НБУ продав рекордний обсяг валюти у грудні: що буде з гривнею
Якщо врахувати обсяги видатків бюджету й міжнародної допомоги, а також значні потреби країни в умовах війни і сезонність видатків, то зростання чистого продажу валюти Нацбанком у грудні не виглядає вісником апокаліпсису
НБУ у грудні продав рекордний обсяг валюти. Але курс гривні оновивлює історичний максимум щоденно протягом останнього тижня. І водночас: міжнародні резерви НБУ ‒ на рекордному рівні, а Україна отримала найбільший обсяг міжнародної допомоги за місяць. Про те, що відбувається на валютному ринку України розповів директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський у колонці для УП, опублікованій 10 січня.
Чому НБУ продав рекордний обсяг валюти у грудні 2024 року?
Оборона України від агресора потребує використання значних ресурсів. Якщо у 2021 році видатки бюджету до ВВП становили 27,4%, то у 2024 році – вже 58,7%. Гарна новина в тому, що більшу частину ресурсів на фінансування дефіциту бюджету Україна отримує від міжнародних партнерів у валюті. Проте витрачаються бюджетні ресурси переважно в гривні, яку уряд отримує від НБУ в обмін на валюту від зовнішньої допомоги. Остання зберігається в міжнародних резервах.
“Тобто додаткова гривня потрапляє в обіг, коли фінансуються бюджетні видатки. Україна не може забезпечити свої зростаючі потреби в товарах (зокрема зброї) та послугах самостійно. Відповідно потрібен імпорт, а це додатковий попит на валюту. НБУ оцінює обсяги такого попиту і випускає на ринок валюту, яка має замістити гривню, що потрапила на ринок через бюджетні вливання. Якщо врахувати обсяги видатків бюджету й міжнародної допомоги, а також значні потреби країни в умовах війни і сезонність видатків, то зростання чистого продажу валюти Нацбанком у грудні не виглядає вісником апокаліпсису. Для прикладу, у грудні 2024 року Україна отримала від міжнародних партнерів близько 9,5 млрд дол., які значною мірою також спрямовувалися на фінансування бюджетних видатків, а чистий продаж валюти Національним банком становив 5,3 млрд дол. До того ж не варто забувати, що минулого року НБУ впровадив масштабний пакет пом’якшення валютних обмежень, що частково збільшив попит на валюту, водночас суттєво полегшив умови ведення бізнесу в Україні. Крім того, протягом другої половини 2023 – першої половини 2024 років на тлі зниження інфляції НБУ активно помʼякшував процентну політику, завдяки чому середньорічна облікова ставка знизилася до 13,7% у 2024 році з 22,4% у 2023 році. Гривневі активи залишалися привабливими, однак не настільки, як у 2023 році, що спричинило додатковий попит на валюту. Водночас пом’якшення процентної політики сприяло відновленню процесів кредитування в країні”, - зазначив Володимир Лепушинський.
Чи достатньо в НБУ залишилося валюти, щоб зберігати стійкість валютного ринку?
“Так. Надходження міжнародної допомоги у 2024 році, зокрема і в грудні, не лише компенсувало продаж валюти Національним банком та виплати за зовнішнім боргом країни, а й дало змогу наростити міжнародні резерви”, сказав Володимир Лепушинський.
За підсумками 2024 року обсяг міжнародних резервів сягнув 43,8 млрд дол. Резервів достатньо, щоб НБУ і надалі міг підтримувати стійкість валютного ринку, в тому числі компенсуючи структурний дефіцит валюти на ринку, та згладжувати курсові коливання. У 2025 році Україна розраховує отримати близько 38 млрд дол. від партнерів. Отже, спроможність НБУ підтримувати достатній рівень міжнародних резервів та забезпечувати стійку ситуацію на валютному ринку залишиться високою.
Якщо НБУ продав так багато валюти, чому гривня стрімко девальвувала?
“По-перше, девальвація не була стрімкою, насамперед завдяки активній участі НБУ. Гривня у грудні 2024 року послабилася до долара на 1%, водночас, приміром у грудні минулого року, – на 4,5%. До євро курс гривні майже не змінився, що пов’язано зі зміцненням долара відносно євро”, - зазначив Володимир Лепушинський.
Загалом за підсумками 2024 року курс гривні до долара США послабився на 10,6%. Такі темпи девальвації обмінного курсу гривні компенсувалися вищими процентними ставками за гривневими інструментами та дали змогу зберегти їхню вигідність для вкладників.
