Наскільки вигідно купувати гривневі ОВДП від Мінфіну, пояснив експерт
Якщо Мінфін продовжить знижувати дохідність за гривневими ОВДП, то на тлі інфляції, що зростає, ризикує втратити не тільки потенційних покупців даних паперів серед громадян, а й спровокувати зменшення вже наявного у населення портфеля
Вже з кінця весни в Мінфіні говорять про необхідність знайти до кінця 2024 року додаткові 400−500 млрд грн для покриття додаткових витрат скарбниці на армію, що становить близько $10−12 млрд, залежно від подальшої інтенсивності воєнних дій. Якщо не брати до уваги варіант запуску «друкарського верстата» (він суперечить домовленостям України з МВФ), то важливим джерелом фінансування воєнних витрат залишається випуск та продаж нових обсягів облігацій. Фінансовий аналітик Олексій Козирев розповів, наскільки вигідні інвестиції в цей інструмент.
“З огляду на підвищений норматив резервування, я прогнозую поступове зростання портфеля банків до рівнів близько 860−870 млрд грн в еквіваленті. Тобто саме в межах потенційного зростання портфеля на ті близько 72−73 млрд гривень, якими вони зможуть закрити норматив, що зріс. При цьому раніше сформований портфель облігацій поки що зберігатиметься за рахунок перевкладання коштів банками від погашення паперів, що закінчуються за терміном, у нові. Тобто роловер, яким так пишається Мінфін, поки що зберігатиметься на рівні понад 110−120%. Принаймні, до кінця першого кварталу 2025 року, доки всі банки не закриють підвищений норматив щодо придбання бенчмарк-облігацій. При цьому НБУ має можливість і надалі підвищувати норматив резервування, тобто знову закручувати «монетарні гайки»: знову змушувати банки скорочувати вкладення в депсертифікати і купувати нові порції бенчмарк-паперів. Але цей процес не є нескінченним. По-перше, дуже обмежений обсяг сум, вилучених із депсертифікатів НБУ, які банки можуть розмістити у відносно «довгі» ОВДП. А по-друге, банкам потрібна буде підвищена гривнева ліквідність, оскільки, якщо інфляція буде вищою за депозитні ставки (та ще тепер і з підвищеним оподаткуванням), банкіри почнуть побоюватися відтоку коштів. І тому триматимуть значно більшу ліквідність, щоб забезпечувати можливий відтік вкладів. Тож із боку Нацбанку «перетиснути палицю» щодо постійного підвищення нормативу резервування та «загону» банків в ОВДП дуже небезпечно”, - зазначив Олексій Козирев.
Як зазначає аналітик, бізнес також поступово збільшить свої вкладення в облігації ще на 20−30 млрд грн — до 170−180 млрд грн в еквіваленті, але на більший обсяг теж розраховувати державі не варто. Крім того, в умовах зростаючої інфляції перед комерсантами все гостріше стоятиме питання економічної доцільності таких операцій навіть на відносно короткі терміни. Тому сильно «гратись» зі зниженням дохідності облігацій Мінфін не зможе, адже, інакше, підприємства почнуть виходити з облігацій, що негативно позначиться на загальному фінансуванні дефіциту бюджету. Населення станом на 16 жовтня поки що має на руках ОВДП на суму 69,16 млрд грн в еквіваленті, що досить мало (всього 3,98% від усього обсягу випущених облігацій), з огляду на те, що в банках у громадян та ФОП знаходиться еквівалент близько 1,2 трлн гривень. В результаті головними потенційними покупцями нових обсягів облігацій для фінансування додаткових воєнних витрат будуть банки (плюс ще 72−73 млрд грн), бізнес (додатково ще максимум 20−30 млрд грн) та населення.
“Саме кошти громадян для держави можуть бути єдиним дуже значним резервом залучення ресурсів на фінансування бюджету. Але для залучення цих коштів саме в ОВДП Мінфіну доведеться серйозно попрацювати. Річ у тім, що за високого рівня інфляції (а вона зараз буде вищою, ніж прогнозує Нацбанк, навіть на офіційному рівні, в тому числі й через останні нововведення депутатів щодо податків та зборів) громадяни не триматимуть гроші на гривневих депозитах та вкладах за раніше діючими ставками. Тому банкіри будуть змушені поступово «рухатися» вгору за своїми депозитними ставками, якщо не хочуть втратити вкладників. Цей процес уже розпочався. Декілька великих банків зі значними обсягами коштів населення в їхніх пасивах вже підвищили свої ставки в гривні на 0,25−0,5% річних, залежно від термінів. А їхні колеги меншим калібром вже з місяць-два змушені підвищувати свої ставки на 0,5−1% річних, щоб утримати вкладників”, - каже Олексій Козирев.
Аналітик зазначає, що на цьому фоні Мінфіну (навіть за такої очевидної вигоди, як відсутність оподаткування доходів за ОВДП) на фоні конкуренції з банками за кошти громадян знижувати надалі дохідність облігацій особливо не вийде.
