Монобільшості немає, армії потрібно більше грошей, омбудсменку не звільнили: як розпочалася перша цього року сесія Верховної Ради

Перше сесійне засідання парламенту у 2022 році відкрилося у супроводі звуків вуличного мітингу ФОПів біля стін Ради. Втім, «під куполом» мітингувальників було практично не чути, хоч і добре видно у великі парламентські вікна. Але депутати не підходили близько до вікон, оскільки шлях перегороджували парламентські журналісти та журналістки, що скучили за спілкуванням з нардепами. Були у тому числі журналісти Інформатора.

Ця сесія розпочалася нервово. Спочатку до порядку денного були включені важливі, але явно не найважливіші на даний момент законопроєкти. «Слуги» не захотіли обговорювати «під куполом» термінові питання оборони, національної безпеки та бойового забезпечення Збройних Сил України.

І тут же керівництво Ради натрапило на фактичний саботаж їхніх проєктів рішень.

Чому у монобільшості немає більшості голосів

Зі старту Рада відмовилася йти на поводу в ініціативи Офісу Президента та звільнити з посади омбудсменку Людмилу Денисову. 202 голоси – явно не той результат, який би влаштував Банкову у цьому питанні, а Денисова зберегла за собою посаду.

Після цього «слуги» – навіть разом із «За майбутнє» (Коломойського), «Довірою» (Веревського) та з окремими лояльними Банковій членами «Голосу» – все одно не зуміли отримати 226 «за» включення до порядку денного досить популістського президентського законопроєкту про подвійне громадянство та проєкт про економічні паспорти українця, який експерти-економісти вже називають «труною для української економіки». Також депутати провалили голосування за проєкт закону, який передбачає кримінальну відповідальність за підробку сертифікатів COVID.

Злі язики у кулуарах Ради заговорили про фактичний бунт у монобільшості. Щоправда, розмови ці частіше йшли в режимі only off-records. Але, як кажуть, рахунок – на табло.

А на табло сьогоднішнього засідання парламенту картина маслом: жодна законодавча ініціатива, знакова для влади, у першій половині робочого дня не отримала заповітних 226 голосів. Причин такої нелояльності досить великої частини «слуг» своїм же представникам від влади багато, у кожного свої. Але поки що про них публічно говорити немає бажання ні в кого – можливо, є ще надія згладити протиріччя в партії влади.

«Україні потрібні зараз чіткі відповіді влади на ситуацію у сфері безпеки та оборони, і в енергетиці. Найкращий подарунок, який міг би зробити президент у день свого народження – виступити у Раді та отримати підтримку. Президенту слід хоча б на якийсь час забути про політичні рейтинги, власні амбіції і почати працювати на користь усієї держави.

Те, що ми сьогодні бачимо і чуємо, на жаль, не дає впевненості людям. На відміну від дипломатів, евакуйованих із посольств, українцям евакуюватися нема куди. Це має пам'ятати наша влада і вселяти нам впевненість, не применшуючи при цьому проблему», - дорікнув ексспікер і голова міжфракційного об'єднання «Розумна політика» Дмитро Разумков свого нещодавнього політичного соратника, а тепер суперника – президента Володимира Зеленського.

Гроші на армію чи на дороги?

Тема, яку зараз обговорюють і в Україні, і у світі – як протидіяти агресивним планам Путіна щодо України. У кулуарах депутати кажуть про це охоче. Але законодавчі рішення під куполом приймати не поспішають.

Голова парламентської фракції партії «Європейська солідарність», п'ятий Президент Петро Порошенко під час брифінгу в Раді розповів про те, що, на його думку, необхідно зробити терміново.

«Ми знаємо, що на тактичному рівні, на рівні бригад у нас резерви (забезпечення військових – Ред.) існують. А ось на оперативному рівні вже є деякі проблеми забезпечення. А на рівні стратегічному – нуль! Тому ми повинні – хоча б для розгортання резервістів першої черги – забезпечити продовольство, пальне, медицину, обмундирування та забезпечення боєприпасами. Для цього терміново вже зараз потрібно провести тендери, і в жорсткій антикорупційній системі забезпечити Збройні сили. Не можна з цим тягнути жодного дня…», - наголосив Порошенко.

