Уряд та парламент Швейцарії розривають суперечності через проблему надання дозволу на реекспорт озброєння, адже в такому кроці вбачають відхід від традиційної політики нейтралітету
У Швейцарії активно обговорюють тему надання дозволу на передачу Україні зброї. Для того, щоб сприяти цьому процесу в парламенті країни виступив президент України Володимир Зеленський. Нейтралітет Швейцарії став запорукою політичного виживання та економічної могутності країни, тому будь-які зрушення в сторону його послаблення викликають значний опір. Натомість зростають також громадські настрої щодо того, що країна має бути більше залучена до припинення російської агресії.
У четвер, 15 червня, президент Володимир Зеленський у форматі відеоконференції виступив перед парламентом Швейцарії аби схилити депутатів до ідеї частково відійти від політики нейтралітету й підтримати Україну. Швейцарські політики ведуть палкі дискусії щодо того, чи можна дати дозвіл на експорт або реекспорт зброї до воюючої держави. За ідею надати можливість Зеленському виступити в парламенті проголосували самі депутати й такого раніше ніколи не було. Опозиція вважає, що це є формою тиску й погрожує бойкотувати виступ.
«Я знаю, що йде дискусія щодо реекспорту зброї. Я прошу дозволити Україні знову стати територією миру», — сказав він.
Те, що виступ Зеленського міг схилити шальку терезів не на користь кремля, очевидно, вважають і проросійські хакери з групи NoName. Вони атакували офіційний ресурс Женевського аеропорту, а також урядові сайти та портали країни якраз перед виступом Зеленського. Про це 13 червня повідомив Національний центр кібербезпеки Швейцарії, інформує агентство Reuters. Повідомляється, що ключові урядові сайти зазнали DDoS-атаки. Спецслужби Швейцарії остерігалися атак хакерів із метою зірвати відеоконференцію із Зеленським, але їм вдалося не допустити цього.
Швейцарія відмовляється розшукувати та арештовувати російські «брудні» гроші посилаючись на нейтралітет та банківську таємницю. А ще нижня палата парламенту 1 червня не підтримала законопроєкт, який дозволяє реекспорт озброєння швейцарського виробництва. Натомість верхня палата 7 червня офіційно схвалила поправку, яка дозволяє повноцінний реекспорт зброї, але є певні обмеження, зокрема це можна буде зробити тільки через 5 років після придбання. Дискусія триває, оскільки на розгляді парламенту перебуває ще кілька подібних законопроєктів, так що питання остаточно не вирішене. Ймовірно, швейцарці напряму голосуватимуть за нього на референдумі, адже пряма демократія широко використовується в країні.
Низка держав, серед яких Німеччина, Іспанія та Данія, уже зверталися до Швейцарії з проханням надати дозвіл на реекспорт Україні швейцарського озброєння. Йдеться про цілу лінійку товарів, зокрема БТР Piranha III, 35-мм боєприпасів для зенітних установок Gepard, патрони до кулемета та снаряди. Проте країна, відхилила заявки, і, як наслідок, отримала критику як всередині суспільства та з боку інших держав.
Швейцарія дотримується нейтралітету ось уже двісті років. Вважається, що це основа безпеки та процвітання країни, тому в країні настільки обережні з дозволом постачанням озброєнь. Майже 96 % громадян виступають за збереження нейтралітету.
Швейцарія відома своїми потужними фінансовими установами: банками, страховими компаніями та пенсійними фондами. Завдяки нейтралітету створено стабільну та передбачувану політичну атмосферу. Це робить країну привабливою для іноземних інвесторів: якщо ви вкладаєте гроші в економіку цієї країни, байдуже, яку політику проводить ваш уряд, ваші статки будуть захищеними. Нейтралітет також дає можливість Швейцарії підтримувати торговельні відносини з різними країнами та регіонами, навіть якщо вони воюють між собою.
Війни, які сколихували світ, завдяки нейтралітету, оминали країну стороною. Швейцарці, навіть, залишалися в прибутку в той час, коли решта країн палали. Гітлер думав про анексію цієї переважно німецькомовної країни, але після того, як швейцарці збили одинадцять «Мессершміттів», які без дозволу намагалися пролетіти через повітряний простір країни у Францію, Берлін ще раз зважив усі «за» і «проти». Зрештою Третій рейх відмовився від цієї ідеї.
