За перше півріччя 2025 року кількість заяв від громадян України на притулок у країнах ЄС і Швейцарії зросла на 29% - до 16 тисяч. Найбільше звернень зафіксовано у Франції та Польщі
У першій половині 2025 року різко зросла кількість звернень українських громадян із проханням про притулок у країнах Євросоюзу та Швейцарії. За даними Агентства ЄС з питань надання притулку (EUAA), таких заяв за шість місяців зафіксували понад 16 тисяч. Це на 29% більше, ніж роком раніше.
Аналітики пояснюють: на відміну від тимчасового захисту, який українці нині отримують автоматично після перетину кордону ЄС, статус шукача притулку відкриває перспективу більш тривалого та гарантованого перебування в країні, де його надали. Особливо помітне зростання кількості звернень спостерігається у Франції, яка стала одним із ключових напрямків для українців.
Попри збільшення заяв від українців, у цілому Європа зафіксувала зниження міграційної активності. Загалом за січень-червень 2025 року країни ЄС+ отримали 399 тисяч заявок, що на 23% менше, ніж у першій половині 2024 року.
Причиною падіння стала різка зміна геополітичного контексту: після падіння режиму Асада в Сирії кількість заяв від сирійців обвалилася на дві третини. Це зсунуло баланс усієї статистики. На перше місце серед заявників вийшли венесуельці - понад 49 тисяч звернень (+31% до минулого року). Серед країн ЄС лідерами за кількістю нових заяв стали:
Крім венесуельців та українців, значну частку заявників склали: афганці - 42 тис. (10% від усіх звернень, тенденція до зниження), бангладешці та турки - по 17 тис., але з відчутним спадом, гаїтяни та малійці, чиї показники визнання заяв рекордно зросли - до 86% і 79% відповідно.
Водночас понад половина заяв надходить від громадян країн із дуже низьким рівнем визнання (менше 20%). Такі справи у 2026 році планують розглядати у прискореному режимі.
Попри те, що близько 4,3 млн українців уже користуються статусом тимчасового захисту в Європі, дедалі більше людей шукають більш стабільні юридичні гарантії. Найчастіше українці подають заяви у Франції (приблизно половина всіх звернень) та Польщі (третина). Цей тренд свідчить, що навіть через три з половиною роки після початку повномасштабної війни питання довгострокової інтеграції українців у ЄС стає дедалі актуальнішим