До сказаного він додав, що також терміново необхідно знайти можливість і на умовах спільного фінансування з органами місцевої влади розгорнути підрозділи територіальної оборони (ТРО), обладнати позиції для ТРО, озброїти їх. І вкрай необхідно також провести широку інформаційну кампанію серед населення, що робити кожному, якщо раптом трапиться найстрашніше і російські війська масово вторгнуться в Україну.

«Ми вимагаємо, терміново внести до порядку денного і розглянути питання змін до бюджету щодо збільшення фінансування армії, і вже цього тижня це профінансувати. Додатково до цього пропонується терміново ухвалити Закон про кримінальну відповідальність за колабораціонізм...», - наголосив п'ятий Президент.

Позицію Петра Порошенка підтримав його колега по фракції Володимир В'ятрович. Окремо розкритикувавши спосіб комунікації керівництва країни та громадян у темі можливого військового загострення.

«Мені здається, що ми маємо проблеми з комунікаціями у цій сфері. З одного боку, нам постійно кажуть, що немає причин для занепокоєння, що все під контролем. З іншого боку, той же глава міноборони Резніков звертаючись до іноземних журналістів, лякає країни Європи можливими масами біженців, які рятуються від війни в Україні. З одного боку, президент Зеленський спочатку кличе всіх на травневі шашлики, і відразу в інтерв'ю західній газеті передбачає можливу російську окупацію Харкова. Так це не робиться. Тому що такий розрив між комунікаціями всередині українськими та зовнішніми не працюватиме. Ми не живемо в умовах часів «залізної завіси» і маємо можливість отримувати інформацію з різних джерел», - повідомив Інформатор Володимир В'ятрович.

До того ж на думку депутата, звертаючись до українців як до маленьких дітей, президент Зеленський пропонує просто «заспокоїтися і все». При цьому Зеленський «не пояснює причин такого спокою, не називає чому ми всі власне маємо бути спокійними». І В'ятрович називає однією з таких можливих причин для спокою, якби парламент розглянув та ухвалив законопроєкт про збільшення грошового забезпечення для військовослужбовців.

З колегою-парламентарієм не згоден представник партії «Слуга народу» Юрій Камельчук, оскільки вже у 2021 році парламент ухвалив закон про Держбюджет, у якому і так прописані рекордні за весь час незалежності суми видатків на оборону. Депутат вважає це й зараз достатнім для фінансування української армії.

«Говорити про те, що ми не збільшуємо фінансування для армії, це буде неправдою. Якщо говорити конкретно про розмір заробітної плати для військовослужбовців, то це питання зараз на розгляді та вирішенні у Міноборони. Конкретніше, у міністра оборони Резнікова, котрий якраз і має зараз обговорювати це з Кабміном, з Мінфіном, і підготувати пропозиції – де знайти додаткові джерела фінансування для збільшення цієї зарплати (військовослужбовців – Ред.)», - прокоментував Інформатору Юрій Камельчук.

Представник партії «Голос» у парламенті Ярослав Железняк при цьому вважає, що влада не має зараз зацікавленості додатково асигнувати Збройні сили.

«Влада в останній момент, звичайно, зрозуміє, що треба посилювати фінансування армії та давати додатково кошти на оборону. Але це буде завжди в останній з можливих для вирішення день, в останній момент, щоб включити в це рішення купу їхніх «шкурняків» і прихованих моментів, і щоб проголосувати відразу перше читання, за основу і відразу прийняти документ «загалом» . Заздалегідь, монобільшість цю проблему вирішувати явно не налаштовано», - жалкує нардеп, коментуючи Інформатору тему можливого підвищення фінансування для ЗСУ.

