Мінфін буде продавати ОВДП частіше, але у ВР сумніваються, що це допоможе наповнити бюджет
Тим часом нардепи вимагають збільшити фінансування Інституту національної пам’яті та Суспільного телебачення
Міністерство фінансів України, яке у вересні збільшило пропозицію гривневих облігацій внутрішньої держпозики з трьох випусків до чотирьох, у жовтні розширить їх до шести. Це необхідно для залучення коштів у бюджет в умовах, коли нардепи підвищили видатки, а голосів на збільшення податків не знайшли. Щоправда очільниця бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа вважае маймовірним план профінансувати зростання видатків держбюджету-2024 на 216 млрд грн за рахунок ринку облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП).
Що пропонує Мінфін
Згідно з графіком розміщення ОВДП на четвертий квартал, опублікованим на сайті Мінфіну, на додаток до паперів, що пропонувалися на останніх аукціонах, із погашенням 1 жовтня 2025 року та 9 лютого 2028 року, буде запропоновано папери з погашенням 20 травня і 28 жовтня 2026 року та 12 травня і 29 вересня 2027 року.
У листопаді-грудні, відповідно до графіка, кількість пропонованих на аукціонах випусків знову скоротиться до чотирьох, як це було у вересні: з погашенням через 1 рік, 2 роки, 3 роки й 3,3−3,2 року. Крім того, опублікований графік передбачає проведення шести аукціонів із продажу річних доларових облігацій: 8, 15, 22 і 29 жовтня, а також 12 і 19 листопада, тоді як аукціони з облігацій у євро поки що в графіку відсутні.
Голова Бюджетного комітету розповіла, чому сумнівається у виконанні збільшеного плану розміщень ОВДП
Ухвалені в середині вересня правки до держбюджету-2024 передбачають додаткове фінансування дефіциту до кінця року на 216 млрд грн коштом ринку ОВДП: обсяг залучення збільшено до 742,02 млрд грн за обсягу погашень 386,01 млрд грн. Урядовий проєкт держбюджету-2025 передбачає розміщення ОВДП на 579,22 млрд грн за обсягу погашення на 561,98 млрд грн.
«Ми порахували, що для його (плану) виконання Мінфіну треба на кожному аукціоні до кінця року розміщуватися на 27 млрд грн. Я думаю, це малоймовірно, тому що середній показник за всіма аукціонами, згідно з моїми підрахунками, становить 10,3 млрд грн, проте на останніх чотирьох аукціонах було залучено 20,5 млрд грн, 20,3 млрд грн, 13,8 і 17,8 млрд грн відповідно», — сказала очільниця бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа.
Вона нагадала, що після ухвалення закону № 11417 про збільшення видатків держбюджету-2024 майже на 500 млрд грн на безпеку й оборону план внутрішніх запозичень збільшено до 742 млрд грн. Водночас голова комітету зазначила, що Національний банк України допоміг у цьому питанні завдяки його останнім рішенням щодо підвищення нормативу обов'язкового резервування та ліміту покриття резервів держоблігаціями.
«Плюс Мінфін постійно проводить консультації з банками і фактично просить їх купувати ОВДП. Це все допомагає, але, знову ж таки, я не вважаю, що план буде виконано на 100%», — резюмувала вона.
Водночас Підласа уточнила, що ухвалену в першому читанні в законопроєкті № 11416-д норму про збільшення податку на прибуток банків цьогоріч із 25% до 50% не врахували під час розрахунку доходів у правках до держбюджету-2024. За її словами, 28 млрд грн додаткових надходжень від такого підвищення можуть стати компенсатором недовиконання плану розміщень ОВДП. Голова бюджетного комітету також погодилася з думкою Мінфіну, що ресурс ринку ОВДП для подальшого фінансування держбюджету після завершення 2024 року практично вичерпано, і основним джерелом залишається зовнішнє фінансування.
Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики вимагає більше грошей
Проектом бюджету на наступний рік передбачено, що Український інститут національної пам’яті в 2025 році отримає майже 70 млн грн фінансування. Це на 4,2 млн грн менше, ніж в 2024 році. Народні депутати – члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики вважають, що це є недофінансуванням.
Член Комітету Володимир В’ятрович наголосив: «Ми можемо говорити про потреби української культурної дипломатії, але якщо у нас не буде профінансований спеціальний інструмент української культурної дипломатії (Український інститут - прим. ред.), то, очевидно, ніякої культурної дипломатії не буде», - сказав Володимир В’ятрович.
Також парламентарі зазначили, що для Державної служби з етнополітики та свободи совісті виділено 10 млн грн для роботи з національними меншинами. Така сума є занадто малою для цього напрямку діяльності, який «моніториться Єврокомісією».
Голова підкомітету з питань культури Микола Княжицький, серед іншого, згадав про скорочення фінансування Інституту національної пам’яті. Орган нині має багато завдань, які потребують розв’язання та також впливають на євроінтеграцію України. За підсумками засідання голова Комітету Микита Потураєв поінформував, що всі пропозиції щодо збільшення фінансування окремих інституцій та програм буде сформовано як правки Комітету і подано до пронкту Бюджету на 2025 рік.
В свою чергу, голова комітету з питань свободи слова ВРУ Ярослав Юрчишин запропонував виділити додаткові 500 мільйонів гривень для Суспільного мовлення в 2025 році.
“Я надіслав пропозиції до бюджетного комітету щодо перерозподілу коштів на наступний рік. Пропоную зменшити фінансування телемарафону на 100 мільйонів та утримання автомобільних доріг державного значення на 400 мільйонів і спрямувати ці кошти Суспільному. Також пропоную виділити додаткові 200 мільйонів гривень на Нацраду з питань телебачення і радіомовлення. Ці кошти можна взяти з утримання доріг та вулиць місцевого значення”, - написав він.
Підвищення податків в Україні
Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №11416-д історичне велике збільшення податків на 58 мільярда гривень в цьому році та 137 мільярда гривень в наступному. Про це 17 вересня повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Отже, документом передбачено:
- підвищення військового збору з 1,5% до 5%,
- збільшення податків на 1-2 групу ФОП,
- авансові внески на АЗС,
- 1% на всіх форм ФОП 3 групи,
- 25% прибутку на фінустанови,
- помісячна звітність ПДФО (для економічного бронювання),
- 50% податок на прибуток банків у 2024 році.
Поки що цей закон не прийнято, хоча міністр фінансів сергій Марченко вважає, що без підвищення податків закрити бюджетні потреби неможливо.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