Війна в Альпах була б складною, адже гори є ідеальним місцем для партизанської боротьби. Вигоди від захоплення були сумнівними, оскільки країна небагата природніми ресурсами. Привабливість Швейцарії, як місця інвестицій, одразу б зникла, як тільки вона перейшла б під контроль Гітлера. Натомість падіння Швейцарії, яка вже тоді відігравала значну роль у міжнародній фінансовій системі й надавала фінансові послуги та зберігала активи багатьох країн, включаючи Німеччину, спричинила б серйозні економічні та фінансові наслідки для всіх. 75 % фінансових операцій Берліну з нейтральними країнами так чи інакше здійснювалися за посередництва Швейцарії. За це країна після війни отримала шквал критики.
Альпійська держава має високу обороноздатність. Уряд покладається на регулярну армію та народне ополчення, яке традиційно добре озброєне та навчене. Усі повнолітні чоловіки зобов’язані пройти обов’язкову військову службу, яка триває приблизно 18–21 тижні. За цей час вони отримують загальний військовий вишкіл та спеціалізовані навички, залежно від обраної військової служби (наприклад, піхота, артилерія, танкісти тощо). Після цього вони стають резервістами та проходять регулярні навчання.
Швейцарці зобов’язані утримувати в себе вдома стрілецьке озброєння та спорядження, щоб у разі потреби в короткий час з’явитися повністю готовим до оборони. Складна в користуванні техніка, як танки літаки та гвинтокрили, перебуває в розпорядженні регулярної армії. Крім того, у країні розбудована система укриттів, аеродромів, тунелів та комунікаційних мереж. «Швейцарська модель» лягла в основу багатьох оборонних концепцій, зокрема й ідеї української тероборони, яку тепер переймає Польща та, навіть, намагається перейняти росія та Білорусь.
Попри прихильність до військового нейтралітету, постійно зростає кількість швейцарців, які виступають за «диференційований нейтралітет», тобто хочуть чіткішої позиції країни, коли йдеться про права людини, екологію, воєнні злочини. У 2019 році таких було 49 %, але вже у 2021 — 57 % і, слід сподіватися, кількість таких зросла після злочинів росіян. Загалом швейцарці симпатизують українцям, адже вбачають схожість між Швейцарією та Україною. Боротьба відносно малої країни з волелюбним народом проти імперського агресора — це те, що викликає співчуття.
«Погляди швейцарців і українців дуже близькі. І тут я бачу, що переважної більшості населення вони на боці України, можливо це навіть більше на боці України, ніж, наприклад, у порівнянні в німців… Пересічні швейцарці донатять, у тому числі й на українську армію. Багато можна отримати донатів, навіть якщо ти кажеш, що це піде на армію. Є таке. Вони ще більше донатять на гуманітарну допомогу, вони все ще з великою симпатією і підтримкою ставляться до українських біженців», — повідомив Олександр Волков, представник українського товариства у Швейцарії.
Тему російської агресії, до прикладу, використовує організація MyClimate, яка пропонує проголосувати на референдумі за відмову від російського газу та нафтопродуктів на користь альтернативних джерел енергії. Вони закликають припинити платити гроші агресору й допоможе Україні.
Тому влада реагує на такі бажання народу. Швейцарія, попри проголошений нейтралітет приєдналася до санкцій проти росі. Уряд країни критикують, що пошук російських активів йде не дуже сумлінно, але сам факт є великим зрушенням уперед. Федеральний президент Швейцарії Ігнаціо Кассіс виправдав відхід від нейтралітету, тим, що вторгнення було неприйнятним із погляду міжнародного права та аморальним. Санкції, в тій чи в іншій мірі, підтримують 71 % швейцарців.
«Грати на руку агресору — це не нейтралітет», — заявив він.
Але це не дуже добре для економіки країни. Багато політиків та бізнес, які вважають, що «гроші не пахнуть», виступають за кращі відносини з рф. Права партія SVP намагається виступити з ініціативою щодо встановлення суворого постійного нейтралітету Швейцарії, тобто за відмову від санкцій. Для цього розпочали збір підписів, але втілити подібну ініціативу зможуть не раніше 2024 року.
Натомість їхні опоненти зауважують, що нейтралітет не є самоціллю і якщо його дотримання створює небезпеку для самої Швейцарії, то від нього потрібно відмовитися. Легко бути нейтральним, якщо країну оточують держави-члени НАТО, які не збираються нападати. Де-факто, Швейцарія користується захистом блоку, хоч і не є його членом, але послаблення НАТО означає зростання загроз.
Раніше ми повідомляли про те, що нижня палата швейцарського парламенту заблокувала гуманітарну допомогу Україні в розмірі 5 мільярдів євро. Інформатор також розповідав, що як ДБР намагається повернути заарештовані Швейцарією активи олігарха Жеваго.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.