На клієнтку ПриватБанку відкрили віртуальну картку з кредитним лімітом та списали 49 920 гривень - чи повернув суд кошти

Порадившись зі знайомими та рідними, клієнтка ПриватБанку вирішила повністю сплатити кошти за кредитом договором та закрити його

ПриватБанк
На клієнтку ПриватБанку відкрили віртуальну картку та заволоділи коштами у розмірі 49 920 гривень

Жінка отримала повідомлення про зняття відсотків за користування кредитними коштами у сумі 2 371 гривні. Згодом з'ясувалось, що невідомі особи відкрили на її ім'я віртуальну картку з кредитним лімітом та зняли 49 920 гривень. Вона вимушено сплатила фінустанові 50 911 гривень, не отримавши належної допомоги. Про це йдеться у рішенні Нововолинського міського суду Волинської області, опублікованому 20 листопада 2024 року.

7 серпня 2023 року невстановлені особи з кредитної карти, відкритої за допомогою додатку «Приват-24» в АТ КБ «ПриватБанк» на її ім'я, зняли кошти у сумі 49 920 гривень. Про дані обставини довідалась з повідомлення 31 жовтня 2023 року, коли її повідомили про зняття відсотків за користування кредитними коштами у сумі 2 371 гривні. Загалом, без її відома та дозволу банк стягнув з рахунку 4 867 гривень (на погашення кредитної заборгованості). За заявою громадянки відкрили кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України. Також, за даним фактом вона письмово звернулася у відділення АТ КБ «ПриватБанк» у Нововолинську та місцеву окружну прокуратуру. Не отримавши належної допомоги, вимушено сплатила фінустанові кошти в сумі 50 911 гривень.

На судовому засіданні жінка розповіла, що після телефонного дзвінку на гарячу лінію ПриватБанку дізналась, що на її ім'я відкрили віртуальну картку з кредитним лімітом 50 тисяч гривень. Кошти зловмисники зняли з банкомата, що знаходиться в Києві. Порадившись зі знайомими та рідними, вирішила повністю сплатити кошти за кредитом договором та закрити його. Тоді сильно перейнялася тим, що з її заробітної плати банком вираховуються щомісячні платежі. Ніяких підозрілих дзвінків, повідомлень чи то повідомлень на інші додатки, не отримувала.

"Картка була відкрита на ім'я позивачки через сервіс «Приват-24» 7 серпня 2023 року в системі дистанційного обслуговування клієнтів. Вхід в «Приват-24» був здійснений під її авторизацією, що передбачає введення вірного ім'я користувача та паролю входу. Крім того, при знятті коштів у банкоматі користувачем цієї картки був введений вірний ПІН-код. Саме клієнтка несе відповідальність за всі операції (дії), що супроводжуються авторизацією. Поведінка позивачки є суперечливою, хоча остання і стверджує, що відносно нею були вчинені шахрайські дії, однак вона повністю погасила усю заборгованість за кредитним договором. Саме звернення в правоохоронні органи не є доказом вчинення шахрайських дій і оскільки клієнтка справно користувалася послугами АТ КБ "ПриватБанк" згідно з укладеним договором, а з повідомленням про шахрайські дії звернулася до банку по спливу трьох місяців, за таких обставин вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню", - заявили у ПриватБанку. 

 Яким було рішення суду?

Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Скриншоти з сервісу «Приват-24», з повідомленням банку про відкриття кредитного рахунку, збільшення ліміту на ньому, а також зняття коштів з картки, підтверджують факт її інформування банком про операції по рахунках, тобто вжиття банком заходів безпеки.

"Те, що позивачка зареєструвавшись в додатку «Приват-24», з її слів ним не користувалася, не може обґрунтовувати те, що повідомлення банку їй були недоступні, чи то не були нею прочитані. Суд вважає необґрунтованими доводи позивачки стосовно того, що вона не вчиняла жодних дій, які призвели до передання стороннім особам конфіденційної інформації, а ні позивачка, ні її представник на обґрунтування своїх тверджень, не надали суду доказів того, що дії чи бездіяльність саме працівників банку сприяли незаконному використанню ПІН-коду, або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, зокрема отримані ними відомості з поліції, кіберполіції. Саме по собі звернення громадянки до поліції та внесення на підставі цієї заяви відомостей до ЄРДР, тобто початку досудового розслідування кримінального провадження не може безумовно свідчити про те, що третіми особами були вчинені шахрайські дії щодо позивачки. Також, у цьому випадку суд враховує поведінку позивачки і погоджується з відповідачем стосовного того, що вона є суперечливою. Так, вважаючи, що кредитні кошти позивачка не отримувала і договору на відкриття кредитного рахунку не укладала, вона все ж добровільно сплатила відповідачу кошти на погашення усієї кредитної заборгованості та протягом тривалого часу (три місяці поспіль), попри неодноразове списання коштів, ні до банку, ні до правоохоронних органів, не зверталася. На підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, суд вважає, що спірні кошти були перераховані банком на виконання умов кредитного договору, а решта списані з рахунку позивачки банком як відсотки за користування кредитними коштами, тобто на підставі того ж укладеного між сторонами договору (відкриття кредитного рахунку) і оскільки цей договір не був розірваний сторонами і позивачка не ставить вимог щодо його розірвання чи то визнання недійсним, тому немає підстав вважати, що кошти є безпідставно набутими АТ КБ «ПриватБанк». Оскільки кошти набуті відповідачем на достатній правовій підставі і такі підстави не відпали, договір укладений між сторонами не був визнаний недійсним чи неукладеним, суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку позивачка необґрунтовано звернулася до суду з позовом про повернення їй коштів, а тому суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі", - наголосив суд.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube