Мобілізаційна економіка: чому Україна йде провальним шляхом - експерт про уроки історії

В Росії у 2023 році на повну міць відбулася мілітаризація економіки. І, незважаючи на санкції та втрати інвестиції, країна-агресор, відверто кажучи, на коліна дійсно не впала. Все це її очікує попереду, прогнозують економісти. Але Інформатор цікавить економіка Україна. Чи є у нашої влади якась концепція і розуміння важливості переходу на реальну мобілізацію економіки для перемоги у війні? Ми поговорили про це з Тарасом Загороднім і зробили вибірку історичних прикладів, з яких легко зробити певні висновки.

З чого починалася "економіка воєнного стану" України?

6 березня 2022 року прем’єр міністр Денис Шмигаль закликав до переходу на «економіку воєнного стану» і розповів про кроки уряду.

«Поки Росія втрачає на всіх фронтах, ми маємо швидко переходити до економіки воєнного стану: відбудувати ефективну роботу всіх необхідних підприємств, мобілізувати ресурси, створити нову логістику», – сказав він.

Він наголосив, що надалі кожен має почати працювати заради України та перемоги. Шмигаль анонсував кроки уряду для адаптації економіки до війни. Серед них – переговори з міжнародними установами про фінансову допомогу.

Він повідомив, що Європейський інвестиційний банк погодився перенаправити з інших проєктів на допомогу Україні 639 мільйонів євро, і Кабінет міністрів вже ухвалив потрібні для цього документи. Також Міністерство фінансів вже здійснило перший випуск військових облігацій і планує другий.

Крім того, держава вже почала розміщувати замовлення на підприємствах для покриття найбільш критичних потреб, сказав прем’єр міністр.

Міністр оборони України Олексій Резніков вранці 6 березня 2022 року також повідомив про перехід економіки на військові рейки. За його словами, українські виробництва продовжують роботу і виконують військові замовлення.

Тобто, на початку повномасштабною війни все наче звучало обнадійливо щодо переходу України на військові рейки. Проте, минуло майже два з половиною роки, а українці все ще живуть надіями та сподіваннями.

Прості приклади про те, що відбувається зараз

Як висловився Тарас Загородній «на даному етапі у нас все криве, косе і з великим запізненням».

«У нас переходом на мобілізаційну економіку ніхто не хоче особливо займатися. Кваліфікації немає, зате є ідіотські - іншого слову у мене немає - розмови, що мобілізаційна економіка - це радянщина. Хоча логіка мобілізаційної економіки під час війни, наприклад, у тих самих Сполучених Штатів Америки, Великобританії під час Світової війни – вона однакова. Перш за все – це скорочення споживання подвійної продукції, те що не відноситься до війни, щоб ресурси не витрачалися. Наприклад, в США були впроваджені обмеження щодо закупівлі нових автомобілів для фізичних осіб, обмеження споживання бензину, обмеження споживання продуктів харчування», - навів приклад Загородній.

А що у нас зараз, під час розпалу війни? Приклад з автомобілями він досить показовий. За підсумками 2023 року в Україні було продано нових легкових автомобілів більш ніж як на 105,5 млрд грн. – це у 1,6 разів більше, ніж 2022 року. При цьому приватні особи витратили на придбання нових автіво – близько 71,2 млрд грн. Найбільше було витрачено на придбання кросоверів Toyota RAV-4. Другу сходинку посіла марка BMW - лідером був BMW X5. На Mercedes-Benz припадає 10,9 млрд грн, і це є третій результат. Бестселером став Mercedes-Benz GLE (1061 од.).

«У нас під час повномасштабної війни немає обмеження імпорту. Наприклад, навіщо Україна імпортує машини престижних марок? Це ж вивіз валюти за кордон. Звідки валюта береться? З резервів національного банку. Або така цікава річ - у 2023 році Україна на 1 мільярд доларів імпортувала алкоголю. що, у нас немає куди гроші витрачати?», - каже Загородній.

Якщо говорити про виробництво озброєння, то наразі українська влада звітує про успіхи, але при цьому зміни у ВПК за два з половиною роки повномасштабної війни ніяк не можна назвати переходом до мобілізаційної економіки. Давайте коротко проаналізуємо досвід США та Великобританії у другу світову війну і подивимося аналітику про те, що зараз відбувається в Росії. Спойлер – ми побачимо однакову стратегію.

