відкласти вибори до перемоги, серед політиків не існує.
3. Чи має за законом Зеленський право керувати країною, якщо вибори не відбулися?
Переважно думка з цього приводу ось яка. Якщо вибори не відбулися, президент продовжує керувати країною, аж допоки не оберуть його наступника чи його самого не буде переобрано на другий термін. Експерти називають цей підхід принципом наступності влади, що реалізований у законодавстві України.
Він справді діє. Такий приклад з минулого: 2 квітня 2007 року президент Ющенко розпустив Верховну Раду і призначив дострокові парламентські вибори (чим викликав масштабну політичну кризу). Проте Рада цілком по закону продовжувала працювати ще півроку, аж до тих пір, поки ЦВК не оприлюднив результати вже нових виборів - 15 жовтня того ж року.
Про принцип наступності влади, за яким Зеленський має всі повноваження залишатися президентом до майбутніх виборів, Інформатору нагадав авторитетний політолог Володимир Фесенко. На його думку, історично склалося, що цей принцип є більш характерним для українського законодавства, ніж принцип легітимності влади, який так полюбляє країна-агресор Росія.
4. Чи правда, що вибори, якщо вони б відбулися, не дозволили б російському ІПСО розгойдувати супільство вкидами про нелегітимність Зеленського?
Тут є парадокс. Так, вибори не відбулися і російська пропаганда намагається розхтитати суспільство вкидами про те, що Зеленський не є легітимним президентом. Тобто його укази та розпорядження можна не виконувати на законних підставах. Мабуть це стосуватиметься й законодавства про мобілізацію - у тлумаченні агентів Кремля.
Але навіть якщо б вибори відбулися, тезу про нелегітимність президента Росія все рівно б вкидувала. Вони б почали казати, що представництво на виборах було недостатнім для легітимності президента. Твердження б базувалося на тому, що доступ до голосування у деяких громадян був би обмежений.
Зокрема, було б ускладненим голосування:
- мешканців тимчасово окупованих територій (ТОТ);
- бійців ЗСУ на фронті;
- внутрішньо переміщених осіб;
- біженців, які покинули межі України та перебувають за кордоном.
Найбільш вразливою була б ситуація із мешканцями ТОТ. Факт, що вони не голосуватимуть на виборих означав би в тлумаченні російських пропагандистів, що Україна або визнає неповну легітимність новообраної влади, або визнає, що ТОТ більше не входять до складу української держави.
Тобто виходить, що ІПСО все рівно впливало би на політичну ситуаці в країні, незалежно від того, чи відбулися вибори, чи ні. Висновок: відтермінування виборів може й не дуже добра ідея. Але вона здається єдиною можливою у поточному розкладі.
5. Чи залишилися в Україні політики, які сумніваються в тому, що прийняте рішення про відтермінування виборів є законним?
Так, їх чимало. Наприклад, сумніви має народний депутат та спеціаліст з конституційного права Андрій Магера. В коментарі Інформатору він повідомив, що є єдиний орган, який може визнати чи не визнати законним рішення про проведення виборів після війни. Це Конституційний суд.
За словами Магери, Рада підготувала звернення до КС з цього питання. Проте судді КС його не отримали.
У свою чергу відомий юрист, представник фракції "Слуги народу" Федір Веніславський стверджує, що у законодавстві немає суперечностей щодо легітимності Зеленського, тому прихільники президента не будуть звертатися за тлумаченням норм законодавства до КС.
Переважна більшість скептиків, що робили заяви щодо порушення законів у зв’язку з перенесенням виборів, у партії Європейська солідарність Петра Порошенка. Проте керівники цієї партії теж погодилися щодо недоцільності виборчої кампанії під час війни та підписали Меморандум щодо переносу виборів.
6. Що думають громадяни України щодо виборів та легітимності Зеленського?
За даними актуального опитування КМІС, 84% українців вважають, що проводити вибори є сенс лише після війни, а 69% підтримують ідею, що Зеленський має залишатися президентом до перемоги. Це вказує зокрема, що теза російського ІПСО щодо нелегітимності Зеленського після 21 травня найімовірніше не знайде підтримку в українців.
7. Яким є найголовніший недолік рішення про скасування виборів у 2024 році?
Головна біда в тому, що оновлення органів влади - президента, парламенту, уряду - не випадково прийнято скрізь у демократичних країнах. Коли влада довго засиджується на своєму місці, вона припиняє слухати народ і робить ставку на силові структури.
Так відбувалося скрізь і завжди. От і Росія, де путін прописався у владі вже на 25 років, починала з реформ та інновацій, а закінчила масовими репресіями, вбивством опонентів, війною з Україною та міжнародною ізоляцією.
Про репресії та спроби тотального контролю вже кажуть і в Україні:
- э факти порушень з боку ТЦК та поліції, які залишаються без розгляду або не завершуються покаранням винних;
- є спроби необґрунтовано підвищити податки та «збирати данину» з бізнесу у ручному режимі.
- відомо про наміри поставити під тотальний контроль українські медіа. Тут можна згадати і обмеження мовлення телекомпаній, замість яких тепер один суцільний марафон. І заяви про необхідність заборони Телеграма, яка за фактом стала майданчиком для медіа;
- вибіркове правозастосування щодо лідерів опозиції. Наприклад, проти Порошенка порушено 130 кримінальних справ та це ще не кінець. Більшість звинувачень на його адресу сумнівні;
- відсутність чи ілюзія боротьби з корупцією, цькування антикорупціонерів та журналістів-розслідувачів.
- Усе це можна пояснити умовами війни. Але водночас це можуть бути спроби непереобраної влади встановити свою монополію у різних сферах та її нехтування законами та свободами громадян.
Майже про те саме кажуть деякі іноземні політики з кола союзників України. Найяскравіший приклад: візит Блінкена до Києва. 15 травня Блінкен висловив своє побоювання: важливо, щоб Україна не перетворилася на Росію. Він уточнив це побоювання необхідністю відновити боротьбу з корупцією.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