“По-друге, в НБУ немає завдання зберігати курс на незмінному рівні. Від фіксації курсу Нацбанк відійшов свідомо, ураховуючи всі ризики, що генерує цей режим (серед них ‒ ризик валютної кризи, реалізацію якого ми бачили у 2008 та 2014 роках). Завдання ж НБУ – зберігати стійкість валютного ринку”, - сказав Володимир Лепушинський.
Банкір підкреслив, що йдеться не про відсутність курсових коливань, а про такі коливання курсу (як в один, так і в інший бік), які не загрожуватимуть поверненню інфляції до цілі НБУ 5% на горизонті політики (до трьох років). Це завдання виконується.
“По-третє, за режиму керованої гнучкості курсу (який нині застосовується), напрям руху курсу визначається змінами в балансі між попитом та пропозицією валюти. Коли чистий попит на валюту (попит мінус пропозиція) зростає, гривня слабшає, коли знижується – гривня зміцнюється. НБУ ж покриває структурний дефіцит валюти на ринку, щоб курсова динаміка дійсно могла визначатися ринковими змінами і на неї не тиснув зумовлений війною значний дефіцит валюти. Крім того, Нацбанк згладжує надмірні курсові коливання”, - зазначив Володимир Лепушинський.
За словами банкіра, так і відбувалося впродовж усього періоду керованої гнучкості, зокрема і в грудні 2024 року. Курс гривні коливався в обидва боки як впродовж більш тривалих періодів, так і в розрізі окремих днів. Однак загалом у грудні переважно відбувалося зростання попиту на валюту, зокрема на тлі сезонних чинників. Як наслідок, гривня помірно послабилася.
Чи збільшився наприкінці року попит на готівкову валюту?
“Ні. У грудні на готівковому сегменті валютного ринку чистий попит зберігався на рівні попереднього місяця, а різниця між готівковим та офіційним курсами становила близько 1%. Загалом упродовж 2024 року вдалося суттєво посилити зв’язок між готівковим та безготівковим ринком. З одного боку, наслідком цього є те, що послаблення офіційного курсу гривні впливає на відповідне послаблення курсу на готівковому ринку”, - зазначив Володимир Лепушинський.
З іншого боку, готівковий ринок більше не живе окремим життям, коливання на ньому не є настільки значними, як у попередні періоди, а дії НБУ, націлені на збереження стійкості валютного ринку, позитивно впливають і на його готівковий сегмент.
Що буде на валютному ринку далі?
“Велика війна триває вже майже три роки. За цей період нам вдавалося зберігати контроль в умовах ще тих випробувань. Приміром, коли обсяги міжнародної допомоги (в перші місяці вторгнення чи на початку минулого року) були дуже обмеженими. Зараз маємо достатній обсяг міжнародних резервів (повторюся, 43,8 млрд дол. на кінець грудня), натомість на 1 березня 2022 року він становив 27,6 млрд дол. З’явилося набагато більше конкретики стосовно міжнародного фінансування, зокрема завдяки механізму ERA Loans (країни-партнери надають безповоротну позику України під заставу доходів від знерухомлених активів РФ)”, - підсумував Володимир Лепушинський.
За його словами, для забезпечення стійкості валютного ринку та поступового сповільнення інфляції до цілі 5% НБУ у грудні підвищив облікову ставку до 13,5%. Це рішення підтримало інтерес до гривневих активів – у грудні зростали як строкові вклади у гривні, так і портфель гривневих ОВДП, у тому числі через підвищення номінальних ставок за цими інструментами.
“Отже, НБУ має достатньо інструментів для збереження стійкої ситуації на валютному ринку й надалі”, - каже Володимир Лепушинський.
Як повідомляв Інформатор, 3 млрд євро надійшло до держбюджету від Європейського Союзу. Вперше ЄС спрямував кошти Україні, які будуть забезпечені доходами від заморожених активів РФ у межах ініціативи країн G7 ERA. Про це 10 січня повідомляє Міністерство фінансів.
ERA передбачає спрямування Україні 50 млрд доларів США, які будуть забезпечені майбутніми доходами від заморожених активів Росії. Внесок ЄС складає 18,1 млрд євро (20 млрд доларів США). Очікується, що кошти від Європейського Союзу будуть надходити частинами до кінця 2025 року.
Заморожені активи Центрального банку Росії в ЄС сягають 210 млрд євро і становлять більшість таких знерухомлених активів у всьому світі за офіційними даними ЄС. Залежно від рівня відсоткових ставок, доходи від цих активів наразі оцінюються у 2,5-3 млрд євро на рік.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