Як було у США

Яскравим історичним прикладом "мобілізації у війні" є Сполучені Штати.
Виділимо основні напрямки:

• Переведення усієї країни "на військові рейки" потребувало мобілізації самого уряду. Перед адміністрацією Рузвельта стояли такі завдання, як фінансування потреб війни та запровадження жорсткого економічного контролю, нормування ресурсів та керування робочою силою. У 1941 році Рузвельт створив Раду військового виробництва – WPB. WPB керувала переведенням промисловості "на військові рейки",
• Виробництво військових літаків зросло з 6 тисяч у 1940 році до 85 тисяч у 1943 році. Фабрики, які виготовляли шовкові стрічки, тепер виробляли парашути, автомобільні заводи будували танки, компанії, що займаються друкарськими машинками, перейшли на кулемети, виробники спідньої білизни шили москітні сітки, а виробники "американських гірок" перейшли на виробництво ремонтних платформ для бомбардувальників.
• WPB дбала, щоб кожна фабрика отримувала матеріали, необхідні для виробництва найбільшої кількості військових товарів у найкоротший термін. У 1942-1945 роках WPB контролювала виробництво зброї та припасів на суму 183 млрд доларів, це близько 40% світового виробництва боєприпасів.
• WPB досягла прогресу в перетворенні цивільної промисловості на військову. Чого тільки вартує приклад автомобільної індустрії – із загальної військової продукції автовиробники виготовили понад 50% авіаційних двигунів, 33% кулеметів, 80% танків і їх компонентів, 50% дизельних двигунів, 100% вантажівок, близько 20% літаків і близько 39% авіаційних деталей, вузлів та агрегатів.
• Була вирішена проблема безробіття – через проведення мобілізації воно сягнуло восени 1944 року найнижчого за весь час показника в 700 000 тисяч людей. Попит на робочу силу був настільки великим, що мільйони пенсіонерів, домогосподарок і студентів почали працювати.

Як під час війни була налагоджена економіка Великобританії?

Напередодні війни в 1938 році Британія витрачала на оборону 7% ВВП, а в 1940 році – вже 44%, в 1941-1944 роках витрати на війну становили більше половини ВВП (53-55%).

Як британцям вдалося досягти такого фантастичного рівня економічної мобілізації:

• Перше за все – витрати на війну відбувалися за рахунок обмеження споживання і інвестицій, які не мали оборонного спрямування. Нормування споживання і карткова система охопили половину обсягу споживчих товарів. Якщо для України головна економічна слабкість полягає в деіндустріалізації та енергетичної залежності, то для Британії 1930-х років головною слабкістю була неспроможність забезпечити себе продовольством.
• Друге – структурна перебудова економіки, збільшення виробництва всього, що потрібно для війни за рахунок того, без чого можна потерпіти. В 1930-х роках Британія була серед світових лідерів літакобудування, в 1939 році вона виготовила 8 тисяч літаків, в 1943-1944 роках річне виробництво літаків перевищило 26 тисяч одиниць, при чому в загальному випуску значно зросла частка важких бомбардувальників. В той же час майже вдвічі впало виробництво текстилю.
• Третє – перерозподіл людських ресурсів, який потребувала структурна перебудова економіки. Населення Британії в 1939 році становило біля 50 мільйонів, економічно активне населення – 20 мільйонів, з них 6% не мали роботи, 2% служили в армії. На піку війни (1943-1944) в армію було мобілізовано більше 20% економічно активного населення, а його чисельність не впала, а зросла до 22 мільйонів, безробітних не залишилося.

Заводи в Британці під час війни працювали навіть під час бомбардування німецькою авіацією. Гітлерівська Німеччина здійснювала величезні авіарейди на промислові об’єкти, а також бомбардувала міста, щоб зламати волю британців до спротиву.

Що прямо зараз відбувається з економікою Росії?

Росія остаточно перейшла на військову економіку. Кремль витрачає на війну більше, ніж на охорону здоров'я та освіту. Москва перетворює пекарні і навіть навчальні класи на інструменти для нарощування виробництва озброєнь. В торгового центру "Італмас" в Іжевську, наприклад, виробляють ударні безпілотники "Ланцет" для війни в Україні.