На думку Ярослава Железняка, у нас зараз бюджет зверстаний за нормами умовного мирного часу. Але зараз рівень загроз значно вищий, ніж ще рік тому. І тому рішення про збільшення фінансування армії могло б стати хорошим сигналом для українських військових, що суспільству вони не байдужі, і ми думаємо і дбаємо про забезпечення ЗСУ.

«Зараз усі додаткові кошти розподіляються владою на дороги та таке інше. Але за умов військової загрози логічно було б все-таки посилити фінансову підтримку саме військових. Дасть бог – військова загроза знизиться, і ми тоді запросто знову перерозподілимо ці кошти на інші напрямки. Але зараз – логічно було б посилити армію додатковими ресурсами», – резюмував депутат.

Міноборони та «слуги» не бачать зараз передумов для «великої війни»

З самого ранку голова Міністерства оборони Олексій Резніков заспокоював депутатів та журналістів. Очікуваний вал питань до міністра так чи інакше стосувався тривожної теми очікуваних масштабних військових дій проти України з боку Росії.

Глава військового відомства в кулуарах парламенту запевняв журналістів, що на цей момент РФ не завершила розгортання жодного ударного угруповання біля кордонів із нашою країною. Що, на думку міністра, могло б свідчити про підготовку близького наступу на Україну – якби такі угруповання було розгорнуто.

«Ви маєте знати, що наші Збройні Сили готові дати відсіч. Не хвилюйтесь із цього приводу, спіть спокійно. Не треба збирати усілякі «тривожні валізи», - повідомив журналістам міністр оборони Резніков.

Водночас, глава Міноборони особливо наголосив, що підстав очікувати, що завтра-післязавтра буде вторгнення Росії – з погляду військових та даних нашої розвідки – не існує, хоча така загроза «є в перспективі».

Побачивши голову фракції партії «Слуга народу» Давида Арахамія, що проходив повз, журналісти обступають його, щоб зрозуміти – що ж думають у монобільшості про війну РФ, яка, за деякими даними, може початися під час російсько-білоруських навчань у лютому 2022 року. Навчання відбуватимуться на півдні Білорусі, тобто поряд з українським кордоном, а також на заході – поблизу Польщі та Литви. Кількість військ, які будуть задіяні в цьому, поки що точно невідома.

Депутат не дивується позиції Олександра Лукашенка щодо готовності Білорусії підтримувати Росію у війні проти України.

«Наразі ситуація з можливим новим вторгненням штучно нагнітається через західні медіа. Але ж хіба ми не знали ще два роки тому, що Лукашенко – це потенційний другий фронт? А зараз ситуація напружується в ЗМІ штучно, це інформаційно-психологічна операція, і ще це гібридна війна: частково військова, частково інформаційна. Просто зараз інформаційний компонент – основний», – заявив у коментарі журналістам Давид Арахамія.

І сьогодні Рада таки проголосувала за звернення до ООН, Європарламенту, урядів та парламентів інших країн про «неприйнятність військового шантажу щодо України з боку РФ». «За» таке рішення віддали голоси 282 народних депутати.

А тим часом більше половини українців (якщо точніше, то 53,1%) не вірять, що президент Зеленський здатний захистити Україну і ефективно працюватиме як Верховний головнокомандувач у разі масштабного російського вторгнення. Такими є результати соціологічного опитування КМІС, проведеного 20-21 січня 2022 року.

Зокрема, 53,1% респондентів вважають, що у разі вторгнення Росії Зеленський не здатний ефективно спрацювати як верховний головнокомандувач.

Раніше повідомляли, що президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову із президентом Європейської ради Шарлем Мішелем. Сторони приділили основну увагу протидії російській агресії.

Інформатор також писав, що війна в Україні стане легкою прогулянкою для російських солдатів.

Також повідомляли, що розвідка попередила про нові можливі провокації Росії проти ОБСЄ. Нагадаємо, глава дипломатії ЄС пригрозив Росії «рішучими діями» у разі нової агресії проти України. Крім того, ми повідомляли, що НАТО відправляє кораблі та літаки до Східної Європи через загрозу вторгнення РФ в Україну.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте у нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал Viber можна тут.