“За активної рекламної компанії та дохідності ОВДП вище за рівень депозитних ставок, за моїми розрахунками, громадяни можуть перевкласти в облігації із депозитів до 120−180 млрд грн протягом найближчих 3−6 місяців. За такий обсяг фінансування бюджету Мінфіну варто поборотись. Для населення головною мотивацією в цій історії може бути лише дохідність ОВДП понад або, принаймні, на рівні інфляції. Тому, доки банки докуповуватимуть бенчмарк-ОВДП для виконання підвищеного нормативу, Мінфін ще може розраховувати на поточний рівень вартості залучення ресурсів. При первинному розміщенні держоблігацій ще можна ставити обмеження на обсяг їх продажу на одному аукціоні, щоб за рахунок конкуренції між банками щодо їх придбання знижувати дохідність. Але потім, коли це джерело поповнення бюджету вичерпається, без підвищення ставок дохідності ОВДП (щоб масово і у великих обсягах залучати кошти населення) до рівня інфляції, що діє на той момент, і бажано «трохи вище» — Мінфіну вже не обійтися”, - каже Олексій Козирев.
На думку аналітика, Міністерству фінансів доведеться попрацювати і над підвищенням ліквідності вторинного ринку гривневих ОВДП, який за своїми обсягами поки що точно замалий.
Вторинний ринок ОВДП
Що буде з гривневими ОВДП у 2024 році — першому півріччі 2025 року
“Найімовірніше, Мінфін поки що намагатиметься максимально продати облігації банкам (переважно бенчмарк-випуски ОВДП). Це ресурс у близько 72−73 млрд грн максимум до кінця року. До 20−30 млрд грн ще може докинути бізнес. Але вже до наступного року це джерело вливань до бюджету «закінчиться» і ставки за гривневими ОВДП, щоб залучити населення, Мінфін буде змушений підвищувати. Починати йому доведеться з підвищення своїх дохідностей щонайменше на 0,5−1% річних у гривні на всі терміни розміщення облігацій, що наразі діють (здебільшого від 1 року і вище)”, - каже Олексій Козирев.
Аналітик зазначає, що у громадян зазвичай немає грошових заощаджень понад 1 рік і вони відкладають переважно гроші на якісь великі покупки чи події. Тому для того, щоб забезпечити цю специфіку заощаджень населення, Мінфіну доведеться повернутися до практики розміщення облігацій зі строками на 6−9 місяців та 1 рік зі сплатою відсотків, якщо не щомісяця, то хоча б раз на квартал. Ці строки кореспондують з традиційними строками для вкладів і будуть звичнішими та зручнішими пересічним українцям-інвесторам в ОВДП.
“Якщо Мінфін продовжить знижувати дохідність за гривневими ОВДП, то на тлі інфляції, що зростає, ризикує втратити не тільки потенційних покупців даних паперів серед громадян, а й спровокувати зменшення вже наявного у населення портфеля. У цьому випадку ресурси цих гравців підуть або на придбання товарів, що призведе до збільшення цінового тиску за рахунок зростання попиту, або у валюту, і на нас чекає нове зростання курсу”, - прогнозує Олексій Козирев.
Де можна придбати облігації
Найпростіший шлях – подивитися у «Дії». На головній сторінці натисніть на «Військові облігації» по центру екрана. Там можна обрати і на який термін хочете інвестувати гроші та вибрати продавця. Через «Дію» продавцями виступають Сенс-Банк, брокерські компанії "КІНТО", ICU, Bond UA. А також можна вказати кількість облігацій, які хочете придбати. За 1 транзакцію можна придбати облігації на суму до 400 тис. грн.
Облігації також можна придбати не через «Дію» у банків-партнерів або у брокерських компаній. На сайті Мінфіну дають перелік. Це такі установи: Укргазбанк; Укрексімбанк; Банк Південний (від 1 тис. грн); ПУМБ; Ощадбанк; ПриватБанк; Sense Bank; Кредобанк; ОТП Банк (від 10 тис. грн); Райффайзен Банк; Таскомбанк; Монобанк; Credit Agricole; Банк Кредит Дніпро; брокерські компанії ICU; «Універ Капітал»; «Дрегон Капітал»; Western Invetments Group; «КІНТО»; Eavex Capital. Також якщо купувати облігації у брокерських компаній зі своїх карток, банки можуть стягувати невелику комісію за оплату коштів з рахунку.
При цьому у кожній з вказаних фінустанов можуть бути свої комісії та плата за брокерські послуги та умови. Наприклад, у ПриватБанку оплата при купівлі облігацій за 1 раз може становити від 800 грн і більше (незалежно від кількості облігацій), відповідно є сенс вкладати лише великі суми від 50 тис. грн та на довший строк, щоб не піти у мінус. Для порівняння: у Монобанку та Sense Bank таких комісій немає та можна купувати по 1 облігації.
Кошти гарантовані державою та обов’язково будуть виплачені. Якщо коштів на рахунку недостатньо, відповідно облігації не будуть придбані. Облігації в іноземній валюті можуть принести набагато менше прибутку. Хоча помітно більше, ніж на депозитах банків. А їх придбати можна лише за валюту облігації – євро чи долар. За долар у Мінфіні обіцяють 4,6-4,79% річних, за євро – 3,11-3,25% річних, хоча фактично вийде дещо менше через умови продавців.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