"Це один із багатьох торгових центрів, пекарень та інших об'єктів цивільної інфраструктури, які перетворені на заводи з виробництва зброї після того, як Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році. Росіян також закликають працювати на заводах на шестиденному робочому тижні і бути волонтерами в рамках посилених військових зусиль. Існують навіть кадри з російського телебачення, які показують, як російські діти вчаться збирати деталі боєприпасів у майстернях", – пише The Telegraph.

Видання зазначає, що засекреченість російської оборонної промисловості і схильність офіційних осіб перебільшувати цифри в пропагандистських цілях ускладнюють оцінку точних масштабів переходу Росії до військової економіки.

"Але майже всі експерти сходяться на думці, що він реальний, небезпечний і відбувається повним ходом", – йдеться у матеріалі.

За офіційними даними, Росія збільшила військові витрати з 2,7% ВВП у 2022 році, 3,9% у 2023 році до 6% – або близько третини всіх державних витрат – у 2024 році. Однак реальна цифра може бути значно більшою.

Наприкінці минулого року Міноборони Росії звітувало що вже вироблено 1 530 танків і 2 518 бойових броньованих машин. Це означає збільшення виробництва танків на 560% з лютого 2022 року. Виробництво бойових машин піхоти зросло на 360%, а бронетранспортерів – на 350%.

Що робить Україна?

З того, що ви прочитали вище – практично нічого. Можливо, ми не все знаємо. Багато економічної інформації під час війни все ж таки засекречено. Але з відкритих джерел нам всім відомо, що ні експорт важливої продукції (не тільки зерна, а гірничо-металургійної та іншої продукці), ні імпорт НЕ першочергової продукції - не припиняється. У нас шалений дефіцит робочої сили, і проблеми з виробництвом зброї.

І хоча міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін заявляє, що у 2024 році український оборонний сектор збільшиться у 6 разів – це не викликає оптимізму. Загалом в Україні працюють 500 військово-промислових підприємств. З них 100 - державних і 400 - приватних. Кількість працівників оборонного сектору становить близько 300 тис людей.

Окрім цього, за 2023 рік, за словами Камишіна Україна сильно наростила виробництво боєприпасів. Кількість вироблених мінометних боєприпасів збільшилась у 48 разів, виробництво артилерійських снарядів - у 2,8 раза.

Своєю чергою, віцепремʼєр-міністр цифрової трансформації Михайло Федоров підтвердив ціль, яку раніше повідомляли президент Володимир Зеленський, Україна має плани виробити понад 1 мільйон дронів у 2024 році.

Над цією метою в Україні вже працюють 200 компаній з виробництва БПЛА. Це все добре, але БПЛА – це не ракети, літаки та танки.

Чи можна виробляти військову продукцію під вибухами ракет? Тарас Загородній відповів зустрічним питанням – а як працювали заводи Великобританії під час авіа нальотів Німеччини?

«У нас є підземна інфраструктура ще з радянських часів. Наприклад, на Західній Україні є підземні приміщення, які недоступні для ракет. А як Ізраїль робить свою військову промисловість, маючі територією з Київську область? Так і роблять – риють підземні приміщення , ставлять ППО, все це можливо робити. У нас же є на території країни метро, шахти. А чому люди на Азовсталі могли так довго протриматися? Тому що там є захищені приміщення ще з радянського союзу . Вони є майже на кожному радянському заводі – досить глибокі, щоб ракети могли їх дістати. Тут питання організації. Якщо немає підземних приміщень – так рийте! Рийте в горах Карпат. Все рівно потрібно буде переносити туди виробництво. Тому тут питання тільки в організації, в ресурсі. А також, в знищенні монополій. А грошей в країні – купа. Але їх треба вливати в реальний сектор економіки, а не як у нас жирують банкірчики, витрачаючи гроші держави . Фактично ми всі зараз дотуємо банківську систему, а не реальну економіку», - каже Загородній

Проте, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 6 травня 2024 року відзначив, що сьогодні наша країна є європейським центром оборонної промисловості. І закликав вже Європу перейти до економіки та промисловості воєнного часу, щоб стримати агресію Росії. Тобто, влада України переконана, що економіка країни вже міцно стоїть на військових рейках.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.